Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№640/16393/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, до Державної судової адміністрації України та до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (далі - Відповідач-1), до Державної судової адміністрації України (далі - Відповідач-2) і до Міністерства фінансів України (далі - Відповідач-3), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану": за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року в розмірі 5357,14 грн (30000 грн / 28 днів х 5 днів); за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року в розмірі 30000,00 грн (позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць); за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року в розмірі 30000,00 грн (позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць);
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України щодо незабезпечення фінансування видатків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України і Міністерство фінансів України забезпечити фінансування видатків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди: за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року в розмірі 5357,14 грн (30000 грн / 28 днів х 5 днів); за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року в розмірі 30000,00 грн (позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць); за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року в розмірі 30000,00 грн (позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, до Державної судової адміністрації України та до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/16393/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На підставі статті 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (в редакції Закону України від 16.07.2024 року № 3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Положеннями пункту 22 Порядку № 399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Справа № 640/16393/22 була передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року, справу № 640/16393/22 передано на розгляд судді Бабіча С.І.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження справу №640/16393/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, до Державної судової адміністрації України та до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Відмовлено у задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Служби судової охорони.
14.04.2025 представник позивача надав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 провадження у справі №640/16393/22 закрито в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України щодо незабезпечення фінансування видатків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- зобов'язання Державної судової адміністрації України і Міністерства фінансів України забезпечити фінансування видатків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди: за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року в розмірі 5357,14 грн (30000 грн / 28 днів х 5 днів); за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року в розмірі 30000,00 грн; за період з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року в розмірі 30000,00 грн (позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць); за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року в розмірі 30000,00 грн (позивач відпрацював повний місяць, а тому додаткова винагорода становить пропорційно в розрахунку на місяць).
Відповідно до частини п'ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідно до Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64 та «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, в редакції від 19 липня 2022 року установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень щомісячно пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Згідно з абзацом третім пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Водночас, починаючи з 24.02.2022 позивачу такої виплати нараховано та виплачено не було.
Позивач вважає, що має право на виплату щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період проходження служби з 24.02.2022 по 31.08.2022, яку не отримав у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача-1. Позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки, у тому числі відповідача, на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 не передбачались та не затверджувались, у зв'язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс відповідача-1 не дозволяє здійснити таку виплату. Тому накази відповідачем-1 про виплату співробітникам додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, не видавались і не можуть бути. Такі накази можуть видаватись виключно після надходження відповідних бюджетних асигнувань. Тобто, маючи затверджений кошторис Управління на 2022 рік щодо грошового забезпечення співробітників відповідача-1, керівник відповідача-1 не має права видавати накази відповідача-1 щодо витрачання затвердженого та не збільшеного, у встановленому законодавством порядку, кошторису, без його відповідного збільшення центральним органом Управління Служби, який ці кошти мав отримати від ДСА України.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що керівництво відповідача-1, в межах своїх повноважень, не могло звернутися щодо збільшення кошторису, у зв'язку з тим, що було раніше доведено про відсутність відповідних коштів в Центральному органі управління Служби та неможливість збільшення кошторису до отримання таких коштів від ДСА України. Крім того, на виконання розпорядження Служби судової охорони від 08 липня 2021 року №280 «Про впорядкування обліку особового складу територіальних управлінь Служби судової охорони» відповідачем-1 щоденно подається відомість про списочну чисельність співробітників та працівників відповідача-1 до ЦОУ ССО, а поіменний список наявного особового складу - до 1 числа кожного місяця за попередній. Тобто, в ЦОУ ССО є актуальна інформація щодо списочної чисельності співробітників, які перебували на службі за період з 24 лютого 2022 року до сьогодні.
Відповідач-1 просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача надав до суду відповіді на відзиви на позовну заяву, в яких заперечував проти доводів відповідачів, викладених у відзивах, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 .
Позивач з 19 грудня 2019 року проходив службу в Службі судової охорони в Територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами у справі.
09.06.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» вих.№30.07-455/ССО до начальників територіальних управлінь Служби судової охорони, в якому серед іншого повідомила, що наразі керівництвом Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони проводиться необхідна робота щодо отримання з резервного фонду держбюджету асигнувань, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Після надходження цих асигнувань одразу необхідні накази будуть видані встановленим порядком та додаткова винагорода в найкоротший термін буде нарахована і виплачена співробітникам Служби судової охорони.
05.07.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про виділення з резервного фонду додаткових асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди» вих.№30/30.06.2-585 до Прем'єр-міністра України в якому, зокрема, просила з метою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників Служби судової охорони, сприяти у виділенні з резервного фонду державного бюджету коштів для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в сумі 1144,5 млн. грн.
05.07.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про виділення з резервного фонду додаткових асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди» вих.№30/30.06.2-586 до Вищої ради правосуддя в якому, зокрема, просила з метою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників Служби судової охорони, сприяти у виділенні з резервного фонду державного бюджету коштів для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в сумі 1144,5 млн. грн.
05.07.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про виділення з резервного фонду додаткових асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди» вих.№30/30.06.2-587 до голови Верховного Суду в якому, зокрема, просила з метою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників Служби судової охорони, сприяти у виділенні з резервного фонду державного бюджету коштів для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в сумі 1144,5 млн. грн.
05.07.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про виділення з резервного фонду додаткових асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди» вих.№30/30.06.2-588 до Міністра фінансів України в якому, зокрема, просила з метою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників Служби судової охорони, сприяти у виділенні з резервного фонду державного бюджету коштів для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в сумі 1144,5 млн. грн.
05.07.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про виділення з резервного фонду додаткових асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди» вих.№30/30.06.2-589 до Державної судової адміністрації України в якому, зокрема, просила з метою забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників Служби судової охорони, звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням про виділення з резервного фонду державного бюджету коштів для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди в сумі 1144,5 млн. грн.
06.07.2022 Служба судової охорони звернулась з листом «Про сприяння у виділенні додаткових асигнувань для виплати додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони» вих.№30/30.06.2-591 до уповноваженого Верховної ради України з прав людини в якому, зокрема, просила з метою забезпечення виконання покладених на Службу судової охорони завдань, а також недопущення подальшого загострення соціальної напруги серед співробітників, сприяти у вирішенні питання щодо виділення з резервного фонду державного бюджету додаткових асигнувань Служби судової охорони на загальну суму 1144,5 млн. грн. для виплати співробітникам Служби судової охорони за період з 24.02.2022 по 22.08.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
26.09.2022 Територіальнее управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області листом вих.№41.07-1177 надало відповідь на адвокатський запит від 20.09.2022 вх.№20-09/22-АЗ-3 про надання інформації щодо ОСОБА_1 , в якому серед іншого повідомило, що станом на 26.09.2022 кошторисних призначень та фінансування на виплату додаткової винагороди для співробітників Управління розпорядників вищого рівня не надходило. Крім цього, відсутній порядок виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не видавались. Таким чином, зазначена додаткова винагорода за період з 24.02.2022 не виплачувалася жодному співробітнику Управління.
Відповідно до довідки Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області вих.№612 від вересня 2022 за період з 01.01.2022 по 31.08.2022 заробітна плата позивачу нарахована та виплачена у розмірі 117043,82 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується відповідачем-1.
Позивач, вважаючи, що йому протиправно не виплачено додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», звернувся з даним позовом до суду.
Разом із цим, суд зауважує, що у цій справі спірним періодом, за який позивачу не виплачено додаткову винагороду, є період з 24.02.2022 по 31.08.2022.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Цьому визначенню відповідає й поняття грошового забезпечення, що відповідно до закону виплачується за рахунок держави військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу за проходження державної служби особливого характеру.
Частинами першою-другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Служби судової охорони, статус працівників служби, а також порядок проходження служби в судовій охороні регламентовані Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 160 Закону №1402-VIII підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно із частиною першою статті 161 Закону №1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
За приписами частини шостої статті 161 Закону №1402-VIII територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 161 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини другої статті 165 Закону №1402-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03 квітня 2019 року №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони».
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року №384 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Порядок №384).
За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).
Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.
Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 внесені, зокрема, такі зміни до Постанови №168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом ДСА України від 31 жовтня 2022 року №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок №396).
Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов'язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.
Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.
У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31 жовтня 2022 року №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.
До додаткових видів грошового забезпечення Порядок №384 відносить, зокрема, винагороди.
Виходячи з цього, встановлена Постановою №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно.
Водночас, з урахуванням змін до постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07 липня 2022 року №793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Проте в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки із конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001).
Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Таким чином, надання нормативно-правовому акта ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.
Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції, тому є допустимим застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 для вирішення цього спору.
Відтак, виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.
Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 07 липня 2022 року №793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.
У зв'язку з цим визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень.
Крім того, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку №396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас, у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком №384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, невиплата Територіальним управлінням Служби судової у м. Києві та Київській області позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа «Кечко проти України», заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).
Застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ є вимогою частини другої статті 6 КАС України.
За змістом пункту 9 частини першої статті 4, статті 5, частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
У позовній заяві позивач правильно визначив, що спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі виникли між ним і Територіальним управлінням Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, яке в силу вимог пункту 10 Порядку №384 виплачує позивачу грошове забезпечення за місцем проходження ним служби.
Отже, виключно Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області є належним відповідачем за пред'явленим позивачем позовом, оскільки саме цей суб'єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо не виплати позивачу додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 31.08.2022.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
При вирішенні даного спору, суд враховував правові висновки Верховного Суду, які викладені в рішенні від 06 квітня 2023 року за результатами розгляду зразкової справи у справі №260/3564/22 (№Пз/990/4/22), яке набрало законної сили 21 вересня 2023 року відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №260/3564/22 (№Пз/990/4/22).
Положеннями частини третьої статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний спосіб захисту у спірних правовідносинах, суд застосовує спосіб захисту, обраний Верховним Судом у рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22.
З огляду на викладене суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 31.08.2022 року, зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. на місяць за період з 24.02.2022 року по 31.08.2022 року.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо строку звернення позивача до суду із цим позовом, суд зазначає наступне.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
В порядку статті 58 Конституції України, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX мають застосовуватись у спірних правовідносинах з 19 липня 2022 року.
Право на заробітну плату до 19 липня 2022 року не обмежувалося будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з вказаної норми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №808/1271/18, від 22 квітня 2021 року у справі №826/8789/18, від 29 вересня 2021 року у справі №160/8332/20, від 12 травня 2022 року у справі №280/9017/20, від 26 травня 2022 року у справі №420/10861/21, від 20 листопада 2023 року по справі №160/5468/23, від 12 вересня 2024 року у справі №380/6701/24, від 28 липня 2022 року у справі №300/6805/21, від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, тобто, з 19 липня 2022 року.
Суддя враховує, що спірним питанням у справі є нарахування та виплата належної позивачу додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 31.08.2022. З цим позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва 28.09.2022.
Отже, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до квитанції №0.0.2698134343.1 від 07.10.2022 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1984,80 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено частково, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 частину сплаченої суми судового збору на користь позивача у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: вул. Білогородська, буд. 13, м. Боярка, Фастівський район, Київська область, 08153; код ЄДРПОУ 43162533), Державної судової адміністрації (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01201; код ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (місцезнаходження: вул. Межигірська, буд. 11, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 00013480) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 року по 31.08.2022 року.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: вул. Білогородська, буд. 13, м. Боярка, Фастівський район, Київська область, 08153; код ЄДРПОУ 43162533) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. на місяць за період з 24.02.2022 по 31.08.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: вул. Білогородська, буд. 13, м. Боярка, Фастівський район, Київська область, 08153; код ЄДРПОУ 43162533) на користь ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч