Справа № 643/12174/25
Провадження № 1-кс/643/4120/25
28.07.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
встановив:
24.07.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 , у якому просить скасувати арешт з виписки акту огляду МСЕК № 954495 від 02.10.2024, накладений 20.11.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023.
В обґрунтування клопотання зазначив, що листом КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» № 0117-675-390 від 17.07.2025 повідомлено, що виписка з акту огляду МСЕК № 954495 від 02.10.2024 вилучена слідством.
Заявник зазначає, що вказаний документ є офіційним підтвердженням інвалідності ОСОБА_3 та є критично необхідним для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з метою реалізації конституційного права на соціальній захист.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 24.07.2025 відкрито провадження в справі, в судове засідання викликано заявника, слідчого та прокурора.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання та просив задоволити.
Слідча ОСОБА_4 в судове засіданні не з'явилась, надавши через канцелярію суду 25.07.2025 за вх. № 38299 заяву, в якій зазначила, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24), накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на вищевказані медичні документи. В подальшому відповідні матеріали досудового розслідування та речові докази (в тому числі виписку з акту огляду МСЕК №954495 на ім'я ОСОБА_3 ) згідно постанови прокурора було виділено у окреме кримінальне провадження № 22025220000000764 від 10.07.2025 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України. На теперішній час, аналізом виписки з акту огляду МСЕК №954495 на ім'я ОСОБА_3 , відомостей щодо наявності фіктивних медичних документів не встановлено, разом з цим вказаний документ може бути необхідним особі для проходження подальшого медичного обстеження відповідними комісіями.
У зв'язку з наведеним вище, слідча щодо задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в частині повернення виписки з акту огляду МСЕК №954495 на ім'я ОСОБА_3 не заперечує.
Заслухавши учасника судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що таке підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24), накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на вищевказані медичні документи.
Відповідно до заяви слідчої Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 , зареєстрованої канцелярією суду 25.07.2025 за вх. № 38299, на даний час вже відпали обставини для продовження накладення арешту на вищезазначене майно, у зв'язку з чим орган досудового розслідування не заперечує щодо зняття арешту з акту огляду МСЕК № 954495 на ім'я ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, рішення від 25.03.1999 у справі "Іатрідіс проти Греції" (заява N 31107/96) в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, рішення від 22.09.1994 у справі "Антріш проти Франції" (заява № 296-А, п. 42), рішення від 10.05.2007 у справі "Кушоглу проти Болгарії" (заява № 48191/99, пп. 49-62). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути обмежене лише законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульований Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.
Згідно ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судовим розглядом, на даний час необхідність в арешті виписки з акту огляду МСЕК № 954495 на ім'я ОСОБА_3 відпала.
Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для користувача майна, розумність та співмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, виходячи із загальних засад кримінального провадження, беручи до уваги те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, з метою застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 16, 22, 23, 169, 170, 174 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024, у межах кримінального провадження № 22023220000001560 від 30.11.2023, на Виписку з акту огляду МСЕК № 954495 від 02.10.2024 відносно ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 29.07.2025 о 11:45.
Слідчий суддя ОСОБА_1