Справа № 605/252/25
Іменем України
29 липня 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.,
секретаря с/з Мохун Т.В.,
справа № 605/252/25,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Підгайці Тернопільської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
за участі представника позивача ОСОБА_2 ,
11 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» адвокатка Луцишин Ганна Михайлівна, яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги №ВО1106895 від 03.06.2025 року, звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради та просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді права на земельну частку (пай), що згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0200516, виданого на підставі розпорядження Підгаєцької районної державної адміністрації №188 від 15 липня 1996 року, належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після її смерті батько позивача одружився вдруге із ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина батька позивача - ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Боківської сільської ради 20 вересня 1999 року за реєстровим №6 згідно якого заповіла все своє майно ОСОБА_1 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), площею 1,69 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0200516.
Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) завідувачем Підгаєцької державної нотаріальної контори Сабату Василю Богдановичу відмовлено у зв'язку із відсутністю оригінала сертифіката, який засвідчує право на земельну частку (пай), яке належало померлій - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки, позивач не може реалізувати своє право на спадщину, змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 17 червня 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою суд витребував з Підгаєцької державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію спадкової справи на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою від 08 липня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 29.07.2025 не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення засідання ним подано не було.
Представник позивача адвокатка Луцишин Г.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача Підгаєцької міської ради у судове засідання не прибув, однак на адресу суду 28 липня 2025 року подано письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив такі обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_5 в сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 від 04 березня 1992 року /арк.спр.5/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №27 від 05.08.1972 року, копія якого міститься і матеріалах справи /арк.спр.7 зворот/.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 06 травня 2025 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 , актовий запис №8 /арк.спр.6/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією з Бережанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №2 від 03.04.1992 року, копія якого міститься і матеріалах справи /арк.спр.7 зворот/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого міститься і матеріалах справи /арк.спр.5 зворот/.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Бутняк Г.В., секретарем Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області 20 вересня 1999 року за реєстровим №6, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 /арк.спр.8/.
Із інформації сектору №3 Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 20 травня 2025 року, вбачається, що згідно списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю с/с “Боківська», гр. ОСОБА_3 , числиться під №272. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0200516 виданий згідно розпорядження Підгаєцької РДА №188 від 15 липня 1996 року, зареєстрований 02 серпня 1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №266. Площа земельної частки (пай) становить 1,69 га в умовних кадастрових гектарах /арк.спр.10 зворот/.
Із довідки за вих.№144 від 28.04.2025 року виданої Литвинівським старостинським округом Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що померла ОСОБА_3 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала та була зареєстрована за адресою в АДРЕСА_1 /арк.спр.7/.
Суд встановив, що ОСОБА_1 у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів звернувся із оголошенням в місцеву газету, а саме «Вільне життя», за №46 від 06 червня 2025 року було опубліковано оголошення за № 201, де вказано вважати недійсним сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0200516 виданий 02.08.1996 року на ім'я ОСОБА_3 /арк.спр.27/.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) завідувачем Підгаєцької державної нотаріальної контори Сабату Василю Богдановичу відмовлено у зв'язку із відсутністю оригінала сертифіката, який засвідчує право на земельну частку (пай), яке належало померлій - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія відмови міститься в матеріалах справи за №421/01-16 від 05.06.2025 року/арк.спр.9/.
Щодо правових норм, які підлягають застосуванню під час вирішення спору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України відноситься, зокрема, визнання права.
Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийнята спадщини з умовою чи із застереженням.
За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 12 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом положень статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.
У матеріалах справи наявна відмова нотаріуса в оформлені позивачу ОСОБА_1 права власності на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа /арк. спр. 9/.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Тож, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню, користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивачки.
В даному випадку, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом зокрема, у зв'язку із відсутністю оригінала сертифіката, який засвідчує право на земельну частку (пай).
Отож суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності за заповітом на земельну частку (пай), що згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0200516, виданого на підставі розпорядження Підгаєцької районної державної адміністрації №188 від 15 липня 1996 року, належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є законними, обґрунтованими, а тому такі необхідно задовольнити.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає, що у зв'язку з тим, що вимог про розподіл судових витрат позивачем заявлено не було, дане питання судом не вирішується.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, статтями 1216-1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді права на земельну частку (пай), що згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0200516, виданого на підставі розпорядження Підгаєцької районної державної адміністрації №188 від 15 липня 1996 року, належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Підгаєцька міська рада, код ЄДРПОУ 04058462, юридична адреса: вул. Тараса Шевченка, буд. 39 м. Підгайці Тернопільський район Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 29.07.2025.
Суддя: О. М. Лелик