Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/1455/25
Провадження №: 1-кп/332/417/25
29 липня 2025 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року за № 42025082010000023, у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, яка має середню спеціальну освіту, неодружена, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введений воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, період якого в подальшому був неодноразово продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів та який діє і по теперішній час.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України згідно з Указом Президента України введено воєнний стан, 30.11.2024 в обідній час доби, перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу таємно викрала зі спальної кімнати вищевказаної квартири належну ОСОБА_5 каблучку зі сплаву золота 585 проби, масою 1,4 грама з трьома вставками прозорих камінців, вартість якої згідно з висновком експерта від 12.03.2025 № СЕ-19/108-25/5423-ТВ станом на 30.11.2024 складала 5 167 гривень 48 копійок.
Після цього ОСОБА_4 покинула приміщення вищевказаної квартири та розпорядилася на власний розсуд вказаною каблучкою, чим спричинила ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5 167 (п'ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 48 копійок.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що у листопаді 2024 року зайшла до рідної сестри свого цивільного чоловіка ОСОБА_5 у гості за адресою: АДРЕСА_3 . Оскільки на вулиці йшов дощ, вона зі старшою дитиною вирішила перечекати дощ в квартирі ОСОБА_5 .. Коли ОСОБА_5 не було поруч, обвинувачена побачила на столику у спальні скриньку, у якій лежали золоті прикраси. ОСОБА_4 взяла каблучку, що лежала зверху, і поклала до себе у карман. Пізніше ОСОБА_4 покинула квартиру потерпілої і звернулася до своєї подруги ОСОБА_6 з проханням здати каблучку у ломбард. При цьому обвинувачена запевнила ОСОБА_7 , що каблучка не крадена. У ломбарді «Капітал» ОСОБА_8 отримала за каблучку 2700 гривень, які обвинувачена витратила на продукти та дитяче харчування.
ОСОБА_4 у скоєному щиро розкаялася, виказала жаль з приводу вчиненого, зазначила, що кошти їй потрібні були на придбання їжі для себе та для дитини.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилася, просила здійснити розгляд кримінального провадження за її відсутності, покарання обвинуваченій призначити на розгляд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, у зв'язку з цим та за згодою інших учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом було з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, та роз'яснив, що в даному випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій виду та міри покарання, суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину.
Дослідивши докази, що характеризують особу обвинуваченої, суд встановив, що обвинувачена до лікаря психіатра за медичною допомогою не зверталася, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодружена, раніше не судима. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає щире каяття, яке виразилось у виказанні жалю з приводу вчиненого.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість в інкримінованому їй діянні, щиро розкаялася у скоєному, виказала жаль з приводу вчиненого, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України звільняє обвинувачену від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України не застосовувались.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до обвинуваченої про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, у розмірі 5 167,48 грн.
Обвинувачена ОСОБА_4 зазначені вище позовні вимоги визнала повністю.
Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 щодо стягнення з ОСОБА_4 спричиненої матеріальної шкоди підлягають задоволенню у зв'язку з його обґрунтованістю та безпосереднім визнанням обвинуваченою.
Згідно з довідкою Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні складають 795,90 грн, тому на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, ч. 4 ст. 185 КК України, ст.ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, визначивши їй іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.
Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду у розмірі 5 167 (п'ять тисяч сто шістдесят сім) гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи від 12.03.2025 № СЕ-19/108-25/5423-ТВ у розмірі 795 (сімсот дев'яносто п'ять) гривень 90 копійок.
Речові докази: договір про надання фінансового кредиту та застави від 03.12.2024 № 000117780 та фото каблучки, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження за № 42025082010000023від 06 березня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1