29 липня 2025 року Справа 160/21772/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.07.2025 через підсистему "Електронний Суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 08.03.2022 по 28.04.2025 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 (2481 грн), за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 ( 2684 грн), з 01.01.2024 по 31.12.2024 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 (3028 грн) та з 01.01.2025 по 28.04.2025 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 рік (3028 грн);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) у відповідності до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» датовану від 13.03.2025 № 91211506, здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 за період з 08.03.2022 по 28.04.2025 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 (2481 грн), за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 (2684 грн.), із врахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та доплатити компенсацію за невикористані 42 доби додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд доходить висновку, що заяву належить залишити без руху.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на усі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі спір виник через порушення відповідачем законодавства про оплату праці.
Отже, до даної категорії справ застосовуються відповідні строки звернення до адміністративного суду, які передбачені Кодексом законів про працю України.
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Разом із цим, ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції, чинній до 19.07.2022, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також, пунктом 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в силу приписів пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30.06.2023.
Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги стосуються, в тому числі, періоду нарахування виплат після 30.06.2023, коли строки звернення до суду обмежувалися трьома місяцями.
Натомість, позивач звернувся до суду тільки в липні 2025 року, що свідчить про порушення ним строку звернення до адміністративного суду.
Суд зазначає, що предметом позову є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, що не є релевантним спору про виплату всіх сум, що належать працівнику при звільненні.
Отже, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та про поновлення такого строку звернення.
Суд наголошує, що наявність поважних причин пропуску процесуального строку є підставою для подання заяви про поновлення пропущеного строку.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись статями 122, 123, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, 233 Кодексу законів про працю України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя К.І. Ремез