Справа № 308/4955/25
23 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Бегені В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 23.07.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.07.2025 року.
Позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно ч.8 вказаної норми, з метою визначення підсудності суддя може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді №1279200 від 09.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, отримано відомості про зареєстроване місце відповідача по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Загорб 160.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у вказаній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Разом із тим, згідно п. 3 прохальної частини позовної заяви просив: в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ “А-БАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку.
Відповідач, в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило. Суд вважає за необхідне вказати на те, що інформація щодо розгляду справи, оголошення про виклик відповідача в судове засідання розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді №1279200 від 09.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, отримано відомості про зареєстроване місце відповідача по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресаю: Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Загорб 160.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у вказаній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду.
Разом із тим судом встановлено, що с. Загорб знаходиться у Закарпатській області, Ставеньської сільської територіальної громади Ужгородського району , проте до 2020 року с. Загорб відносилось до Великоберезнянського району.
Процесуальний закон визначає підсудність справ, встановлюючи відповідні правила визначення суду, який має право розглядати справу.
Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, за винятком позовів, передбачених ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місцем перебування фізичної особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місцем проживання фізичної особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Реєстрація місця проживання або місця перебування - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей) та ліквідовано існуючі 490 районів.
Так, згідно пп. 7) п.1 постанови у Закарпатській області утворено Ужгородський район (з адміністративним центром у місті Ужгород) у складі територій Баранинської сільської, Великоберезнянської селищної, Великодобронської сільської, Дубриницько-Малоберезнянської сільської, Костринської сільської, Оноківської сільської, Перечинської міської, Середнянської селищної, Ставненської сільської, Сюртівської сільської, Тур'є-Реметівської сільської, Ужгородської міської, Холмківської сільської, Чопської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
При цьому ліквідовано у Закарпратській області відповідно до пп.7) п. у Закарпатській області: Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.
Суд враховує, що відповідно до п.8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку із утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах закріпленої за ними до утворення (ліквідації) районів територіальної юрисдикції, але не пізніше 01.01.2023 року.
До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, розгляд даної позовної заяви з урахуванням вимог статей 27,28 ЦПК України, відповідей щодо реєстрації місця проживання відповідача - ОСОБА_1 , може належати до територіальної юрисдикції Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, оскільки с. Загорб, входило до складу Великоберезнянського району Закарпатської області.
Згідно позовної заяви вказано місцем проживання відповідача по справі АДРЕСА_1 .
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 наголосила Цивільним процесуальним кодексом передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Зокрема зазначивши, що положення частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені у частині першій статті 28 ЦПК України, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
За наведеного, вважаю, що підстави для звернення позивача із даним позовом саме до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відсутні.
Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наведене свідчить про те, що доказі на підтвердження того що дана справа підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Таким чином, судом встановлено, що справа, була прийнята до свого провадження без додержання правил територіальної юрисдикції (підсудності), так як відповідно до змісту позову, місце проживання відповідача вказано АДРЕСА_1 , а згідно отриманих відповідей на запит суду, було зазначено, що с. Загорб відноситься до Ужгородського району, і лише після відкриття провадження в справі судом було встановлено, що с. Загорб розташовано на території Великоберезнянського району Закарпатської області (до децентралізації), та відноситься до Ужгородського району після децентралізації.
Статтею 378 ЦПК України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, в даному випадку застосовуються правила територіальної підсудності, до проведення адміністративно - територіальної реформи с. Загорб, відносилося до Великоберезнянського району Закарпатської області, з урахуванням п. 3, п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», даний спір належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Великоберезнянському районному суду Закарпатської області.
З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення територіальної підсудності з розгляду даної справи, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області (вул. Шевченка, 22, смт. Великий Березний, Закарпатська обл.., 89000; inbox@vb.zk.court.gov.ua).
Керуючись ст.31,187, 260, 261, 353ЦПК України, -
Цивільну справу 308/4955/25 (провадження №2/308/1630/25) Акціонерного товариства «Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю на розгляд до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ( вул. Шевченка, 22, смт. Великий Березний, Закарпатська обл.., 89000; inbox@vb.zk.court.gov.ua).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош