Справа № 604/173/25
Провадження № 2-о/604/11/25
16 липня 2025 року cел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області :
у складі: головуючого - судді Сташківа Н.Б.
за участю
секретаря судового засідання Крупи А.А.
представника заявника - адвоката Ходюк К.М.
представників заінтересованих особи ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересованої особи Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, -
Заявник ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу посилаючись на те, що заявник разом із ОСОБА_4 познайомились, коли їй було 15 років та вона навчалася у Заліщицькому навчально-реабілітаційному центрі і між ними склалися дружні відносини. В 2011 році заявник переїзхала на навчання в Новосілківську школу інтернат, проте відносини між ними продовжились і у 2012 році народився син ОСОБА_5 . Після народження сина заявник та ОСОБА_4 проживають спільно однією сімєю в будинку батьків заявника по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявника ОСОБА_3 та Олега народжується син ОСОБА_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_8 . Заявник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жили однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, спільно виховували дітей, піклувалися про них, займались побутом, спільно вирішували питання життєзабезпечення сімї, витрачали кошти на спільні цілі, проводили дозвілля, святкували дні народження та інші події, були пов'язані спільним побутом, одним місцем проживання, спільним бюджетом. ОСОБА_4 працював різноробочим в ПП «Мета» та витрачав зароблені кошти на утримання сімї. В сімї пара утримувала живність, робили ремонти, покращували благоустрій спільного проживання. З 22.06.2024 року ОСОБА_4 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , а у вересні 2024 року отримали сповіщення, що він зник безвісті. Встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу надасть заявниці змогу реалізувати соціально-економічні права, зокрема пов'язані із отриманням соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації (допомоги), а також для надання статусу члена сімї зниклого безвісті військовослужбовця у зв'язку з чим виникла необхідність у встановленні факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу більше п'яти років з 2012 року. У зв'язку з чим заяву просить задовольнити.
В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали з мотивів що у ній викладені та просять її задоволити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України проти задоволення заяви заперечив, подав пояснення згідно яких вважає заяву необґрунтованою з огляду на те, що заявником не долучено до заяви доказів спільного проживання, зокрема спілкування, розмов, спільного ведення бюджету, побуту, взаємних прав та обов'язків, спільних фотографій, перебування заявниці на утриманні загиблого. Також заявницею не долучено до заяви копії наказу командира військової частини про виключення загиблого зі списків військової частини з якого повинно вбачатись хто записаний родичем сім'ї загиблого, а тому у задоволенні заяви просить відмовити.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява ґрунтується на встановлених законом підставах з огляду на наступне:
В силу ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1ст. 293 ЦПК України).
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.
Згідно з ч. 2ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, наступні обставини :
- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_3
- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області від ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_3
- згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області від ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .
Записи про батька дітей записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного Кодексу України
Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду показав, що являється сусідом заявниці. Заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знає понад 10 років. Жили разом, водили дітей у садок, купували у нього цукор, картоплю, муку, цибулю. Жили в будинку батьків заявниці. В них було спільно троє дітей. Його дочка являється хресною матір'ю одного із їх синів. Кожен день їх бачив, вели спільний побут, постійно були в гостях один одного. ОСОБА_4 постійно проживав з ОСОБА_3 , проживали повноцінно як сімя, помагали йому по господарству, разом їздили по магазинах, робили ремонти у будинку, утепляли будинок, робили забор, ростили дітей.
Будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 суду показала, що являється сусідкою та заявницю знає з народження, часто бувала у них в гостях. Проживали вони спільно із батьками заявниці ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . Пригадує як близько 10-12 років ОСОБА_3 познайомилась і ОСОБА_4 і почали разом проживати без реєстрації шлюбу як повноцінна сімя. За час проживання у них народилося троє дітей, ОСОБА_4 турбувався про сімю, виховував дітей, часто приходила і просила про допомогу то ОСОБА_4 не відмовляв, а допомагав. ОСОБА_4 працював та усе купував для нормального повноцінного забезпечення сімейних потреб, ходили разом з дітьми у церкву. ОСОБА_4 усі зароблені кошти віддавав дружині ОСОБА_3 , вона була розпорядником. Сім'я робила ремонтні роботи, доглядала за будинком, і до безвісті зникнення ОСОБА_4 проживали повноцінно.
Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 суду показала, що ОСОБА_3 знає з 5-річного віку, неодноразово бувала у них в гостях. Сім'я постійно допомагала їй по господарству, вона їм оплачувала послуги. Крім того в неї купували продукти харчування. Від спільного шлюбу у сторін народилось троє дітей. Сімя жила хоча і не повністю забезпечена, проте дружньо, мали спільний бюджет. Грошові кошти заробляв ОСОБА_4 і віддавав їх ОСОБА_3. Також коли вона розраховувалась за виконану роботу то ОСОБА_4 дані кошти віддавав ОСОБА_3 . Сімя доглядала господарство, спільно харчувались, працювали біля будинку, закупляли двері для заміни, все робили спільно разом.
З довідки вданої Збройними Силами України № 2124/4225 від 04.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 22.06.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_4 зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99).
Факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 з 2012 року по день його безвісті пропавшого підтверджується не тільки письмовими заявами учасників, показами допитаними у судовому засіданні свідків, а й тим що під час фактичних шлюбних відносин у них народилося троє спільних дітей, яких спільно забезпечували, доглядали та виховували.
Факт спільного проживання однією сім'єю також підтверджується фотографіями, на яких зафіксовані сторони у різних життєвих ситуаціях( зокрема на відпочинку, в гостях, тощо), а також дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні матеріалами цивільної справи, які не спростовані заінтересованою особою.
Відповідно до ст. 319ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Рішення суду повинно обґрунтовуватись на всебічно перевірених доказах, які підтверджують заявлені вимоги.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши надані сторонами докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, доведеним факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу більше 5 років з 2012 року, оскільки поза розумним сумнівом встановлено, що заявник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вели спільне господарство, були пов'язані виконанням взаємних прав і обов'язків та спільним побутом, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, при цьому в будь-якому іншому шлюбі вони не перебували.
За вказаних обставин заява ОСОБА_3 є підставною та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, ст.ст.3, 60, 70, 74 СК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 76-81, 89,95,141, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_3 , заінтересованої особи Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад 5 років з 2012 року.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського Апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б. Сташків