29 липня 2025 р. Справа № 597/870/25
Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366068 від 18.06.2025 року, 18.06.2025 року о 21 год. 10 хв. в смт.Товсте по вул.Українська, водій ОСОБА_1 , керувала ТЗ марки Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Тест №1063, результат позитивний 1,66 проміле, з якими водій згідна. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовилася, чим порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1036, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст.16 Закону України Про дорожній рух (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.9А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, стверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №366068 від 18.06.2025 року;
-результатом тесту №1063 від 18.06.2025 року, проведеного за допомогою газоаналізатора «ДРАГЕР» 6810, згідно якого покази на приладі становили 1,66 проміле;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 18.06.2025 року, в якому вказано результат огляду на стан сп'ягніння, проба позитивна 1,66 проміле;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2025 року;
-рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Ягнич В.Б. від 18.06.2025 року;
-відеозаписами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 366068 від 18.06.2025 року, на яких зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою на те посадовою особою.
У своїй сукупності безпосередньо досліджені судом докази є достатніми для прийняття рішення, оскільки беззаперечно доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці події із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Алкотест Драгер 6810», що підтверджується тестом №1063, результат огляду - позитивний, 1,66 проміле, з яким водій погодилася. Освідування на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі не проводилось у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 .
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер та суспільну небезпеку вчиненого нею правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, яка доведена повністю, істотність наслідків вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 не спростувала факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та доходить переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для її виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору в дохід держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001 ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; - витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ