Справа № 583/2602/25
3/583/1104/25
Іменем України
29 липня 2025 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка адміністративний матеріал, що надійшов від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працевлаштованого, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
08 червня 2025 року о 22 годині 12 хвилин ОСОБА_1 на вул. Буймерівській, 15, в с. Буймерівка Охтирського району Сумської області керував транспортним засобом автомобілем «Volkswagen» ДНЗ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці з використанням газоаналізатора Драгер № 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи / а.с. 9-10,13-14/.
Суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , який повідомлений про розгляд справи належним чином. Це допускається положенням ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене § 1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питання певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конституції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати § 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та постановленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» (Prince Hans-Adam ІІ of Liechtenstein v. Germany). «Заявник зобов'язаний максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniyn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян і дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення. У тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності /ч. 1, ч. 2 ст. 7/; завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом /ст. 245/.
Крім того, уряд України у справі «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року визнав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер /п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у вказаній справі/, а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: зокрема1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 009754 від 08 червня 2025 року, який складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, УІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Охтирської ЦРЛ від 08 червня 2025 року о 22 год 15 хв, з якого слідує, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, огляд не проводився;
-електронним рапортом Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 08 червня 2025 року;
-відеозаписом, наданим працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 009754 від 08 червня 2025 року, з якого слідує, що о 22 год 06 хв поліцейський зупиняв автомобіль «Volkswagen» ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який не зупинився та продовжив рух, поліцейський автомобіль слідував за ним, після зупинки автомобіля поліцейський запитав документи, виявив ознаки алкогольного сп'яніння, про що повідомив водія, запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, на що той відмовився. Йому було повідомлено про складання відносно нього протоколу за відмову від проходження медичного огляду, роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 визнав факт вживання алкоголю. Відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, прочитано в голос поліцейським, від дачі пояснень та підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився, документи в нього не вилучалися, подальший рух було заборонено / а.с. 2-5/.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При призначенні стягнення суддя враховує особу порушника, його матеріальний стан, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі викладеного суддя дійшла висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведено, він підлягає накладенню адміністративного стягнення в межах санкції вказаної статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 268, 283, 287, 289, 307-308 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч гривень 00 копійок/ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік /реквізити для сплати адміністративного стягнення (отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська обл./ 21081300, код за ЄДРПОУ 37970404, код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», рахунок отримувача UA 628999980313090149000018001) /.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 гривень, реквізити для сплати судового збору: (населений пункт м. Київ, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Відповідно до ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного
Суду Сумської області О.С.Семенова