Справа № 686/27035/24
Провадження № 2/686/2260/25
23 липня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Козак О.В.,
при секретарі - Сірій Д.І.,
за участі: представника відповідача - Лукова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Російська Федерація про відшкодування шкоди,
В жовтні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, держави Російська Федерація про відшкодування шкоди. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що що загальновідомим є той факт, що з 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України. З 24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії Російської Федерації проти України - повномасштабне вторгнення Збройних Сил Російської Федерації на суверенну територію України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Дані дії держави Російська Федерація та очевидна бездіяльність держави Україна, яка допустила до військового конфлікту з Російською Федерацією, привели до порушення його прав, в тому числі і права на мир. Право на мир, закріплене Декларацією про виховання народів у дусі миру 1978 року. Декларацією про право народів на мир 1984 року, закріплено суверенне право народів на мир. Зокрема у Декларації 1984 року вказано, що священним обов'язком кожної держави є забезпечення мирного життя народів. Наголошується, що держава зобов'язана вести свою політику у напрямі недопущення війни, зокрема і ядерної, не допускати застосування збройної сили в міжнародних відносинах, усі спори вирішувати мирним шляхом на підставі міжнародно-правових документів для повноцінного забезпечення права народів на мир.
Окрім цього, відповідачі порушили похідні права від права на мир, а саме право на безпеку, на суверенітет та цілісність території.
Моральна шкода, завдана йому порушенням його права на мир, розрахована ним за його внутрішнім переконанням з врахуванням рішень ЄСПЛ та норм міжнародного права без будь-якої методики, оскільки такої не існує як на всій планеті, так і у всіх державах та державних утвореннях планети. У прямому причинно-наслідковому зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Також проведенням воєнних дій на території України держава РФ порушила його право на землю, надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, оскільки він наразі обмежений у використанні цих природних благ, а саме тих які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з держави-агресора Російська Федерація п'ять мільйонів гривень моральної шкоди, завданої йому триваючими правопорушеннями та порушенням права на мир; стягнути з держави Україна одну гривню моральної шкоди, завданої йому триваючим правопорушенням його права на добросовісну, кваліфіковану та правомірну діяльність посадових і службових осіб органів державної влади в частині добросовісності.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 липня 2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Російська Федерація про відшкодування шкоди, заподіяної у період часу з 24.02.2022р. по 03.10.2023р.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи за його відсутності, в якій він позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог до держави України заперечив з підстав зазначених у відзиві.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встновленому законом порядку.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрованим місцем його проживання є кв. АДРЕСА_1 .
З 2014 року російська федерація здійснює збройну агресію проти України. 24 лютого 2022 року розпочалося та триває повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на суверенну територію України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 та п.2 ч.2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, у деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач вже звертався до суду 03.10.2023р. з позовом до відповідачів про стягнення моральної шкоди, заподіяної з боку російської федерації внаслідок збройної агресії проти України, та завданої порушенням права на добросовісну, кваліфіковану діяльність посадових та службових осіб органів державної влади України в частині добросовісності.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в справі № 686/26252/23 від 02.02.2024р. позов ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та держави Російська Федерація в особі її посольства в Німеччині про стягнення шкоди, задоволено частково. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн., завданої збройною агресією проти України. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Відповідно до положень ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У даній справі позивачем до позовної заяви долучено копії: паспорта № НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 . Проте, вказані докази не доводять заявлених позивачем позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявленних вимог, а саме заподіяння йому моральної шкоди з 03.10.2023р. та її розміру внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, доказів бездіяльності держави Україна, що призвели до військового конфлікту, та наявності причинного зв'язку між такою бездіяльністю і заподіяною йому шкодою.
За відсутності доказів суд позбавлений можливості оцінити глибину душевних страждань ОСОБА_1 .. Сам лише факт збройної агресії проти України не є безумовною підставою для висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Російська Федерація про відшкодування шкоди,слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23,170,1167,1173, 1174 ЦК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Російська Федерація про відшкодування шкоди, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_2 ).
Відповідачі: Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України (01008 м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; держава російська федерація в особі Генерального консульства Російської Федерації в Женеві.
Дата складання повного тексту рішення суду - 29.07.2025 року.
Суддя: