Справа № 947/23057/25
Провадження № 1-кс/947/11095/25
24.07.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Старі Трояни Кілійського району Одеської області, з вищою освітою, одруженого, без неповнолітних дітей, обіймає виборчу посаду Вилківського міського голови Ізмаїльського району Одеської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 240 КК України,
І. Суть клопотання
24 липня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 33030 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 100 014 840,00 гривень.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162150001208 від 07.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 197-1, ч. 4 ст. 358 КК України.
Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- продовжити вчиняти кримінальні правопорушення;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на обставину, що підозрюваний не має відношення до акваторії морського порту, а тому підозра не є обгрунтованою. Розмір збитків у кримінальному провадженні не підтверджений належними експертизами. Процесуальні ризики є недоведеними через те, що підозрюваному було відомо про розслідування кримінального провадження, але він жодного разу не ухилявся від процесуальних дій та добровільно з'явився до слідчого судді. Розмір застави про яку просить прокурор є завідомо непідйомним для підозрюваного та не відповідає рівню його доходів. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, звернув увагу на наявність хвороб, відсутність порушення посадових обов'язків, просив обрати відносно нього запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
24.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 240 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 з 10.11.2020 до теперішнього часу обіймає посаду Вилківського міського голови Ізмаїльського району Одеської області (далі у тексті - міський голова).
Міський голова: є головною посадовою особою міста (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»); очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на його засіданнях (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»); забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. (п. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). видає розпорядження у межах своїх повноважень (п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами (ст. 19 Кодексу України про надра).
Виконавчі органи міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Серед повноважень виконавчих органів міських рад, є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, у тому числі охороною природних ресурсів місцевого значення, визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за екологічних збитків (пп. «а», «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
До відання виконавчих органів міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу (пп. 3, п. «б», ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Крім того, виконавчі органи міських рад також здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства, у тому числі охороною природних ресурсів місцевого значення (п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Також, об'єднані територіальні громади здійснюють контроль за використанням та охороною надр, обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 1 ст. 10 Кодексу України «Про надра»).
У разі виявлення на території територіальної громади фактів незаконного видобування корисних копалин місцевого значення виконавчі органи міських рад реалізують контрольні повноваження шляхом вжиття заходів із припинення робіт у формі видання розпорядження про їх заборону, утворення спеціальних комісій для проведення огляду, обстеження, складання за їх результатами актів, нарахування екологічних збитків та відшкодувань, ініціювання зупинення будівництва, здійснення повідомлень про виявлені факти правопорушень до контролюючих та правоохоронних органів.
Отже, ОСОБА_4 , як головна посадова особа міста та керівник виконавчого комітету міської ради, забезпечує контроль за додержанням природоохоронного законодавства на території Вилківської об'єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.
ОСОБА_4 27.10.2023 підписав рішення Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 2209 про надання ТОВ «Дунайська гавань» (код ЄДРПОУ 44447265) дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в дострокову оренду строком на 49 років за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Вилкове Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, орієнтовною площею 2,8 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту (для розміщення мультимодальних терміналів та виробничо - перевантажувальних комплексів).
Єдиним учасником та бенефіціарним власником ТОВ «Дунайська гавань» є ОСОБА_6 , яка з 29.05.2023 до 24.09.2024 перебувала на посаді директора, а з 25.09.2024 директором товариства призначено ОСОБА_7 .
Фактично ОСОБА_7 керує товариством спільно із рідним братом ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .
Згодом, ОСОБА_4 30.10.2024 підписав рішення Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 2535 про надання ТОВ «Вікторі порт» (код ЄДРПОУ 45552440) дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Вилкове, вул. Промислова, орієнтовною площею 2,8 га, для розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури річкового транспорту (для розміщення мультимодальних терміналів та виробничо - перевантажувальних комплексів).
Бенефіціарними власниками ТОВ «Вікторі порт» є дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_10 .
Фактично діяльністю ТОВ «Вікторі порт» також керують ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 .
Після отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за відсутністю правоустановчих документів на землю та затвердженої необхідної містобудівної документації, розпочали будівництво приватного мультимодального терміналу.
Для створення стійкої поверхні на земельній ділянці орієнтовною площею 2,8 га для подальшого будівництва мультимодального терміналу, не пізніше жовтня 2024 року у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у порушення вимог ст. ст. 16, 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якими встановлюються кваліфікаційні, організаційні і технічні вимоги для проведення діяльності із видобування корисних копалин, не отримавши: спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу; без здійснення рентних платежів за користування надрами до відповідних бюджетів, виник умисел на незаконне видобування піску, який є корисною копалиною місцевого значення, з дна ріки ОСОБА_11 у межах затоки Бузунчук, розташованої на території Вилківської об'єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.
Для незаконного видобутку корисних копалин ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не пізніше жовтня 2024 року вступили у змову із невстановленими на цей час особами, яким безпосередньо доручили здійснювати незаконний видобуток піску з дна ріки ОСОБА_11 у межах затоки ОСОБА_12 .
Для ліквідації перешкод у незаконному видобуванні корисної копалини ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , будучи обізнаними щодо повноважень міського голови з контролю за використанням та охороною надр, обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених законом, не пізніше жовтня 2024 року залучили міського голову ОСОБА_4 як пособника у незаконному видобуванні піску з ріки Дунай для подальшого використання в якості будівельного матеріалу під час будівництва мультимодального терміналу, на що останній погодився.
ОСОБА_4 , як голова територіальної громади та керівник виконавчого комітету міської ради, мав усунути перешкоди, що заважали реалізувати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконний видобуток піску, шляхом невиконання покладених на нього повноважень та обов'язків зі здійснення контролю за використанням та охороною природних ресурсів місцевого значення, а саме:
не видавати розпорядження про заборону робіт із видобування корисних копалин;
не ініціювати утворення спеціальної комісії для проведення обстеження території, зупинення будівництва мультимодального терміналу, яке проводиться із заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу шляхом незаконного видобування корисних копалин;
не нараховувати збитки, заподіяні внаслідок самовільного користування надрами;
не ініціювати звільнення земельної ділянки під будівництвом при наявності факту спричинення збитків, внаслідок незаконного видобування корисних копалин;
не повідомляти правоохоронні та контролюючі органи про незаконний видобуток піску.
Так, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 у період з жовтня 2024 року до 23 січня 2025 року за пособництва ОСОБА_4 , який усунув перешкоди та сприяв незаконному видобуванню корисних копалин місцевого значення, в порушення ст. ст. 16, 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тобто без спеціального дозволу на користування надрами, без здійснення рентних платежів за користування надрами до відповідних бюджетів, незаконно видобули корисну копалину місцевого значення - пісок з дна ріки Дунай у межах затоки Бузунчук в обсязі 7765,99 м? на території Вилківської міської територіальної громади, який розмістили на земельній ділянці площею 2,8 га, що розташована в північно-західній околиці м. Вилкове по вул. Промислова на розвилці 22 км правого берегу ріки Дунай, біля затоки Бузунчук та 0 км Соломоніського гирла в межах географічних координат 45°25'09.3"N 29°33'09.0"E, 45°25'06.6"N 29°33'07.9"E, 45°25'06.3"N 29°33'03.0"E, 45°25'10.9"N 29°33'01.5"E.
Незаконний видобуток піску, його транспортування та розподілення по поверхні земельної ділянки здійснювалась залученою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спеціалізованою технікою.
При цьому, ОСОБА_4 у період з жовтня 2024 року до 23 січня 2025 року, в силу займаної посади та здійснюваної діяльності, зокрема щодо погодження землевпорядної та містобудівної документації ТОВ «Дунайська гавань» та ТОВ «Вікторі Порт», будучи обізнаним про проведення в інтересах вказаних суб'єктів господарської діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконного видобування піску, у порушення норм ст. ст. 16, 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», без спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, про необхідність отримання яких, їх правової підстави та порядок був обізнаний, на виконання домовленостей із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , реалізуючи умисел на пособництво у їх незаконній діяльності, направлений на видобуток корисної копалини місцевого значення, шляхом усунення перешкод, не виконував повноваження та обов'язки щодо контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме не видав розпорядження про заборону робіт із видобування корисних копалин, не ініціював утворення спеціальної комісії для проведення обстеження території для фіксації правопорушення, не ініціював зупинення будівництва мультимодального терміналу, яке проводиться з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу, не нарахував збитки, заподіяні внаслідок самовільного видобування надр, не ініціював звільнення земельної ділянки під будівництвом при наявності факту спричинення збитків внаслідок незаконного видобування корисних копалин, не повідомив правоохоронні та контролюючі органи про виявлений факт незаконного видобутку піску.
Усього ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за пособництвом міського голови ОСОБА_4 незаконно видобуто корисну копалину місцевого значення - пісок в обсязі 7765,99 м?, ринкова вартість якого станом на 23.01.2025 склала 17 456 925,5 грн, що відповідно до примітки до ст. 240 КК України є великим розміром.
Внаслідок незаконного видобування корисної копалини місцевого значення завдяки пособництву ОСОБА_4 , заподіяні збитки Державі в розмірі 171 911 838 гривень.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
повідомлення Управління СБУ в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення, щодо незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великих розмірах;
протоколом огляду від 02.12.2024 відповідно до якого оглянуто земельну ділянку розташовану на території Вилківської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, біля затоки Бузунчук та 0 км Соломоніського гирла в межах географічних координат 45°25'09.3"N 29°33'09.0"E,45°25'06.6"N 29°33'07.9"E,45°25'06.3"N 29°33'03.0"E,45°25'10.9"N 29°33'01.5"E. Під час огляду встановлено, що на зазначеній ділянці на поверхні землі, по всій площі наявний шар піску сірого кольору, розподілений по висоті нерівномірно - невисокими пагорбами. Також, на поверхні піску виявлено секції пластикових труб, які ведуть до затоки ОСОБА_12 де під'єднанні до металевого понтону;
протоколом огляду від 18.12.2024 відповідно до якого повторно оглянуто вищевказану земельну ділянку. Під час огляду, залученим спеціалістом, за допомогою геодезичного обладнання, здійснено вимірювання об'єму наявного слою піску розподіленого по земельній ділянці який склав 7134,96 м?. Крім того, на час огляду в затоці Бузунчук наявна спеціалізована техніка - земснаряд «ДЕ - 21», який через під'єднанні труби здійснює видобування піску та розміщує його на земельній ділянці;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за місцем яке відбувалось упродовж 12 - 13 грудня 2024 року (протокол №65/27/1684 від 30.12.2024). Проведеним спостереженням за вищевказаною земельною ділянкою встановлено наявність у затоні Бузунчук спеціалізованої техніки - земснаряду «ДЕ - 21», який через під'єднанні труби здійснює видобування піску, який розміщується на земельній ділянці, яку має намір отримати в оренду ТОВ «ВІКТОРІ ПОРТ»;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуальне спостереження за місцем, яке відбувалося 30.03.2025 під час якого було зафіксовано перебування голови Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_4 на території будівництва приватного мультимодального терміналу ТОВ «Вікторі Порт» та обізнаність останнього у незаконному видобутку корисних копалин;
протоколом огляду від 23.01.2025 відповідно до якого повторно оглянуто вищевказану земельну ділянку. Під час огляду, залученим спеціалістом, за допомогою геодезичного обладнання, здійснено вимірювання об'єму наявного слою піску розподіленого по земельній ділянці який склав 7765,99 м?. Різниця у об'єму піску в порівнянні з попереднім оглядом складає 631,03 м?;
протоколом огляду від 30.01.2025 відповідно до якого повторно оглянуто вищевказану земельну ділянку. Під час огляду, на поверхні шару піску виявлено сліди від роботи вантажної, колісної та гусеничної техніки та відібрано зразки піску;
геологічним висновком ДП «Українська геологічна компанія» від 15.03.2025 відповідно до якого надана на дослідження суміш є сировиною піщано - гравійною - пісок код 2.0.03.01 і вважається корисною копалиною місцевого значення;
розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 29.04.2025 проведений Державною екологічною інспекцією південно - західного округу (Миколаївська та Одеська області), який склав 171 911 838 (сто сімдесят один мільйон дев'ятсот одинадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень;
висновком судової товарознавчої експертизи №1995-34-35 від 19.06.2025 відповідно до якого вартість піску об'ємом 7765,99 м? складає 17 456 925,5 (сімнадцять мільйонів чотириста п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.04.2025 відносно ОСОБА_4 , яким зафіксовано зв'язки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також про можливість після завершення незаконного будівництва приватного мультимодального терміналу ТОВ «Вікторі Порт» обійняти посаду радника начальника порту. Крім того зафіксовано вплив голови ОСОБА_4 на депутатів, щодо усунення перешкод та винесення усіх необхідних рішень для будівництва приватного мультимодального терміналу ТОВ «Вікторі Порт»;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.04.2025 (протокол №65/27/655) відносно ОСОБА_7 , яким зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_7 та невстановленою особою щодо видобутку піску, під час якої особа скаржиться на проблеми під час видобутку та велику кількість видобування брудного ґрунту замість піску;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.03.2025 (протокол №65/27/586) відносно ОСОБА_7 , яким зафіксовані телефонні розмови, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , під час якої ОСОБА_8 дає ОСОБА_7 вказівки щодо необхідності конспірації під час видобутку піску у зв'язку з перевірками екологів, між ОСОБА_7 та невстановленою особою, якій ОСОБА_7 наказує тимчасово припинити видобування піску у зв'язку з перевірками екологів, ОСОБА_7 та невстановленою особою, у якій ОСОБА_7 просить надати документи для прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час якої ОСОБА_7 повідомляє що в затоці ще багато піску та можна продовжувати його видобувати;
листом ДНВП «Геоінформ України» №08/404-2050 від 17.06.2025 та Держгеонадра №4626/03-4/2-25 від 18.06.2025 відповідно до яких на ділянці біля м. Вилкове в межах координат 45°25'00.7"N 29°33'09.9"E, 45°25'16.7"N 29°33'45.6"E, 45°24'57.0"N 29°33'55.8"E, 45°24'48.6"N 29°33'09.7"E відсутні діючі спеціальні дозволи на користування надрами та заявки на їх отримання. Родовищ корисних копалин на вказаній території Державним балансом запасів корисних копалин України не обліковуються;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який повідомив що працює на тракторі, наймав на роботу його особисто ОСОБА_7 , який наказав йому розподіляти видобутий пісок по території ділянки;
повідомленням ВП № 1 від 19.06.2025 відповідно до якого заяви (повідомлення) від Вилківської міської ради, у тому числі ОСОБА_4 щодо незаконного видобутку корисних копалин за період з 01.01.2023 по теперішній час не надходили;
проведеними НСРД задокументовано видобуток піску у затоні ОСОБА_12 25.06.2025 та 28.06.2025, після цього видобування піску тимчасово припинилось у зв'язку з його закінченням;
протоколом огляду телефону підозрюваного ОСОБА_8 в якому виявлені спільні фотографії мера ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , на яких вони разом позують перебуваючи на будівельному майданчику на березі річки Дунай на фоні екскаватора. Фотографії виконані 15.02.2025 о 17:16 год.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 240 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- продовжити вчиняти кримінальні правопорушення;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисних тяжких, що пов'язані із незаконним видобуванням корисних копалин у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб та використання майна, що було одержано злочинним шляхом.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Крім того слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та приймає до уваги, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серії НОМЕР_1 який є дійсним); не підлягає мобілізації та має безперешкодну можливість виїзду за кордон.
Також зазначений ризик підвищений тим, що його син тривалий час проживає в США та має міцні соціальні зв'язки в цій країні. З матеріалів досудового розслідування підозрюваний підтримує з ним тісний зв'язок в тому числі надавав значну фінансову допомогу.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За рахунок займаної посади та реалізації своїх повноважень, більшість потенційних свідків підпорядковані саме ОСОБА_4 що дає змогу впливати на них.
Зазначений ризик підвищений тим, що підозрюваний є головною посадовою особою міста та керівником виконавчого комітету міської ради, користується значеним авторитетом серед мешканців територіальної громади.
Крім того, наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, та в подальшому сторона обвинувачення має наміри призначити судові експертизи проведення яких буде доручено експертам ОНДІСЕ МЮ України та Одеського НДЕКЦ МВС України, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на експертів, враховуючи стійкі зв'язки підозрюваного з органами державної влади.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7 Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зазначений ризик обґрунтовується тим, що характер інкримінованих підозрюваному злочинів має корисливу спрямованість.
Зазначений ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , як голова Вилківської ради Ізмаїльського району Одеської області, може здійснити дії щодо приховування речових доказів, в тому числі документів та чорнових записів, що велись та використовувались останнім з метою прикриття незаконної діяльності, обліку та фіксації об'ємів незаконно видобутої корисної копалини, розподілення прибутку від протиправної діяльності, приховуванню спеціалізованої техніки, які станом на теперішній час не відшукані в ході проведення досудового розслідування. Наразі підозрюваний не є відстороненим від посади.
Він може спотворити документи шляхом створення листів на адресу підприємств пов'язаних із ОСОБА_8 та ОСОБА_14 щодо необхідності прочистки каналів для потреб місця, прибирання берегу, тощо з метою прикриття спільних незаконних дій.
Так як під час досудового розслідування в подальшому планується здійснювати слідчі та процесуальні дії в Вилківський міській раді Ізмаїльського району Одеської області де у підозрюваного є усталені зв'язки через які він може здійснювати вплив безпосередньо або через довірених осіб з числа працівників задля можливості здійснити заходи з метою знищити, сховати або спотворити документи та відомості, які безпосередньо опрацьовувались і видавались Вилківською міською радою.
3.8 Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним
Зазначений ризик не був встановлений під час судового розгляду.
3.9 Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За матеріалами досудового розслідування ОСОБА_4 за сприяння службових осіб Вилківської міської ради вчинити захоплення земель лісового фонду, які включені до Дунайського біосферного заповідника.
Так, 28.04.2025 на офіційному сайті Вилківської міської ради оприлюднено детальний план території за адресою: Одеська область Ізмаїльський район м. Вилкове (район затоки «Бузунчук») орієнтовною площею 5,60 га., який розроблений на підставі рішення Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області №2536 від 30.10.2024 «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки для розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури річкового транспорту ТОВ «ВІКТОРІ ПОРТ».
При цьому, з листа Дунайського біосферного заповідника вбачається, що вказана земельна ділянка розташована на землях Вилківського лісництва Ізмаїльського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» (квартал 4, виділ 2), яка Указом Президента України «Про створення Дунайського біосферного заповідника» від 10 серпня 1998 року №867 у складі земель Ізмаїльського державного лісогосподарського підприємства загальною площею 11575 га була включена до складу Дунайського біосферного заповідника без вилучення у землекористувача.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає слушними доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 може продовжити вчинення аналогічних правопорушень.
Також ним не задекларовані високі статки його родини (щонайменше про наявність 80 тис. дол США), що може свідчити про можливість вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена передбачених ст.ст. 366-2, 368-5 КК України.
3.10. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.11. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Слідчий просив визначити заставу у розмірі 100 014 840 гривень.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.
Слідчий суддя враховує надані слідчим відомості про матеріальний стан підозрюваного, а саме : ОСОБА_4 є власником земельної ділянки в м. Вилкове площею 0,1 га, житлових будинків площею 132, 1 м2 та 34, 7 м2.
Також, слід взяти до уваги досить суттєвий майновий стан близьких родичів підозрюваного:
-син - ОСОБА_15 володіє квартирою площею 51, 1 м2 за адресою: АДРЕСА_2 .
- ОСОБА_16 володіє квартирою площею АДРЕСА_3 .
- ОСОБА_17 , володіє квартирою площею АДРЕСА_4 .
- ОСОБА_18 володіє квартирою площею АДРЕСА_5 .
-Зять - ОСОБА_19 володіє квартирою площею 44, 6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 та нежитловим приміщенням загальною площею 109, 5 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 .
Окрім того, відповідно до огляду листування в мессенджері «WhatSapp» ОСОБА_4 з ОСОБА_8 встановлено, що перший просив останнього допомогти здійснити переказ грошових коштів для свого сина в сумі 80 тисяч доларів США, який як вбачається із листування перебував на той час на території США.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких корисливих кримінальних злочинів, надзвичайно високий ступінь встановлених ризиків, розмір можливих збитків заподіяних державі в умовах воєнного стану, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 39 364 000 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, що визначені слідчим або прокурором та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до територіальних органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати до старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_20 із встановленою періодичністю - кожного четверга.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням розміру застосованої застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 вересня 2025 року включно.
Визначити розмір застави - 13 000 (тринадцять тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 39 364 000 (тридцять дев'ять мільйонів триста шістдесят чотири тисячі) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 07 вересня 2025 року включно наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, що визначені слідчим або прокурором та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до територіальних органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати до старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_20 із встановленою періодичністю - кожного четверга.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1