Справа № 308/10618/25
1-кс/308/4465/25
29 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону - ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 25.06.2025 року внесені до ЄРДР за №42025070010000160, про накладення арешту на майно,-
З внесеного прокурором клопотання, та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом Управління СБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025072210000160, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, заступник командира 4 роти з ППП НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 окремої бригади охорони (в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України майор ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженка м. Славута Хмельницької області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , моб.тел. НОМЕР_5 ), спільно з іншими, на даний час не встановленими (військовослужбовцями) - лікарями ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ), членами військово-лікарських комісій (ВЛК), організувала сталий протиправний механізм перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом створення умов для фіктивного визнання військовозобов'язаних осіб непридатними або обмежено придатними до військової служби за станом здоров'я, а також звільнення з військової служби діючих військовослужбовців на підставі отримання фіктивних медичних документів.
23.07.2025 року, слідчим слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області на підставі повідомлення оперативного підрозділу проведено огляд місця події, за результатами якого виявлено та вилучено наступні речі та предмети:
- грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень, купюрами номіналом по 1000 грн. кожна, які вилучено та упаковано до сейф-пакету №100320852;
- грошові кошти у сумі 13200 грн. купюрами номіналом 500 грн. кожна у кількості 20 шт., купюрами номіналом 1000 грн. - 3 шт., та 1 купюра номіналом 200 грн.;
- грошові кошти у розмірі 50 доларів США та 50 євро відповідними номіналами;
- перепустка №5597 ДССТ в/ч НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 ;
- посвідчення офіцера НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_4 , які вилучено та упаковано до сейф-пакету №100320846.
- Мобільний телефон марки Iphone 14 Pro, моделі MPXU3J/A, серійний номер НОМЕР_8 , ІМЕІ1- НОМЕР_9 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_10 , який вилучений та упакований до сейф-пакету №100320850.
Враховуючи вищенаведене, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначені тимчасово вилучені речі.
Дослідивши внесене прокурором клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.
Як слідує зі змісту поданого прокурором клопотання, в такому останній просить накласти арешт на грошові кошти, зокрема купюри: гривні, долари та євро, вказуючи при цьому лише вид та кількість валюти, не вказуючи, при цьому, їх серійні номери та банкноти.
Дані обставини в своїй сукупності позбавляють суд можливості вирішити заявлене прокурором клопотання про арешт майна по суті.
Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в пункті 4 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року при вирішенні цього питання (клопотанням про арешт майна) слід керуватись такими нормами ст. 171 КПК визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду.
У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону - ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 25.06.2025 року внесені до ЄРДР за №42025070010000160, про накладення арешту на майно - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1