Справа № 946/5817/25
Провадження № 1-кс/946/1561/25
29 липня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про арешт майна, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162150001017, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України України.
Встановлено, що до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, 15.07.2025 надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 14.07.2025 невстановлена особа таємно викрала його велосипед марки "Corso" вартістю 10000 гривень, який був припаркований на велосипедній стоянці біло магазину АТБ за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, просп.Незалежності. 54-а. (ЄО 19129).
Під час проведення огляду 25.07.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав в присутності двох понятих - велосипед марки «Corsо» model- N318 sity reries «26» чорного кольору, горного типу, який було вилучено та опечатано биркою з пояснювальним текстом та підписами понятих.
Під час складання протоколу огляду ОСОБА_5 зазначив, що велосипед горного типу марки «Corsо» model- N318 sity reries «26» чорного кольору, він 14.07.2025 у вечірній час доби викрав з велопарковки біля магазину «АТБ» за адресою: м. Ізмаїл, просп. Незалежності. 54-а.
Крім того, 25.07.2025, на підставі постанови слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, старший охоронник магазину «АТБ» ОСОБА_6 , надав зняти показання технічного приладу з функцією відеозапису шляхом копіювання відеозаписів з камер відеоспостереження, які розташовані на фасаді магазину «АТБ» за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Незалежності. 54-а, а саме нагляд входу та торгового залу до магазину: в період часу з 19:06 год. по 19:47 год. за 14.07.2025 на яких зображено момент як невстановлена особа, вчинила крадіжку велосипеду «Corso», що в свою чергу має значення для данного кримінального провадження.
Вказані два відеозаписи, 25.07.2025 записано на DVD-R диск, про що складено протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису.
Як зазначає слідчий у клопотанні, враховуючи той факт, що вказані предмети мають значення речового доказу по вищевказаному кримінальному провадженню, виникла необхідність у накладенні арешту.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в клопотанні зазначили про розгляд справи без їх участі.
Власник велосипеду та представник магазину «АТБ» в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
В силу ст. 107 КПК України технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням положень ст.ст.2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, слідчим суддею враховуються розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для інших осіб.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на видане 25.07.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - велосипед горного типу марки «Corsо» model- N318 sity reries «26» чорного кольору, з правом видачі під відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Накласти арешт на оптичний DVD-R диск з двома відеозаписами з камер відео спостереження, а саме відеозаписи нагляду входу до магазину «АТБ» в період часу з 19:06 год. по 19:47 год. за 14.07.2025, які розташовані за адресою: м. Ізмаїл, просп. Незалежності. 54-а, на яких зображено момент як невстановлена особа вчинила крадіжку велосипеду «Corsо» model- N318 sity reries «26» чорного кольору, що в свою чергу має значення для даного кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення або отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1