Справа № 2-6385/9-2003
н/п 2-зз/953/25/25
"18" липня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., при прийнятті заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2-6385/9-2003 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,
До Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2-6385/9-2003 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.11.2002 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 . 01.08.2022 ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла усе своє майно їй - ОСОБА_1 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Скасувати арешт необхідно для оформлення спадщини.
Вивчивши матеріали заяви та додатків до неї суд приходить до висновку про те, що заява про скасування арешту майна має бути повернута заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
З системного аналізу ст.ст.151, 158 ЦПК України вбачається, що з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи, у клопотанні зазначаються всі учасники (заінтересовані особи), які приймали участь у справі.
В силу приписів частини 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до п. 9 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому, із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2020 у справі № 753/12741/17 також зазначив, що із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто, сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 607/15533/17.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Заявниця ОСОБА_1 у заяві вказує, що скасування арешту необхідне для оформлення спадщини.
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Отже, із заявою про скасування заходів забезпечення позову до суду звернулася особа, яка не є учасником цивільної справи № 2-6385/9-2003 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, тому, приймаючи до уваги викладене, суд позбавлений можливості вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову за вказаною заявою у цивільній справі № 2-6385/9-2003.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про повернення заяви про скасування заходів забезпечення позову заявниці ОСОБА_1 та одночасно роз'яснює, що це не позбавляє її права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2-6385/9-2003 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.А.Колесник