Березівський районний суд Одеської області
29.07.2025
Справа № 494/234/25
Провадження № 1-кс/494/371/25
29 липня 2025 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12025162260000062 від 28.01.2025 року в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, Попаснянського району, с. Лоскутівка, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч.2 ст.301, ч.2 ст.156 КК України,-
28.07.2025 року до Березівського районного суду Одеської області звернувся прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
На обґрунтування поданого клопотання, прокурор посилалась на те, шо ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді стрільця - помічника гранатометника 2 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 спеціалізованої роти (Шквал) військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» порушив вимоги ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України, ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за наступних обставин.
Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства ратифікованої Законом України від 20 червня 2012 року «Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення криміналізації такої умисної поведінки: а) заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, яка не досягла передбаченого законодавством віку для заняття діяльністю сексуального характеру; b) заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, коли: використовується примус, сила чи погрози або насильство здійснюється зі свідомим використанням довіри, авторитету чи впливу на дитину, зокрема в сім'ї, або насильство здійснюється в особливо вразливій для дитини ситуації, зокрема з причини розумової чи фізичної не спроможності або залежного становища.
Незважаючи на вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, правом на нормальний розвиток неповнолітніх та формування в них належної сексуальної поведінки, 07.01.2025 приблизно о 14 годині 30 хвилин, більш точного часу вході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, перебуваючи в приміщенні спальної кімнати житлового будинку за місцем свого проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись сексуальними мотивами, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не досягла чотирнадцятирічного віку та є малолітньою особою, використовуючи її безпорадній стан внаслідок малолітства та як наслідок неможливість захищати себе та чинити опір, вчинив щодо останньої насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в її тіло, які виразилися в насильному утриманні руками поруч із собою та в погладжуванні, мацанні через білизну статевого органу малолітньої ОСОБА_6 , при цьому, ОСОБА_4 супроводжував свої дії оральними поцілунками ОСОБА_6 , погладжуванням її тіла в ділянці внутрішньої частини стегон, пальпації та стисканні її сідниць, молочних залоз, впродовж часу від 5 до 10 хвилин поспіль.
За таких обставин, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а саме, у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої людини(сексуальне насильство), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років
Крім того, 10.01.2025 приблизно о 15:00 годині, більш точного часу вході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 , вчинивши 07.01.2025 відносно малолітньої ОСОБА_6 сексуальне насильство, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК України, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, з сексуальних мотивів, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 не досягла чотирнадцятирічного віку, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом застосування фізичного насильства до малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилось у нанесенні одного удару долонею руки в праву частину обличчя потерпілої, повалив її на ліжко в кімнаті будинку, та утримуючи кисті її рук своїми руками, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 через свій малолітній вік не може чинити опір та в повній мірі не розуміє значення вчинюваних дій, використовуючи свій ерегований статевий орган, здійснив ним неодноразові вагінальні проникнення в тіло ОСОБА_6 із спричиненням двох повних розривів дівочої пліви, після чого, досягнувши фізіологічного та емоційного задоволення своєї сексуальної пристрасті, відпустив останню.
За таких обставин, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України, а саме, у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ч. 4 ст. 153 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , в супереч моральним засадам, в порушення вимог ст. ст. 1, 2 Міжнародної конвенції «Про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними», укладеної в Женеві 12.09.1923, а також Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Ланцаротська конвенція), яку ратифіковано Україною 20.06.2012, статі 36 Закону України «Про медіа» - «Обмеження щодо змісту інформації», відповідно до якої на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео, забороняється поширювати: «порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дій (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру», здійснив виготовлення відеопродукції порнографічного характеру з метою розповсюдження та розповсюдив її неповнолітній особі за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 не досягла чотирнадцятирічного віку, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 23 години 16 хвилин 10.01.2025, перебуваючи за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, із сексуальних мотивів, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру неповнолітній ОСОБА_6 , за допомогою камери власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A15» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , відзняв відеозапис з назвою «Vid_20250110_131648_252», що демонструє вчинення ним мастурбаторних дії зі своїм оголеним ерегованим статевим органом та містить інформацію порнографічного характеру. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи за тією ж адресою, переслідуючи попередні мету та мотив, діючи умисно, 10.01.2025 приблизно о 23 годині 16 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A15» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який мав підключення до Всесвітньої мережі «Інтернет», через обліковий запис з назвою «Arei 2024» у соціальній мережі «Instagram», відправив в чат з неповнолітньою ОСОБА_6 зазначений відеофайл, який містить інформацію порнографічного характеру. Тим самим, ОСОБА_4 , розповсюдив відеопродукцію порнографічного характеру неповнолітній ОСОБА_6 , яка використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з підключенням до Всесвітньої мережі «Інтернет», через чат свого облікового запису в соціальній мережі «Instagram», ознайомилася зі змістом відеофайлу з назвою «Vid_20250110_131648_252», що демонструє вчинення ОСОБА_4 мастурбаторних дії зі своїм оголеним ерегованим статевим органом та містить інформацію порнографічного характеру, та зберегла його у внутрішню пам'ять зазначеного мобільного телефону.
За таких обставин, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, а саме, у виготовленні відеопродукції порнографічного характеру з метою розповсюдження та її розповсюдженні серед неповнолітніх.
Крім того, відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства ратифікованої Законом України від 20 червня 2012 року «Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення криміналізації такої умисної поведінки: а) заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, яка не досягла передбаченого законодавством віку для заняття діяльністю сексуального характеру; b) заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, коли: використовується примус, сила чи погрози або насильство здійснюється зі свідомим використанням довіри, авторитету чи впливу на дитину, зокрема в сім'ї, або насильство здійснюється в особливо вразливій для дитини ситуації, зокрема з причини розумової чи фізичної не спроможності або залежного становища.
Незважаючи на вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, правом на нормальний розвиток неповнолітніх та формування в них належної сексуальної поведінки, 10.01.2025 приблизно о 23 годині 16 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись мотивом задоволення своєї статевої пристрасті, з метою розбещення малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про те, що вона не досягла чотирнадцятирічного віку, вчинив щодо неї розпусні дії сексуального характеру, які виразилися в інтелектуальному розбещенні шляхом демонстрації їй відеофайлу з назвою «Vid_20250110_131648_252», що демонструє вчинення ОСОБА_4 мастурбаторних дії зі своїм оголеним ерегованим статевим органом та містить інформацію порнографічного характеру.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 23 години 16 хвилин 10.01.2025, перебуваючи за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою камери власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A15» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , відзняв відеозапис з назвою «Vid_20250110_131648_252», що демонструє вчинення ним мастурбаторних дії зі своїм оголеним ерегованим статевим органом та містить інформацію порнографічного характеру. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи за тією ж адресою, переслідуючи вказані мету та мотив, діючи умисно, 10.01.2025 приблизно о 23 годині 16 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A15» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який мав підключення до Всесвітньої мережі «Інтернет», через обліковий запис з назвою «Arei 2024» у соціальній мережі «Instagram», відправив в чат з малолітньою ОСОБА_6 зазначений відеофайл, який містить інформацію порнографічного характеру. Тим самим, ОСОБА_4 , продемонстрував відеопродукцію порнографічного характеру малолітній ОСОБА_6 , яка використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з підключенням до Всесвітньої мережі «Інтернет», через чат свого облікового запису в соціальній мережі «Instagram», ознайомилася зі змістом відеофайлу з назвою «Vid_20250110_131648_252», що демонструє вчинення ОСОБА_4 мастурбаторних дії зі своїм оголеним ерегованим статевим органом та містить інформацію порнографічного характеру, та зберегла його у внутрішню пам'ять зазначеного мобільного телефону, чим розпалював статевий інстинкт у малолітньої ОСОБА_6 , спричиняючи її інтелектуальну розбещеність та формуючи в неї аморальні погляди на статеве життя.
За таких обставин, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, а саме, у вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
Викладені обставини щодо суті обвинувачення ОСОБА_4 , в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України, доказами.
18.06.2025 року слідчим суддею Березівського районного суду Одеської області в межах строку досудового розслідування, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до 29.07.2025 року включно.
Прокурор посилався на те, що раніше заявлені ризики за п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, у зв'язку з чим є необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
21.07.2025 року обвинувальний акт передано до Іванівського районного суду Одеської області. У зв' язку із відсутністю необхідної кількості суддів обвинувальний акт скеровано до Одеського апеляційного суду. 23.07.2025 року Одеським апеляційним судом обвинувальний акт повернуто до Іванівського районного суду Одеської області. Через відпустки суддів, станом на 28.07.2025 року в Іванівському суді неможливо провести підготовче судове засідання та відповідно продовжити строк дії запобіжного заходу. В такому випадку діють положення ч. 6 ст. 199 КПК України.
Так, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею.
У судовому засіданні прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив задовольнити на підставах, викладених у ньому, та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з місцем визначення тримання у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив стосовно клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу. Ствердив, що на потерпілу тиску не вчиняв та не буде вчиняти, остання дає неточні покази. На свідків тиску також не може чинити, так як такими є його мати та сестра. На даний час ідуть погрози зі сторони потерпілої, а саме на членів його сім'ї. Пред'явлене прокурором обвинувачення не визнає. та просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 зазначила, що не всі ризики прокурором доведені, так як обвинувачений раніше хоча і був судимий, однак по статтях, які не були пов'язані з насильством, в розшуку він не перебував, має міцні соціальні зв'язки, проживає з матір'ю, має постійне місце проживання, сама потерпіла ні під час досудового розслідування, ні після його закінчення не виявляє ознаки боязні відносно обвинуваченого. Окрім того, захисник стверджує, що обгрунтованість підозри не може саме по собі свідчити виправданості тривалого перебування під вартою. Враховуючи наведене, просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що відділенням №1 СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025162260000062 від 28.01.2025 року, з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 152, ч.2 ст.301, ч.2 ст.156 КК України.
29.01.2025 року о 13.00 годині підозрюваного ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 152 КК України та 14.04.2025 року письмово повідомлено про нову підозру за ч. 6 ст. 152, ч.2 ст.156, ч.2 ст.301 КК України.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 30.01.2025 року підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення застави, в межах строку досудового розслідування по 28 березня 2025 року включно.
Постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 19.03.2025 року, було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12025162260000062 від 28.01.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 152 КК України, до трьох місяців з дня повідомлення про підозру, тобто до 29.04.2025 року.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 25.03.2025 року підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 29.04.2025 року включно.
24.04.2025 року ухвалою Березівського районного суду Одеської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12025162260000062 від 28.01.2025 року продовжено до 5-ти місяців, тобто до 29.06.2025 року, включно.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 24.04.2025 року підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено строк тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 23.06.2025 року включно.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 18.06.2025 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження за №12025162260000062 від 28.01.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 301 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 29.07.2025 року включно.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 18.06.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування, до 29.07.2025 року включно.
21.07.2025 року обвинувальний акт передано до Іванівського районного суду Одеської області. У зв'язку із відсутністю необхідної кількості суддів обвинувальний акт скеровано до Одеського апеляційного суду. 23.07.2025 року Одеським апеляційним судом обвинувальний акт повернуто до Іванівського районного суду Одеської області. Через відпустки суддів, станом на 28.07.2025 року в Іванівському суді неможливо провести підготовче судове засідання та відповідно продовжити строк дії запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами статті 199 КПК України.
Вищевикладені обставини щодо суті обвинувачення ОСОБА_4 , в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України, доказами, а саме:
- оглядом місця події - садиби за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом якого вилучено простирадло зі слідами біологічного походження;
- показаннями свідка ОСОБА_7 від 28.01.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_6 від 28.01.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_6 від 28.01.2025 щодо обставин вчинення злочину;
- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_6 в якому наявні відомості про обставини вчиненого злочину;
- показаннями малолітнього свідка ОСОБА_8 від 25.02.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_9 від 25.02.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_10 від 25.02.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_11 від 25.02.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_12 від 25.02.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_13 від 25.02.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_14 від 12.03.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями свідка ОСОБА_15 від 11.03.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 під час додаткового допиту від 14.03.2025 року;
- висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 27.03.2025 року;
- висновком психологічної експертизи потерпілої ОСОБА_6 від 31.03.2025 року;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 02.04.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- слідчим експериментом за участі ОСОБА_4 від 09.04.2025 року щодо обставин вчинення злочину;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Під час судового засідання прокурором було доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 може:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки у ОСОБА_4 відсутні тісні соціальні зв'язки, а саме не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей; 13.06.2024 року ОСОБА_4 Арбузинським районним судом Миколаївської області умовно-достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.407 КК України для проходження військової служби за контрактом і, являючись військовослужбовцем військової частини військової частини НОМЕР_1 , знову ухилився від несення військової служби та наразі рахується таким, що самовільно залишив місце несення служби; з урахуванням тяжкості злочину та покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винним у кримінальному правопорушенні, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років. Зазначене беззаперечно може вказувати на наявність обґрунтованого побоювання у органу досудового розслідування про небезпеку переховування обвинуваченого;
- незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, так як обвинуваченому відомі адреса мешкання малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Він вже здійснював на них вплив як під час вчинення злочину, так і після його вчинення на свідка ОСОБА_6 , шляхом погроз та пошкодження майна, а саме шляхом порізу автомобільних шин на автомобілі ОСОБА_6 , а також шляхом впливу на знайомих та однокласників потерпілої ОСОБА_6 з метою погіршення життя потерпілої та спричинення їй тілесних ушкоджень, а тому обвинувачений, перебуваючи на свободі, для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, шляхом залякування, погроз чи вмовляння може вплинути на потерпілого і свідків та їх рідних для того, щоб останні змінили свої покази у кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тим що ОСОБА_4 є військовослужбовцем за контрактом військової частини військової частини НОМЕР_1 та знаходиться на посаді стрільця - помічника гранатометника 2 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 спеціалізованої роти, неодноразово вчиняв злочини проти встановленого порядку несення військової служби, позитивних висновків не зробив та знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
Також, слід зазначити, що у п.219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення особи під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Слідчий суддя вважає також за необхідне зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Отже, ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження у майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки на думку слідчого судді доведено і в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Оцінивши в сукупності всі обставини, наведені в ст. 178 КПК, врахувавши вимоги ст. 183 КПК, слідчий суддя погоджується з висновками прокурора про те, що більш м'якіші запобіжні заходи, на даному етапі не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також запобігти встановленим ризикам.
Оскільки прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились, обґрунтованість підозри, слідчий суддя приходить до переконання, що строк тримання під вартою слід продовжити.
Зважаючи на дані обставини, слідчий суддя вважає за можливе продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 26 вересня 2025 року включно, оскільки продовження застосування саме такого запобіжного заходу, на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Разом з тим слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 301 КК України, у кримінальному провадженні за №12025162260000062 від 28.01.2025 року в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 26 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Для утримання обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє по 26 вересня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її проголошення, копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження - для відома.
Копію ухвали направити ДУ «Одеський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 29.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1