Справа №442/456/25
Провадження №2-о/442/197/2025
29 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Курус Р.І.
присяжних - Шишки М.С., Стародуба А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, за участю заінтересованої особи - виконавчого комітету Дрогобицького міської ради, особи щодо якої розглядається заява - ОСОБА_2 ,
з участю секретаря судового засідання - Фіцяк А.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - Білоган Л.М.
особи щодо якої розглядається справа - ОСОБА_2 , її адвоката Копанського М.Л.,
Заявник звернувся до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатною.
В заяві посилається на те, що ОСОБА_2 є мамою заявника - ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги, оскільки є особою з інвалідністю IIІ групи внаслідок розладу психіки та поведінки (діагноз - шизоафектний розлад, змішаний тип). Внаслідок тривалого захворювання ОСОБА_2 обмежена в самообслуговуванні, здатності до орієнтації, спілкування та контролю своєї поведінки, у зв'язку з чим потребує постійної сторонньої допомоги. При таких обставинах вважає, що ОСОБА_2 слід визнати недієздатною та встановити над нею опіку, призначивши ОСОБА_1 опікуном матері.
Ухвалою судді від 20.01.2025 провадження у справі відкрито, надіслано копію заяви для заінтересованих осіб з додатками та запропоновано заінтересованим особам подати письмові пояснення з приводу заяви і посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвалою від 04.02.2025 у справі призначено судово-психіатричну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.
04.06.2025 до суду надійшов висновок зазначеної експертизи.
Ухвалою від 04.06.2025 провадження у справі поновлено, призначено до судового розгляду на 17.06.2025.
17.06.2025 розгляд справи було відкладено на 29.07.2025, про що повідомлено учасників справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просить її задоволити, оскільки наявні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення заявника її опікуном. Вказав, що органом опіки та піклування при виконавчому комітеті розглядалась його заява про призначення його опікуном над мамою, яку було задоволено, про що складено відповідне подання. Ствердив, що створив для матері усі необхідні та належні умови для її проживання, догляду, харчування. Мати часто хворіє, він возить її на огляд до лікарів, мати прихильна до нього. Інших родичів які б могли здійснювати догляд за матір'ю - немає.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету заяву підтримує, просить її задоволити. Вказала, що органом опіки та піклування при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради розглядалась заява ОСОБА_1 про призначення заявника опікуном над матір'ю, яку було задоволено, про що складено відповідне подання.
Особа щодо якої розглядається справа - ОСОБА_2 та її адвокат не заперечили з приводу задоволення заяви, оскільки це відповідає інтересам ОСОБА_2 . Остання пояснила, що проживає разом з сином, який її доглядає, у неї погана пам'ять, вона нічого не пам'ятає, син постійно з нею, вона його любить і довіряє йому.
Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 /а.с.4/.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про місце реєстрації особи /а.с.5-6/.
Згідно медичної документації Медичної карти стаціонарного хворого №2017/2022 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній психіатричній лікарні з 15.03.2022 по 01.04.2022 з діагнозом: основне захворювання - F25.2 - Шизоафективний розлад, змішаний тип /а.с.7-8/.
Крім того, згідно медичної документації Медичної карти стаціонарного хворого №2017/2022, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній психіатричній лікарні з 28.02.2022 по 10.03.2022 з діагнозом: основне захворювання - F25.2 - Шизоафективний розлад, змішаний тип /а.с.9-10/.
Згідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №447/2020, ОСОБА_2 з 20.03.2020 по 15.04.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП ЛОР ЛОПЛ з основним діагнозом: Шизоафективний розлад, маніакальний тип, маніакально-параноїдний синдром, помірно виражений дефект в емоційно вольовій сфері /а.с.12/.
З Виписки із стаціонарної карти №2213 вбачається, що ОСОБА_2 з 16.11.2021 по 03.12.2021 лікувалась в психоневрологічному відділенні КНП «Стебницька міська лікарня» ДМР з діагнозом: Шизоафективний розлад, змішаний тип з параноїдною симптоматикою, емоційно-вольовим зниженням, помірно вираженою соціально-трудовою дезадаптацією /а.с.13/.
З виписки із стаціонарної карти №1567 вбачається, що ОСОБА_2 з 30.03.2024 по 23.04.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні в психоневрологічному відділенні КНП «Стебницька міська лікарня» ДМР з повним діагнозом: Шизоафективний розлад, змішаний тип. Поточний епізод манії з психотичними симптомами, стійкою вираженою соціально-трудовою дезадаптацією. Стійкий виражений дефект в емоційно-вольовій сфері. Гіпертонічна хвороба /а.с.23-24/.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №627167, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи інвалідності /а.с.25/.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №743 від 12.05.2025, складеного експертами Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України", ОСОБА_2 страждає тяжким психічним розладом у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, поточний субдепресивний стан, за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також не може правильно сприймати обставини по справі та давати відповідні пояснення /а.с. 33-36/.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 внаслідок тяжкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, враховуючи вище вказаний висновок експертизи, її необхідно визнати недієздатною.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років, а відповідно до ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи вид психічного захворювання, яким страждає ОСОБА_2 , тривалість цього захворювання, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно визнати недієздатною з моменту набрання законної сили цим рішенням, встановивши строк дії рішення про визнання її недієздатною - два роки.
Вимогами статей 41, 60 ЦК України, ч. 1 ст. 300 ЦПК України, визначено, що над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , спільно проживають, ОСОБА_1 дбає про свою матір, створив їй необхідні побутові умови для проживання, забезпечив її доглядом та лікуванням, що стверджується Актом №642 обстеження матеріально-побутових умов фактичного місця проживання від 04.06.2025 /а.с. 44-45/.
Згідно поданих письмових заяв ОСОБА_3 , батька заявника, останній не заперечує щодо призначення його сина опікуном над дружиною позаяк проходить військову службу в ЗСУ, а тому здійснювати догляд за нею не може, /а.с. 46-47/.
Крім цього, брати заявника - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не заперечують щодо призначення ОСОБА_1 опікуном для матері, оскільки проживають за кордоном, там навчаються /а. с. 48-51/.
Поданням органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради від 14.07.2025 №3-37/4006, яке затверджено рішенням виконкому Дрогобицької міської ради за №165 від 14.07.2025, орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над матір'ю ОСОБА_2 /а.с. 52-53/.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18), Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов'язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши надані суду документи, суд приходить до висновку, що подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною та необхідність встановлення над нею опіки з врахуванням подання органу опіки, яке відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, подано в належній процесуальній формі та обґрунтовано якнайкращими інтересами особи, над якою встановлюється опіка.
При цьому, суд враховує, що інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном для ОСОБА_2 немає.
Судові витрати по справі, у відповідності до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 89, 293, 294, 296, 299, 300, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 39-41, 60, 63 ЦК України, суд
Заяву задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає на АДРЕСА_1 , - недієздатною.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає на АДРЕСА_1 , опікуном над матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною - два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати в справі віднести за рахунок держави.
Роз'яснити заявнику положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою ст. 300 ЦПК України.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Курус Р.І.
Присяжні Шишка М.С.
Стародуб А.Г.