Справа № 643/3587/24
Провадження № 2/643/318/25
21.07.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення 43 737, 00 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - позивач) звернулося до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 501395487 від 22.11.2021 в сумі 43 737, 00 грн., з яких: 29 999, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 094, 00 грн. - заборгованість за процентами, 7 644, 00 грн. - заборгованість по комісії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 22.11.2021 року відповідач уклав з АТ «Альфа Банк» Угоду про надання споживчого кредиту № 501395487, на підставі якого відповідачу був наданий кредит. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 28.02.2023 року утворилась заборгованість в сумі 43 737, 00 грн., з яких: 29 999, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 094, 00 грн. - заборгованість за процентами, 7 644, 00 грн. - заборгованість по комісії. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
2. Стислий виклад позицій сторін.
Представник позивача у судове засідання 08.07.2025 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача подано заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення судом не заперечує.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки Кредитний договір № 501395487 не підписував, грошові кошти від позивача не отримував.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
22.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-банк» з пропозицією укласти угоду про надання споживчого кредиту № 501395487. Підставою для угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов споживчого кредиту визначено тип кредиту - кредит готівкою; сума кредиту - 32 000, 00 грн.; процентна ставка, % річних - 19. 99 %, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 36 міс.
У пункті І оферти зазначено, що тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 32 000, 00 грн.; процентна ставка, % річних - 19. 99 %, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 36 міс. Під час користування кредитом ОСОБА_1 пропонує Банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: за надання кредиту 0.00 % від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладання Угоди без ПДВ; за обслуговування (управління) кредиту 1.95 % від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Дата повернення кредиту - 22.11.2024 року. Кредит надається Позичальнику для власних потреб, розмір - 32 000, 00 грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до умов оферти підписанням цієї оферти ОСОБА_1 надає власну згоду Банку на передачу до Кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку передбачених чинним законодавством України, надає власну згоду Банку, новому кредитору, колекторській компанії повідомляти інформацію про укладення ОСОБА_1 цієї Угоди, її умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір її представникам, спадкоємцям, поручителям, майновим поручителям, а також контактним особам, зазначеним в Анкеті-Заяві про акцепт Публічної пропозиції та/або особам, чиї персональні дані передані нею Банку, новому кредитору, колекторській компанії у процесі укладення, виконання та припинення цієї Угоди, та які надали згоду на таку взаємодію, а також на випадки передачі інформації про прострочену заборгованість її близьким особам, а також беззаперечно підтверджує, що перед укладенням Угоди ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з нормами Закону «Про споживче кредитування та нормативними актами НБУ. У додатку № 1, що є невідмінною частиною угоди, пропонував визначити: детальний розпис складових загальної вартості реальної річної процентної ставки; графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою. Всі відносини між ним та Банком, що неврегульовані Угодою, пропонував врегулювати Договором, який визнає всі інші істотні умови надання та користування кредитом. Додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід'ємною частиною Угоди та діюча редакція розміщена на сайті банку. Строк дії Акцепту банку: 30 робочих днів з моменту отримання Банком Оферту Угоди набуває чинності з моменту підписання Акцепту на укладення угоди та надання споживчого кредиту, відповідно до умов Угоди та Договору. Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку.
Таким чином, вказані обставини свідчать, що з моменту підписання банком отриманого відповідачем Акцепту, угода про надання кредиту № 501395487 від 22.11.2021 року набула чинності, ОСОБА_1 погодилася з визначеними у оферті умовами кредитування.
Як вбачається з Додатку № 1 до Угоди про надання кредиту № 501395487 від 22.11.2021 сторони узгодили графік платежів та розрахунок вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
22.11.2021 року відповідач підписав Анкету-Заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Підписанням Анкети - Заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 22.11.2021 року відповідач погодився з умовами договору та з діючими Тарифами банку та зобов'язався їх виконувати.
Крім того, 22.11.2021 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, відповідно до змісту якого сторони також узгодили основні умови кредитування у урахуванням побажань споживача, зокрема: тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту - 32 000, 00 грн.; процентна ставка, % річних - 19,99 %, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 36 міс., процентна ставка - 19,99 %, розмір платежу - 624, 00 грн., реальна річна процентна ставка, % річних - 69,83.
На підставі вищевказаного Договору відповідачу були надані грошові кошти у розмірі 32 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 719362350 від 22.11.2021 року та наявною в матеріалах справи банківською випискою.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
Згідно наданого позивачем розрахунку відповідач взяті на себе за Договором № 501395487 від 22.11.2021 року зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 29 999, 00 грн., 6 094, 00 грн. - заборгованість за відсотками, та 7 644, 00 грн - заборгованість по комісії. При цьому, до стягнення позивачем заявлено заборгованість у загальному розмірі 43 737, 00 грн.
Відповідач наданий позивачем розрахунок суми боргу не спростував, контррозрахунку не подав.
06.11.2023 року на адресу відповідача було направлено вимогу про виконання договірних зобов'язань, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 43 737, 00 грн.
Однак, вказана вимоги відповідачем була залишена без задоволення, сума боргу на час розгляду справи не погашена.
З урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів шляхом стягнення з позичальника вищенаведеної суми грошових коштів у судовому порядку.
4. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні даного спору та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що угода про надання кредиту № 501395487 від 22 листопада 2021 року була укладена сторонами в електронній формі, відтак на неї поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладених вище встановлених судом обставин справи, положень закону, а саме, що кредитний договір 22 листопада 2021 року укладено відповідачем в електронному вигляді, після верифікації особи позичальника кредитором - Банком, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківський рахунок (картку), яка відповідачу не належить, суд дійшов висновку про доведеність факту його укладання.
Відтак, доводи відповідача в частині того, що Угоду про надання споживчого кредиту № 501395487 від 22.11.2021 він з позивачем не укладав суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
Позивач взяті на себе за Договором зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується Меморіальним ордером № 719362350 від 22.11.2021 на суму 32 000, 00 грн. та банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку (п. 4 ст. 22 Закону).
З урахуванням наведеного вище, наявні в матеріалах справи копії меморіального ордера та виписки по особовим рахункам відповідача є належними та допустимими доказами на підтвердження перерахування Банком кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених Договором.
У зв'язку з цим доводи відповідача в частині того, що грошових коштів від позивача він не отримував суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.02.2023 року утворилась заборгованість в сумі 43 737, 00 грн., з яких: 29 999, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 094, 00 грн. - заборгованість за процентами, 7 644, 00 грн. - заборгованість по комісії.
Водночас, відповідно до п. 1 оферти, під час користування кредитом відповідач запропонував банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення угоди без ПДВ; б) за обслуговування (управління) кредиту 1.95 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті без ПДВ.
Оскільки відповідно до умов кредитного договору від 22.11.2021 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»
У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 1 оферти щодо встановлення комісії у розмірі 1.95 % від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс-Банк» про стягнення 7 644, 00 грн. простроченої комісії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Аналогічні висновки викладені у постановах Харківського апеляційного суду від 12.02.2025 у справі № 638/836/24, Одеського апеляційного суду від 02.07.2025 у справі № 513/510/24, Київського апеляційного суду від 10.07.2025 у справі № 755/14625/24.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач частково виконував умови договору та сплачував грошові кошти на повернення кредиту, які були зараховані, зокрема по комісії за обслуговування кредиту на загальну суму 1 872, 00 грн.
Оскільки умова договору щодо встановлення комісії визнана нікчемною, то грошові кошти зараховані на погашення комісії мали зараховуватись на погашення відсотків, що відповідає черговості платежів, відповідно до положень ст. 534 ЦК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 501395487 від 22.11.2021 року на загальну суму 34 221, 00 грн., з яких: тіло кредиту у розмірі 29 999, 00 грн. та проценти у розмірі 4 222, 00 грн., які зменшені у зв'язку зі сплатою комісії в сумі 1 872, 00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 999 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 4 222 (чотири тисячі двісті двадцять дві) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 19 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714).
6. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 28.07.2025 року.
Суддя Н.В. Новіченко