Справа № 304/210/25 Провадження № 2/304/365/2025
17 липня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/210/25 за позовом органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
орган опіки та піклування звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить відібрати у матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав та передати дітей органу опіки та піклування Перечинської міської ради для подальшого їх влаштування; стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь інтернатних закладів, в яких будуть перебувати діти, або осіб, які будуть їх утримувати, у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, щомісячно. Свої позовні вимоги мотивує тим, що до служби у справах дітей Перечинської міської ради надійшло усне повідомлення від інспектора сектору ювенальної превенції Мельник Я.М. про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , не виконує свої батьківські обов'язку, часто перебуває в стані алкогольного сп'яніння. У будинку за вищевказаною адресою проживає також бабуся з дідусем, які, зі слів інспекторки з ювенальної превенції, так само часто зловживають спиртними напоями. Часто діти залишаються без нагляду вночі; дорослі в стані алкогольного сп'яніння вчиняють сварки, бійки, через що на сім'ю постійно надходять виклики в поліцію; на матір працівниками поліції неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення. Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 грудня 2020 року зареєстрована в АДРЕСА_1 (згідно паспортних даних); згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01 листопада 2023 року, виданого Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 179, з 01 листопада 2023 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем с. Сімер Перечинського району Закарпатської області, прізвище після державної реєстрації шлюбу у чоловіка та дружини - ОСОБА_6 . Однак, чоловік ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , не переробивши свій паспорт громадянина України на нове прізвище. Отже, оскільки у всіх трьох дівчат у свідоцтві про народження у графі батько записаний « ОСОБА_8 », тому відомості про батька вказані за ч. 1 ст. 135 СК України (зі слів матері). Мати ОСОБА_4 у поле зору соціальних служб потрапила ще у квітні 2024 року. До служби у справах дітей часто надходили повідомлення від інспектора з ювенальної превенції, листи з відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проте, що ОСОБА_4 не виконує батьківські обов'язки належним чином: не доглядає за дітьми внаслідок зловживання спиртними напоями, діти часто знаходилися вдома без нагляду дорослих, старша та середня доньки ночували у сусідів за адресою: АДРЕСА_2 . Також надходили усні повідомлення від сусідів про неналежне виконання батьківських обов'язків матері, про що складалися відповідні акти обстеження умов проживання дітей. Мати часто зловживала спиртними напоями, після чого вчиняла сварки із своїм рідним братом, матір'ю та батьком, а потім все закінчувалося частими викликами поліції у зв'язку із вчиненням домашнього насильства жінкою. Крім цього, відповідач твердила, що вже більше як пів року перебуває у стосунках із співмешканцем ОСОБА_9 , з яким проживає за адресою: АДРЕСА_3 . До служби у справах дітей надходила інформація, що ОСОБА_9 часто бив жінку, а вона то втікала від нього, то знову поверталася з трьома дітьми. Громадянка ОСОБА_4 ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, на зауваження про неналежне виконання батьківських обов'язків частих виїзних комісій соціальних служб не завжди реагувала. На підставі наведеного службою у справах дітей спільно з комісією вирішено здійснити негайне обстеження умов проживання та з'ясування обставин, за яких діти опинилися в умовах, загрозливих їх життю та здоров'ю. Комісія, виїхавши на місце, виявила, що в будинку брудно, антисанітарні умови не відповідають нормам, відсутні продукти харчування та наявні запахи нікотину та сирості, відсутні дрова. Житловий будинок перебуває в занедбаному стані, в кімнатах стіни та стеля обшарпані, потребують косметичного ремонту, житлово-побутові умови проживання незадовільні. Згідно розпорядження Перечинського міського голови від 15 листопада 2024 року № 236/09-05, комісією в складі медичного працівника, поліції, старости села та працівників служби вжито невідкладних заходів щодо вилучення дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканців АДРЕСА_1 , із сім'ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за цією ж адресою. Згідно витягу з протоколу комісії з питань захисту прав дитини в Перечинській ТГ від 28 листопада 2024 року № 8 рекомендовано за доцільне органу опіки та піклування звернутися з позовною заявою до Перечинського районного суду про відібрання трьох дітей від матері без позбавлення її батьківських прав. Вирішенням виконавчого комітету Перечинської міської ради від 16 грудня 2024 року № 264 затверджено відповідний висновок органу опіки та піклування про доцільність відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав. Відсутність батьківського піклування відносно дітей з боку відповідача доведено комісією під час виїзного засідання 16 лютого 2023 року. Умови проживання дітей є вкрай несприятливими, окрім відсутності дотримання будь-яких елементарних санітарно-гігієнічних норм відповідачем, діти недоглянути, не вмиті, голодні. Мати не дбає про доньок та не забезпечує належним доглядом. Комісія з питань захисту прав дитини в Перечинській ТГ вважає, якщо діти залишаться під опікою матері, то вони страждатимуть через відсутність батьківського піклування, неповноцінного виховання та відсутність емоційної підтримки зі сторони матері, а також неповноцінного раціонального харчування, неналежного догляду за дітьми. Оскільки подальше перебування малолітніх дітей з матір'ю ОСОБА_4 є вкрай небезпечним для життя, здоров'я і морального виховання дітей, а тому їх відібрання від матері є необхідним для забезпечення нормального розвитку та життя дітей, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Перечинського районного суду від 13 березня 2025 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_10 не з'явилася, подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила, відзив не подала, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_4 є матір'ю трьох дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 41, 42, 43).
Що стосується батька дітей ОСОБА_8 , то, як вбачається з позовної заяви, відомості про такого записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері), з огляду на те, що відповідач 01 листопада 2023 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , який у зв'язку з цим змінив прізвище на « ОСОБА_6 », проте помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , при цьому не отримавши нового паспорта громадянина України.
Матеріали справи свідчать про те, що службою у справах дітей Перечинської міської ради починаючи з 12 квітня 2024 року, у зв'язку з неналежним виконанням матір'ю батьківських обов'язків, неодноразово продивилися обстеження умов проживання відповідача ОСОБА_4 разом з її малолітніми дітьми за різними адресами у с. Сімер, а саме по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а. с. 9 - 21). Підставою для цього слугували, зокрема, повідомлення відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 07 червня 2024 року № 5149/106/25-2/03/4-2024 про те, що ОСОБА_4 можливо вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_11 та від 17 липня 2024 року № 6577/106/25-2/03/4-2024 про те, що вона вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_12 , за що відносно неї складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а. с. 24, 25).
Також з ОСОБА_4 неодноразово проводилися бесіди щодо необхідності належного виконання батьківських обов'язків, що стверджується відповідними довідками про проведення індивідуальної роботи начальником служби у справах дітей Перечинської міської ради (а. с. 23).
З Акту обстеження умов проживання від 15 листопада 2024 року вбачається, що начальником ССД ОСОБА_10 , головним спеціалістом ССД Бобай О.Т., старостою с. Сімер Желізка І.В., медиком ОСОБА_13 , сімейним лікарем КНП «ЦНМСД» Перечинської міської ради Бадзим В.В. на підставі усного повідомлення інспектора з ювенальної превенції Мельник Я.М. з метою обстеження умов проживання та з'ясування обставин, що склалися в сім'ї ОСОБА_4 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мати), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (донька), ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька), ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька), ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (дідусь), та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (бабуся). Так, житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з двох кімнат. Умови проживання незадовільні та погіршилися. У зв'язку із загрозою життю та здоров'ю дітей комісія вирішила негайно відібрати малолітніх дітей від матері (а. с. 22).
Як видно з розпорядження Перечинського міського голови Закарпатської області від 15 листопада 2024 року № 236/09-05 «Про негайне відібрання дітей та влаштування», такий вирішив, зокрема, терміново провести відібрання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканців АДРЕСА_1 від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за вищевказаною адресою; службі у справах дітей Перечинської міської ради, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Перечинської міської ради, відділенню поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області провести відібрання дітей від матері та влаштувати їх на повне медичне обстеження до КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради; службі у справах дітей Перечинської міської ради забезпечити тимчасове влаштування дітей до Благодійної організації «Будинок Милосердя «Добрий Самаритянин» за адресою: с. Велика Добронь, вул. Чонгорська, 120 Ужгородського району Закарпатської області (а. с. 26).
Згідно Актів про факт передачі дітей від 15 листопада 2024 року, представником служби у справах дітей Перечинської міської ради Бобай О.Т. передано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Благодійної організації «Будинок Милосердя «Добрий Самаритянин» (а. с. 27, 28, 29).
Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини в Перечинській ТГ № 8 від 28 листопада 2024 року, комісія вирішила рекомендувати виконавчому комітету Перечинської міської ради затвердити висновок органу опіки та піклування Перечинської міської ради про доцільність відібрання у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав та передати дітей органу опіки та піклування Перечинської міської ради для подальшого їх влаштування, соціального захисту (а. с. 30-35).
Крім цього, факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітніх доньок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , також встановлено висновком органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області про доцільність відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав, затвердженим рішення виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 16 грудня 2024 року № 264 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Перечинської міської ради про доцільність відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав», в резолютивній частині якого уповноважений орган вважає за доцільне відібрати у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав та передати дітей органу опіки та піклування Перечинської міської ради для подальшого їх влаштування, соціального захисту (а. с. 36, 37-40).
Із висновку органу опіки та піклування також вбачається, що мати ОСОБА_4 у поле зору соціальних служб потрапила ще у квітні 2024 року. До служби у справах дітей часто надходили повідомлення від інспектора з ювенальної превенції, листи з відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та неодноразові доручення міського голови про наступне: мати ОСОБА_4 не виконує батьківські обов'язки належним чином: не доглядає за дітьми внаслідок зловживання спиртними напоями, діти часто знаходилися вдома без нагляду дорослих, старша та середня доньки ночували у сусідів за адресою: АДРЕСА_2 . Також надходили усні повідомлення від сусідів про неналежне виконання батьківських обов'язків матері, про що складалися відповідні акти обстеження умов проживання дітей. Мати часто зловживала спиртними напоями, після чого вчиняла сварки із своїм рідним братом, матір'ю та батьком, а потім все закінчувалося частими викликами поліції у зв'язку із вчиненням домашнього насильства жінкою. Крім цього, відповідач твердила, що вже більше як пів року перебуває у стосунках із співмешканцем ОСОБА_9 , з яким проживає за адресою: АДРЕСА_3 . До служби у справах дітей надходила інформація, що ОСОБА_9 часто бив жінку, а вона то втікала від нього, то знову поверталася з трьома дітьми. Громадянка ОСОБА_4 ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, на зауваження про неналежне виконання батьківських обов'язків частих виїзних комісій соціальних служб не завжди реагувала. Комісія, виїхавши на місце, виявила, що в будинку брудно, антисанітарні умови не відповідають нормам, відсутні продукти харчування та наявні запахи нікотину та сирості, відсутні дрова. Житловий будинок перебуває в занедбаному стані, в кімнатах стіни та стеля обшарпані, потребують косметичного ремонту, житлово-побутові умови проживання незадовільні. Згідно розпорядження Перечинського міського голови про негайне відібрання дітей та влаштування від 15 листопада 2024 року № 236/09-05, комісією в складі медичного працівника, поліції та служби вжито невідкладних заходів щодо вилучення дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканців АДРЕСА_1 , від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки цієї ж адреси. Відсутність батьківського піклування відносно малолітніх дітей доведено комісією з питань захисту прав дитини в Перечинській ТГ під час виїзду 15 листопада 2024 року. Умови проживання дітей є вкрай несприятливі, тобто потребують косметичного ремонту в середині та ззовні. Окрім відсутності дотримання будь-яких елементарних санітарно-гігієнічних норм матір'ю, діти були недоглянуті, не вмиті та ненагодовані з їх слів та хворі, а також в них наявний педикульоз. Мати не дбає про них та не забезпечує належним доглядом. Комісія з питань захисту прав дитини в Перечинській ТГ вважає, якщо ці троє дітей залишаться під опікою матері, то вони страждатимуть через відсутність батьківського піклування, неповноцінного виховання та відсутність емоційної підтримки зі сторони матері, а також неповноцінного раціонального харчування, неналежного догляду за ними. Подальше перебування малолітніх дітей разом з матір'ю є вкрай небезпечним для життя, здоров'я і морального виховання дітей, а тому їх відібрання від матері є необхідним для забезпечення нормального розвитку та життя останніх.
При вирішенні позову в частині відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).
Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України.
Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З огляду на те, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітніх дітей, що достеменно встановлено у ході розгляду справи та підтверджено зібраними доказами, що є небезпечним для життя, здоров'я і морального виховання дітей, а доказів протилежного відповідачем подано не було, суд приходить до висновку про необхідність відібрання останніх від матері без позбавлення її батьківських прав, оскільки така міра відповідає найкращим інтересам дітей.
Одночасно при вирішенні питання про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав суд відповідно до положень статті 170 СК України має вказати, кому саме передаються ці діти.
Тлумачення статті 4, частини першої статті 170 СК України дає змогу дійти висновку про те, що у разі неможливості (у тому числі, на час пред'явлення позову і вирішення справи) передати дитину родичам, то дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту особистих та майнових прав дитини й забезпечення тимчасового влаштування дитини.
Зазначене повністю узгоджується із положеннями частини четвертої та п'ятої статті 167 СК України, згідно з якими, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим; якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Відповідні роз'яснення органам опіки та піклування надано Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини у пункті 2 Листа від 24 лютого 2010 року № 4.1/6-49/630.
Також подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 473/1555/19, провадження № 61-22786св19.
Оскільки ані відповідач ОСОБА_4 , ані інші родичі малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не зверталися до органу опіки та піклування Перечинської міської ради чи суду з приводу передачі їм цих дітей, тому суд враховуючи якнайкращі інтереси дітей вважає за необхідне передати таких органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області для їх подальшого влаштування.
Разом з тим, суд зауважує, що відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини (частина третя статті 170 СК України).
При вирішенні позовної вимоги про стягнення аліментів суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (частина четверта статі 170 СК України).
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, враховуючи наведене, вимоги ч. 1 ст. 182 СК України, а також те, що відомості про заробіток (дохід) платника аліментів у матеріалах справи станом на момент розгляду справи відсутні, тому виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дітей у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позов органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області містить вимоги немайнового характеру (відібрання малолітніх дітей від матері) та вимоги майнового характеру (стягнення аліментів).
Таким чином, оскільки позивач відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 6 056 грн (3 028 грн за вимогою немайнового характеру + 3 028 грн за вимогою майнового характеру), підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. 51 Конституції України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 5, 7, 150, 155, 164, 167, 170, 180-182, 191 СК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 264, 265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
позов органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав та передати дітей органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області для подальшого їх влаштування.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь інтернатних закладів, в яких будуть перебувати діти, або осіб, які будуть утримувати дітей, аліменти на утримання доньок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 січня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16.
Відповідач: ОСОБА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Головуючий: Ганько І. І.