18.07.2025 Справа №607/14863/25 Провадження №1-кс/607/4114/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, -
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження на житлове приміщення - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Як зазначає прокурор, 14.12.2020 на адресу СУ ГУНП в Тернопільській області надійшла ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_5 від 03.11.2020 у справі № 607/18152/20 провадження №1кс/607/7660/2020 щодо зобов'язання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за фактом підроблення ОСОБА_6 довідки, посвідченої директором Тернопільської дирекції ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 , щодо підтвердження повного виконання ОСОБА_6 зобов'язань перед ПАТ, за кредитним договором.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
23.02.2021 до Тернопільського РУП надійшла ухвала Тернопільського міськрайонного суду № 607/2322/21 від 10.02.2021, про внесення відомостей в ЄРДР щодо задоволення скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо можливого вчинення шахрайства ОСОБА_6 .
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12021216040000313 від 24.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Постановою прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 28.05.2024 матеріали досудових розслідувань № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та № №12021216040000313 від 24.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України об'єднано в одне провадження, якому присвоєно загальний номер № 12020210000000498.
11.08.2022 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшла ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_10 від 28.07.2022 (справа № 607/9497/22) за скаргою фінансової компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022216040000762 від 12.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Постановою прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 21.11.2024 матеріали досудових розслідувань № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч. 1 ст. 190 КК України та № 12022216040000762 від 12.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України об'єднано в одне провадження, якому присвоєно загальний номер № 12020210000000498.
18.06.2025 змінено кримінально-правову кваліфікацію в частині ст.190 ч.1 Кримінального кодексу на ст.190 ч.4 (чинна до 11.08.2023) КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 26.03.2019 між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », від імені якого виступав ІНФОРМАЦІЯ_4 (банк на момент продажу перебував у стані ліквідації) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » укладено договір відступлення права вимоги №0002/19/15, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » придбала у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » кредитний портфель, який містив права вимоги за кредитними та іпотечними договорами фізичних осіб.
Одними із складових придбаного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » пулу активів є право вимоги за кредитними договорами №133/08/26ZNv від 20.05.2008 укладений між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_11 , №134/08/26ZNv від 20.05.2008 укладений між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_12 , №143/08/26-ZLv від 28.05.2008 укладений між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_13 та №144/08/26-ZZv від 28.05.2008 укладений між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_6 . В подальшому між боржниками та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » тривали судові спори, які стосуються оформлення прав власності на квартири, які знаходяться у іпотеці. У рамках вказаних справ, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 при розгляді судами справ про визнання припиненими їх зобов'язань перед ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » посилався на те, що ним було ніби то погашено заборгованість по кредиту, проте оригінальність наданих документів викликає сумнів у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у зв'язку з чим вони звернулись з відповідною заявою до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
В ході досудового розслідування встановлено, що окрім довідок, боржниками було надано до суду копії квитанцій про сплату заборгованості,
Крім того, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 30.01.2019 між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », від імені якого виступав ІНФОРМАЦІЯ_4 (банк на момент продажу перебував у стані ліквідації) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » укладено договір відступлення права вимоги №1283-Ф, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » придбала у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » кредитний портфель, який містив права вимоги за кредитними та іпотечними договорами фізичних осіб. 29.03.2019 між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було укладено Договір про відступлення прав вимоги №1283, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » набувала прав на зазначений кредитний портфель.
Одним із складових придбаного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » пулу активів є право вимоги за кредитним договором №18/08/26N, від 31.01.2008 року та похідним від нього договором іпотеки, укладеним між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та громадянином України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Предметом є належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно, а саме житлове приміщення (квартира), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому між ОСОБА_4 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » тривали судові спори, які стосуються оформлення прав власності на квартиру, яка знаходиться у іпотеці. У рамках вказаних справ, ОСОБА_4 надав довідку вих. № 354/3500 від 24.01.2014, посвідчену банком, про сплату заборгованості за кредитом, проте оригінальність наданих документів викликає сумнів у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у зв'язку з чим вони звернулись з відповідною заявою до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
З урахуванням копії квитанцій, які надав ОСОБА_4 за період 09.10.2013, 10.05.2013, 10.06.2013, 10.12.2012, 23.01.2013, 22.04.2013, 20.01.2014, 12.03.2013, 11.11.2013, 11.09.2013, 11.02.2013, 31.01.2013, 27.12.2013, 08.04.2013, 08.07.2013, 08.08.2013 про сплату заборгованості по кредиту, на яких стоїть печатка відділення 3500 « ІНФОРМАЦІЯ_9 » - за 2010-2014 роки, здійснено тимчасовий доступ на підставі Ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 до рахунку № НОМЕР_2 ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідно до отриманої в ході тимчасового доступу інформації встановлено, що грошові кошти на рахунок від ОСОБА_4 не надходили.
В ході проведення досудового розслідування, представником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » було ініційовано проведення судової фінансово-економічної експертизи у кримінальному провадженні, з метою з'ясування питання, чи підтверджується документально надходження коштів, відображених у квитанціях наданих ОСОБА_4 про погашення заборгованості за кредитом, на погашення заборгованості на виконання умов кредитного договору №18/08/26N від 31.01.2008. Згідно висновку експерта № СЕ-19/120-24/8095-ЕК від 24.07.2024 - надходження коштів, відображених у квитанціях наданих ОСОБА_4 , документально не підтверджується.
07.07.2025 року старшим слідчим СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про визнання речовим доказом житлове приміщення (квартира), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги те, що житлове приміщення (квартира), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 має значення під час розслідування даного кримінального провадження та буде використане, як доказ, а також те, що дане житлове приміщення буде конфісковане з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, а також враховуючи, що незабезпечення схоронності вказаного майна може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання здійснено без повідомлення власника майна ОСОБА_4 .
Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, у тому числі за фактом того, що 11.08.2022 до Тернопільського РУП надійшла ухвала слідчого судді ОСОБА_10 № 607/9497/22 за скаргою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про внесення відомостей за ч. 1 ст. 358 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 30.01.2019 між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », від імені якого виступав ІНФОРМАЦІЯ_4 (банк на момент продажу перебував у стані ліквідації) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » укладено договір відступлення права вимоги №1283-Ф, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » придбала у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » кредитний портфель, який містив права вимоги за кредитними та іпотечними договорами фізичних осіб. 29.03.2019 між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було укладено Договір про відступлення прав вимоги №1283, відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » набувала прав на зазначений кредитний портфель.
Одним із складових придбаного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » пулу активів є право вимоги за кредитним договором №18/08/26N, від 31.01.2008 року та похідним від нього договором іпотеки, укладеним між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та громадянином України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Предметом є належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно, а саме житлове приміщення (квартира), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому між ОСОБА_4 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » тривали судові спори, які стосуються оформлення прав власності на квартиру, яка знаходиться у іпотеці. У рамках вказаних справ, ОСОБА_4 надав довідку вих. № 354/3500 від 24.01.2014, посвідчену банком, про сплату заборгованості за кредитом, проте оригінальність наданих документів викликає сумнів у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у зв'язку з чим вони звернулись з відповідною заявою до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
З урахуванням копії квитанцій, які надав ОСОБА_4 за період 09.10.2013, 10.05.2013, 10.06.2013, 10.12.2012, 23.01.2013, 22.04.2013, 20.01.2014, 12.03.2013, 11.11.2013, 11.09.2013, 11.02.2013, 31.01.2013, 27.12.2013, 08.04.2013, 08.07.2013, 08.08.2013 про сплату заборгованості по кредиту, на яких стоїть печатка відділення 3500 « ІНФОРМАЦІЯ_9 » - за 2010-2014 роки, здійснено тимчасовий доступ на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 до рахунку № НОМЕР_2 ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідно до отриманої в ході тимчасового доступу інформації встановлено, що грошові кошти на рахунок від ОСОБА_4 не надходили.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/120-24/8095-ЕК від 24.07.2024 - надходження коштів, відображених у квитанціях наданих ОСОБА_4 , документально не підтверджується.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 434342142 від 07.07.2025, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 .
Постановою старшого слідчого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_14 від 07.07.2025, житлове приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Згідно вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою 1) збереження речових доказів; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Зі змістом ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Прокурор зазначає у клопотанні про необхідність накладення арешту на житлове приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів, а також з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна.
Разом з тим, на думку слідчого суді, стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано необхідність накладення арешту на вищевказану квартиру, оскільки до матеріалів клопотання не долучено доказів, які б підтверджували, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак відсутні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Прокурор у клопотанні формально, без будь-якого мотивування покликається лише на постанову про визнання квартири за адресою: АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні, при цьому не доводить належними та достатніми доказами, що вказане нерухоме майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя також не бере до уваги посилання прокурора у клопотанні на можливість застосування щодо вказаної квартири конфіскації, як виду покарання та зауважує, що згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Поряд з цим, прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_4 , який є власником квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12020210000000498 від 14.12.2020, а відтак на переконання слідчого судді відсутні підстави вважати, що стосовно вказаного майна може бути застосована конфіскація, як вид покарання.
Слідчий суддя зауважує, що завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У даному випадку, органом досудового розслідування не надано слідчому судді переконливих та достатніх доказів виправданої потреби органів досудового розслідування обмежувати права володіння та користування власника квартирою, за адресою: АДРЕСА_1
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, слідчим не було надано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000498 від 14.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1