Рішення від 28.07.2025 по справі 946/3908/25

Справа № 946/3908/25

Провадження № 2/946/2917/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі: Тюміній О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/4217386 від 26.10.2021 у сумі 205896,37 грн. Свої позивач вимоги обґрунтовує тим, що АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №1/4217386 від 26.10.2021 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 200500 грн., строком з 26.10.2021р. до 25.10.2027р. Згідно п. 1.2 Кредитного договору Кредит надається Позичальнику на споживчі потреби. Позивачем зобов'язання за договором виконано, що підтверджується платіжною інструкцією про перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника. Позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти відповідно Кредитного договору однак, відповідачем порушені умови Кредитного договору, а саме не повертається кредит у строки/терміни, передбачені графіком, не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісія/прострочена комісія у строки/терміни, передбачені Кредитним договором. Внаслідок невиконання умов Кредитного договору у відповідачів перед позивачем станом на 02.05.2025 року є наявною заборгованість в загальному розмірі 205896,37 грн., що включає: рахунок строкової заборгованості - 105 500,51 грн.; рахунок простроченої заборгованості - 16 961,44 грн.; рахунок простроченої комісії - 21 654 грн.; загальну суму реструктуризації по простроченій комісії - 32 481 грн.; загальну суму реструктуризації по простроченим відсоткам - 17 358,50 грн.; рахунок прострочених відсотків - 7 352,22 грн.; рахунок комісії - 3 609 грн.; рахунок нарахованих відсотків - 979,70 грн.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

29 травня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Через АТ «УКРПОШТА» було надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позову з додатком, докази чого наявні у матеріалах справи. Проте, відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву. Відправлення не вручене та повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про розгляд справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.

Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про розгляд справи.

Згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву.

Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №1/4217386 від 26.10.2021 року (а.с. 4-7).

Відповідно Кредитного договору, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надає ОСОБА_1

кредит у сумі 200500 грн., строком з 26.10.2021р. до 25.10.2027р.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору Кредит надається Позичальнику на споживчі потреби.

Згідно п 1.4. Кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати Банку процентну винагороду 12 % річних (фіксована ставка) та щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,8 % від суми кредиту, зазначеної у п.1.1 кредитного договору.

Підписанням Договору Позичальник замовляє у Банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за Договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Довідковий центр Данку, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Згідно п.2.1. Кредитного договору з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості.

Згідно з умовами Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Банку, щомісяця, в День повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (частиною кредиту) на Рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в День повернення кредиту. У випадку, якщо зазначений День повернення кредиту є неробочим, Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів та платіж за кредитом у попередній робочий день (п. 2.2. Кредитного договору).

За пунктом 2.3. Кредитного договору Позичальник підтвердив, що підписанням Договору він у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену Законом України «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно- правовими актами, що регулюють це питання.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 200500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №39628965-1 від 26.10.2021 про перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника (а.с. 11).

Відповідачем порушені умови Кредитного договору, а саме не повертається кредит у строки/терміни, передбачені графіком, не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісія/прострочена комісія у строки/терміни, передбачені Кредитним договором.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 30-32).

Проте, дану заборгованість не погашено.

Внаслідок невиконання умов Кредитного договору у відповідачів перед позивачем станом на 02.05.2025 року є наявною заборгованість в загальному розмірі 205896,37 грн., що включає: рахунок строкової заборгованості - 105 500,51 грн.; рахунок простроченої заборгованості - 16 961,44 грн.; рахунок простроченої комісії - 21 654 грн.; загальну суму реструктуризації по простроченій комісії - 32 481 грн.; загальну суму реструктуризації по простроченим відсоткам - 17 358,50 грн.; рахунок прострочених відсотків - 7 352,22 грн.; рахунок комісії - 3 609 грн.; рахунок нарахованих відсотків - 979,70 грн., що підтверджено наданим розрахунком заборгованості (а.с. 3).

Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. У п. 6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, з огляду на те, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1/4217386 від 26.10.2021 року становить 205896,37 грн., суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача цей борг.

Згідно ч. ч.1-2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3089 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, код за ЄДРПОУ: 14361575) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рах. № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО: 300614) заборгованість за Кредитним договором №1/4217386 від 26.10.2021 року у сумі 205896 (двісті п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 37 (тридцять сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рах. № НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО: 300614) судовий збір в розмірі 3089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А.С.Адамов

Попередній документ
129155184
Наступний документ
129155186
Інформація про рішення:
№ рішення: 129155185
№ справи: 946/3908/25
Дата рішення: 28.07.2025
Дата публікації: 31.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.11.2025)
Дата надходження: 27.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості