ЄУН: 336/5112/25
Провадження №: 3/336/3466/2025
29 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Худіна О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлений, громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення:
25.05.2025 о 11 годині 00 хвилин у с. Юрківка, вул. Центральна, 200, водій громадянин ОСОБА_1 керував мопедом «Honda dio» без номерних знаків з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ або у лікаря нарколога відмовився під час безперервної зйомки. Від керування транспортними засобами відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України про повторність попереджений. Чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні 29.07.2025 ОСОБА_1 присутній не був, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В матеріалах справи наявне клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Стариченко М.П. за змістом якого він просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 29.07.2025 адвокат скерував заяву про розгляд вказаної справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи надані письмові клопотання, які захисник підтримав. Крім того, за нормою ч.2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі виходячи з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
П. 2.9.а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №341185 від 25.05.2025 о 13:02 годині у с. Юрківка, вул. Центральна, 200, водій громадянин Ольшевський керував мопедом «Honda dio» без номерних знаків з ознаками алкогольного сп'яніння.
Так, у судовому засіданні відтворено компакт-диск, проте, на відеозаписі відображено, що поліцейський ВП №2 Запорізького РАУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Бєсєдін Д.О. заходить на подвір'я будинки шукаючи особу ОСОБА_1 , оскільки останній вчинив дрібне хуліганство. Наступний файл на диску відображає поїздку на службовому автомобілі поліцейського ВП №2 Запорізького РАУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який рухається по дорозі в невідомому напрямку, де йому на зустріч їде ОСОБА_1 , на цьому відео файл завершився. Наступний файл на диску також відображає поїздку на службовому автомобілі поліцейського ВП №2 Запорізького РАУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Бєсєдіна Д.О., який в зустрічному напрямку зустрічає ОСОБА_1 . На вказаному відео відображено, що останній рухається на начебто мопеді, але старший лейтенант поліції ОСОБА_2 спілкується до особи яка притягається до адміністративної відповідальності, як до товариша, не коректно висловлюючись до останнього, що є не припустимою поведінкою.
Крім того відповідно до відеозаписів неможливо ідентифікувати транспортний засіб на якому рухається ОСОБА_1 , також останній повідомляв, що вказаний транспортний засіб не належить до механічних, оскільки вказаний транспортний засіб не перевищує допустиму потужність двигуна. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису немає можливості встановити транспортний засіб, докази щодо нього не були надані суду.
Суддя зауважує, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Крім того, згідно з п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я Українии09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
П.2.5. ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд наголошує, що визначальними для кваліфікації діяння за ст.130 КУпАП, є не тільки стан сп'яніння, а й встановлення спеціального суб'єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб'єктом може бути виключно та особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій, є водієм.
Отже, обов'язковому з'ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, з урахуванням диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом та транспортний засіб на якому особа пересувається.
Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо транспортного засобу.
Крім цього, відповідно до п. 9 розділу ІІ «Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України N? 1376 від 06.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за N? 1469/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення».
На підставі вказаного можна встановити факт порушення порядку
оформлення адміністративного протоколу, допущеного працівником поліції під час складання фабули правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, який був складений 25.05.2025, в описовій частині не зазначено марку транспортного засобу на якому було вчинено адміністративне правопорушення, а також його державний реєстраційний номер, що свідчить про формальне виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Іншими словами, зі змісту протоколу не можливо встановити, яким саме транспортним засобом керувала особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Звертаючись до пояснень захисника, ОСОБА_1 того дня керував електроскутером Honda Dio AF-62 2003 року випуску (в електро-модифікації), що має електродвигун потужність 2,8 кВт (кіловат). Даний транспортний засіб не належить до механічних та не підпадає під дію ст. 130 КУпАП.
У даному випадку, електроскутер Honda Dio AF-62 2003 року випуску,
оснащений електродвигуном потужністю 2,8 кВт. Іншими словами, його не можна прирівнювати до мопеду в розумінні Правил Дорожнього руху.
Поліцейський дізнався модель електроскутера лише з телефонної розмови з третьою особою на відрізку часу 12:21:30. На запитання, яка модель транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , жінка відповіла: «вроде Honda dio». Тобто, модель транспортного засобу була встановлена поліцейським не під час безпосередньої зупинки транспортного засобу, а з телефонної розмови з невідомою особою, яка навіть не впевнена в точній моделі електроскутера.
Також захисник акцентує увагу суду на тому, що долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамери поліцейського 861631, закінчується о 12 годині 36 хвилин. Іншими словами, ще до того, як відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 N? 341185 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи взагалі не містять відеозапису процесу складання протоколу та інших матеріалів справи, а також процедури роз'яснення прав водію.
Зазначене вищі доводи узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v.
Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов?язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Шмауцер проти
Австрії» вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
На підставі вищевикладеного, за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 27, 130, 251-252, 266, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя О.О. Худіна
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік