"29" липня 2025 р. Справа № 596/765/25
Провадження № 2/596/404/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В провадженні Гусятинського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
28 липня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про залишення без розгляду позовної заяви до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки на даний час вони помирилися.
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).
За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 683/1861/19.
Відповідно до принципу диспозитивності, позивач вправі розпоряджатися своїми вимогами на свій розсуд. Отже, підстави для відмови у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду з позовом.
Надане позивачу право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов'язаний при вирішенні відповідного питання з'ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв'язку з якими така заява подана.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу, суд вважає за необхідне задовольнити подану позивачкою заяву та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись п.5 ч.1 ст.257, ст.ст. 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ:
Заяву про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 29 липня 2025 року.
Суддя Елла МИТРАЖИК