Справа № 446/1706/25
про відмову у відкритті провадження в справі
28.07.2025 року суддя Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І. , розглянувши заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Служби у справах дітей Кам'янка-Бузької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні дитини, -
представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. 24.07.2025 на адресу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області через систему «Електронний суд» подала заяву, відповідно до вимог якої просить суд встановити факт перебування неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 24.07.2025 для розгляду цієї справи визначено суддю Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..
Вирішуючи питання про можливість прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У даній справі, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт самостійного утримання неповнолітніх дітей, заявлені вимоги пов'язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу батька, який утримує неповнолітніх дітей .
Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.
Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними та за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відтак,чинним законодавством передбачено обов'язок саме батьків утримувати своїх дітей.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного утримання неповнолітніх дітей батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Доведення факту одноосібного утримання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного утримання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право».
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду № 201/5972/22 від 11.09.2024 року.
Відтак, подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, то питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.
Згідно з ч. 4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 258-260, 315 ЦПК України, суддя,-, -
відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Служби у справах дітей Кам'янка-Бузької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні дитини.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складання ухвали 28.07.2025.
Суддя У.І. Костюк