11.07.2025 Справа №607/14379/25 Провадження №1-кс/607/3980/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025211010000124 від 21.03.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження за № 12025211010000124 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному ОСОБА_4 , строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала із викладених у ньому підстав та просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла, заперечив щодо задоволення вказаного клопотання та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки він є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та просив у його задоволенні відмовити, зсилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, на які вказує прокурор. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, врахувавши, що підозрюваний є особою з інвалідністю ІІІ групи та на його утриманні перебуває одна неповнолітня дитина.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025211010000124 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 те, що 20 березня 2025 близько 18 год. 55 хв. останній, керував технічно справним автомобілем «Ford Focus», р.н. НОМЕР_1 , та рухався смугою свого руху по автодорозі «Н-02/М-06/ - Кременець - Біла Церква - Ржищів - Канів - Софіївка», у напрямку м. Почаїв від м. Кременець, Кременецького району Тернопільської області.
Під час руху в темну пору доби, ясну погоду сухою та прямою в плані ділянкою проїзної частини дороги поза межами населених пунктів, ОСОБА_4 в порушення пунктів 1.5 та 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «безпечна дистанція», «дорожні умови», «дорожня обстановка») Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із змінами та доповненнями (далі -ПДР), не враховував дорожні умови та обстановку, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість для руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Унаслідок цього і в порушення пунктів 2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР України водій ОСОБА_4 , не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не враховував її під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, а також не дотримувався безпечної дистанції. У цей час посередині проїзної частини дороги смуги руху до м. Почаїв, в попутному напрямку, відносно вищевказаного автомобіля, рухався електровелосипед CORSO ROCCO (номер рами: 341022408600137), з обладнаними зовнішніми світлоповертаючими приладами, під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 12.3 ПДР, керуючи автомобілем «Ford Focus», р.н. НОМЕР_1 , в темну пору доби, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, які при цьому не потребували екстреного гальмування, тим самим не дотримався безпечної дистанції та допустив наїзд передньою частиною керованого автомобіля із задньою частиною електровелосипеда CORSO ROCCO (номер рами: 341022408600137), під керуванням водія ОСОБА_7 .
Унаслідок наїзду на електровелосипед, водій ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, яка ускладнилась виразним посттравматичним набряком-набубнявінням речовини мозку з розвитком вторинної ішемії (порушення кровообігу) і часткової енцефаломаляції (розм'якшення), що в подальшому призвело до вклинення його стовбурових структур у великий потиличний отвір, з якими 20 березня 2025 року госпіталізований у КНП «Кременецька опорна лікарня», від яких 27 березня 2025 року помер у медичному закладі.
Таким чином, порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_7 .
30.06.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
В свою чергу, підозрюваним та його захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим, а тому доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри слідчий суддя вважає передчасними.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 20-21.03.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 31.03.2025; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 20.05.2025; протоколом огляду відеозапису від 16.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.05.2025; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 20.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту за участі водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_13 від 20-21.06.2025; висновком експерта № 165 від 12.05.2025; висновком інженерно-транспортної експертизи від 15.04.2025 № СЕ19/120-25/3835-IT; висновком інженерно-транспортної експертизи від 28.04.2025 № СЕ19/120-25/4498-IT; висновком інженерно-транспортної експертизи від 27.06.2025 № СЕ19/120-25/8052-IT; висновком інженерно-транспортної експертизи від 22.04.2025 № СЕ19/120-25/3829-IT.
Санкцією ч.2 ст. 286 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Старший слідчий у клопотанні зазначає, що з метою запобігання того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, до нього необхідно застосувати такий запобіжний захід як домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.
Слідчий суддя, оцінивши доводи, наведені у клопотанні, вважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризиком того, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергою, може свідомо затягнути строки досудового розслідування та уникнути справедливого покарання.
Разом із тим, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, як водій, після дорожньо-транспортної пригоди в порушення вимог п. 2.10 ПДР, не встановив знак аварійної зупинки, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, не записав прізвища та адреси очевидців, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, тим більше, не дочекався прибуття поліцейських на місце пригоди і залишив місце пригоди (пп. а, б, д, е).
Також, встановлено, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, з поміж інших доказів, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , які вже допитані у ході досудового розслідування. Проте, як зазначено у ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчим, прокурором, або посилатись на них. За таких обставин підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі та усвідомлюючи безальтернативну міру покарання у вигляді позбавлення волі, може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , шляхом погроз, схиляння до дачі ними у суді завідомо неправдивих показань або відмови від дачі показань, чим перешкодить досудовому розслідуванню та кримінальному провадженню в цілому.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку з наведеним слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, однак з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання, зокрема те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є особою з інвалідністю ІІІ групи, на його утримання перебуває одна неповнолітня дитина, а заборона покидати цілодобово житло позбавить його можливості забезпечувати свої життєві потреби та життєві потреби дитини, тому слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. та покладенням обов'язків у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання існуючим ризикам.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 у період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. (окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття), до 23 год. 59 хв. 30 серпня 2025 року.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки: - прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-не відлучатися з м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду (окрім перебування на стаціонарному лікуванні у медичних закладах);
-утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 ;
-здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон в уповноважені органи Державної міграційної служби у Тернопільській області.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 30.08.2025.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для організації виконання надіслати до Сектору поліцейської діяльності м. Почаїв Кременецького РУП ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1