Справа № 635/4686/25
Провадження № 2/635/4483/2025
29 липня 2025 року сел. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши позов ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,-
установила:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Пісочинської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яким просить суд визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер якої 6325157900:00:008:0184, що знаходиться поряд з домоволодінням за адресом: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Державний земельний кадастр внести зміни до Реєстру про земельну ділянку розташовану поряд з домоволодінням по АДРЕСА_1 ; визнати незаконною відмову Пісочинської селищної ради у відмові у вирішенні земельного спору та в наданні дозволу на формування проекту землеустрою земельної ділянки за домоволодінням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га; зобов'язати Пісочинську селищну раду затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою земельної ділянку за домоволодінням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га з урахуванням меж земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності та з урахуванням можливих змін щодо родючості шару ґрунту земельної ділянки комунальної власності площею 0.1158 га.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
На виконання ухвали суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала до суду уточнену позовну заяву до Пісочинської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить суд:
- визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер якої 6325157900:00:008:0184, що знаходиться поряд з домоволодінням за адресом: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Державний земельний кадастр внести зміни до Реєстру про земельну ділянку розташовану поряд з домоволодінням по АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконною відмову Пісочинської селищної ради від 09.04.2025 №02-31/1203/1 наданні дозволу та затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки за домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га;
- зобов'язати Пісочинську селищну раду надати дозвіл та затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою земельної ділянку за домоволодінням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га з урахуванням меж земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності та з урахуванням можливих змін щодо родючості шару ґрунту земельної ділянки комунальної власності площею 0.1158 га.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд враховує наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами ч.1 ст.18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Пісочинської селищної ради із заявою про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою земельної ділянки. Листом за 02-31/1203/1 від 09.04.2025 Пісочинська селищна рада відмовила ОСОБА_1 у задоволенні заяви.
При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до суду із позовом на захист свого інтересу, яке не було реалізовано внаслідок відмови Пісочинською селищною радою. Наявність існуючого речового права позивача на земельну ділянку за кадастровим номером 6325157900:00:008:0184 не встановлено.
Оскільки у позивача виник спір з суб'єктами владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо відмови у наданні дозволу та затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га, тобто наявний публічно-правовий спір між сторонами, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, в порядку КАС України.
Тобто, між учасниками справи речові, приватноправові відносини не виникли.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц з приводу розмежувань між підсудністю вказала, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, у зв'язку з чим, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд відмовляє у відкритті провадження в цивільній справі.
На підставі ст.ст.186, 260, 353 ЦПК України, суддя
постановила:
відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.М.Омельник