Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 липня 2025 року Справа№200/2521/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі на період дії воєнного стану за період з 26.04.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 27.04.2023, з 19.07.2023 по 22.08.2023, з 01.09.2023 по 03.04.2024;
- зобов'язати нарахувати та виплатити додаткову винагороди у збільшеному розмірі на період дії воєнного стану за період з 26.04.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 27.04.2023, з 19.07.2023 по 22.08.2023, з 01.09.2023 по 03.04.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проходження військової служби позивач виконував бойові завдання та брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України (в подальшому - КМУ) «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, є підставою для виплати додаткової винагороди розміром до 100000 грн за час участі у таких діях та заходах, однак відповідач не нараховував та не виплачував зазначеної винагороди. На підтвердження такої участі позивач посилався на довідку № 6743 від 09.11.23, відповідно до якої позивач в період з 26.04.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 27.04.2023, з 19.07.2023 по 22.08.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду на період дії воєнного стану за період участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 26.04.2022 по 03.04.2024 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року суддею Ушенко С.В. відкрито провадження у справі №200/2521/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.
02 травня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що для отримання підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100 тис. гривень згідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, військовослужбовцю необхідно безпосередньо брати участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання визначені пунктом 2 наказу Міністерства оборони України № 260, що має бути підтверджено бойовим наказом (розпорядженням), журналом бойових дій та рапортом командира підрозділу про участь в таких заходах. Сам факт перебування військовослужбовця (у складі військової частини) в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною, включеної до складу діючих угрупувань військ оборони держави (зокрема до оперативно-тактичні угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») не є обов'язковою умовою виплати додаткової винагороди в максимальному розмірі. Відповідач зазначив, що позивачу виплачено додаткову винагороду передбачену постановою № 168 в належному розмірі, відповідно до виконання ним бойових наказів та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. У інші періоди часу позивач отримав додаткову винагороду з розрахунку 30 тис. грн на місяць відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Також, відповідач зауважив на тому, що довідка, на яку посилається позивач підтверджує лише його перебування у підрозділі, який виконував завдання з оборони та захисту України, перебуваючи в межах району бойових завдань оборони в смузі оборони військової частини, однак не підтверджує факт безпосередньої участі позивача у бойових діях. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
06 травня 2025 року відповідачем долучені до матеріалів справи накази безпосередніх командирів позивача та інформації з журналу бойових дій.
08 травня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач не надав всіх витребуваних документів, загалом, у матеріалах справи в наявності є лише Витяг з ЖВБ від 18.09.2021 року з 05.06.2022 по 30.12.2022 року та Витяг з бойового наказу від 01.04.24 р, Витяг з бойового наказу від 27.02.24 р., Витяг з бойового наказу від 01.02.24 р., Витяг з бойового наказу від 03.01.24 р., Витяг з бойового наказу від 03.12.2023 р., Витяг з бойового наказу від 30.11.2023 р, але інші відомості досі знаходяться лише у відповідача. Також слід зазначити, що за період з 26.04.2022 року по 03.04.2024 року позивач повністю не отримав додаткову винагороду у збільшеному розмірі 100 тис. грн. Згідно з Випискою №MT0Q22KJDQ0538K8 від 18.12.24 року позивачу не була нарахована додаткова винагорода у розмірі 100 тис. грн. за участь в бойових діях взагалі, хоча відповідно до Довідки про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України №6802 від 16.11.2023 року в цей період він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до власного розрахунку позивач ОСОБА_1 за весь період отримав лише 1 516 498,82 грн. Представник позивача вважає, що дії військової частини НОМЕР_1 є протиправними і, такими що порушують права ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року суддею Чучком В.М. прийнято до провадження адміністративну справу № 200/2521/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, з 26.04.2022 по 03.04.2024 проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_1 .
На підставі витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2022 № 114, вважати таким, що 26 квітня 2022 року прибув для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , зарахувати на продовольче забезпечення з 27 квітня 2022 року солдата ОСОБА_1 , водія транспортного відділення 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з Наказу №96 від 03.04.2024 року старшого солдата ОСОБА_1 призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 лютого 2024 року №277-РС на посаду стрільця взводу охорони військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 100915 А, з 03.04.2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 04.04.2024 року, та вважається таким, що справи та посаду здав і прибув до нового місця служби.
Згідно карткам особового рахунку позивача за 2022-2024 роки, позивач отримав додаткову винагороду відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 тис. грн на місяць за фактичну участь у бойових діях: з лютого по червень 2023, серпень, жовтень та листопад 2023, в інші періоди позивачу виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку 30 тис. грн на місяць.
Як слідує з довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2023 № 6743, позивач в період з 26.04.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 27.04.2023, з 19.07.2023 по 22.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Підставами визначено: наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.05.2022 №97, Наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 25.07.2022 №35, Наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.07.2022 №40/дск, Наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 07.05.2023 №127/дск, Наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 16.09.2023 №261/дск.
Відповідно до зазначеного у довідці, вона не є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).
Також, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2023 № 6802 позивач в період з 22.07.2022 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Діброво Донецької області. Підставами визначено: бойове розпорядження командира НОМЕР_3 омбр №512 дск від 20.07.2022 року, витяг із наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 № 114 від 26.04.2022.
Згідно зазначеному у довідці, вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).
Вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За положеннями абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє по теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
25 січня 2023 року Міністерством оборони України внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджені Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року, пунктом 2 Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, Порядок доповнено новим розділом:
На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
30 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткненню на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконання бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 17 Порядку № 260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Згідно із абз. 3 п. 3 рішення (телеграми) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення № 912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) застосовувався такий порядок та умови виплати додаткової винагороди:
"1. Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях… слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;".
Пунктом 3 окремого доручення №912/з/29 встановлено, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій;
рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Абзац 1-3 пункту 4 окремого доручення № 912/з/29 доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку №2 до цього доручення.
У підставах надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.
Так, за змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 та від 23.06.2022 № 912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку № 260 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
В матеріалах справи наявні витяги з бойових наказів та журналів бойових дій за період з 2022 по 2024, на підставі яких позивачу виплачено додаткову винагороду відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 тис. грн на місяць за фактичну участь у бойових діях: з лютого по червень 2023, серпень, жовтень та листопад 2023, в інші періоди позивачу виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку 30 тис. грн на місяць.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про безпосередню участь позивача у бойових діях у спірні періоди.
Суд не приймає посилань позивача на довідку від 09.11.2023 № 6743 як на підставу для виплати додаткової винагороди до 100 тис, оскільки цими документами є лише: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Також, суд не приймає посилань представника позивача, що інші відомості досі знаходяться лише у відповідача, оскільки ним не зазначено які саме відомості і за який період часу не надані.
Щодо довідки від 16.11.2023 № 6802, як підставу його вимог щодо невиплати в повному обсязі додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за період проходження ним служби з 26.04.2022 по 03.04.2024, суд зазначає наступне.
Як зазначено у довідці, її видано для отримання позивачем статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
Пунктом 2 цієї Постанови в редакції, чинній на час видачу позивачу довідки, встановлено, що cтатус учасника бойових дій надається, у тому числі, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил […], які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
Абзацами 1-2 пункту 2-1 цього Порядку встановлено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях..
Тобто, зазначена довідка підтверджує наявність підстав для підтвердження статусу учасника бойових дій та не є належним доказом підтвердження набуття позивачем права на отримання додаткової винагороди розміром до 100 тис. грн відповідно до постанови № 168 від 28.02.2022.
Додатково суд наголошує, що в межах розгляду цієї справи суд не ставить під сумнів ймовірну участь позивача у бойових діях або інших заходах за спірний період, проте при прийнятті цього рішення виходить виключно із існуючої доказової бази, наявній у справі, яка стосується стверджуваної бездіяльності відповідача.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи інших документів, які б надавали можливість встановити участь позивача у діях та заходах, що є підставою для виплати додаткової винагороди до 100 тис. грн та поставити під сумнів правильність оформлення відповідачем документів на виплату додаткової винагороди згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 розміром до 100 тис. грн, суд дійшов до висновку, що зі змісту наданих сторонами документів неможливо підтвердити виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, за які, в контексті положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" встановлюються виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зважаючи, що в Порядку № 260 наведено перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), до яких такий вид документа як довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не віднесений, суд дійшов висновку, що ці довідки не є допустимим доказом участі позивача у спірні періоди у бойових діях або виконання відповідних завдань, що дають право на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди.
Суду не надано будь-яких інших доказів наявності у позивача права на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за спірні періоди.
Саме лише перебування позивача на території вказаних населених пунктів у зазначені періоди не є підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів не встановлені обставини безпосередньої участі позивача у діях та заходах, що є підставою для виплати додаткової винагороди до 100 тис. грн. у спірний період.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; разом із цим частиною 1 цієї ж статті передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених у статті 78 цього Кодексу.
Отже, позивач повинен довести існування обставин, на які він посилається у позові на підтвердження своїх позовних вимог (обставин його участі у бойових діях чи безпосередньої та особистої участі у заходах з оборони, відсічі і стримування збройної агресії), а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен довести правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах у випадку встановлення таких обставин.
Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, де Суд вказав, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача, суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дій чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Додаткові докази на підтвердження участі позивача у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірні періоди суду не надані.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи участі позивача у бойових діях або у забезпеченні здійснення відповідних заходів у зазначені вище періоди часу.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено та підписано 28 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко