Справа № 302/407/25
1-р/302/1/25
про відмову в роз'ясненні вироку
29 липня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Міжгір'я заяву Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» від 01 липня 2025 року № 89/5-3917/Бк про роз'яснення вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області про обчислення початку строку відбування покарання у виді позбавлення волі,
Перший заступник начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просить уточнити, обчислення початку строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області до 5 років позбавлення волі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав суду заяву якою просив проводити судове засідання щодо роз'яснення судового рішення відносно ОСОБА_3 за його відсутності.
Захисник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав заяву про проведення засідання без його участі.
Засуджений ОСОБА_3 участь в судовому засіданні не взяв.
Представник державної установи «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» участі в судовому засіданні не взяв.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення вироку.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2024 року в справі № 302/1179/24, залишеним в силі ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК України та засуджений до 5 (п'яти) років позбавлення волі. В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 не затримувався, запобіжний захід у виді тримання під вартою до нього не застосовувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Положеннями ч. 1 і 2 ст. 533 КПК України унормовано, що судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення.
Нормами ст. 88 і 91 КВК України передбачено, що засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою. Прийняття засуджених до виправних і виховних колоній проводиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.
Згідно наказу МЮУ №680/5 від 27.02.2017 року «Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання» направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі (додаток 1), на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (додаток 2).
Відтак строк покарання у виді позбавлення волі належало рахувати з моменту затримання засудженого для направлення до місця відбування покарання, після набрання вироком законної сили й приведення його до виконання.
Водночас, після постановлення зазначеного вироку ОСОБА_3 , вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року в справі №302/407/25 був визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК України, та за правилами ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання було частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2024 року й призначено остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі. Оскільки в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_3 був затриманий 23 січня 2025 року - суд постановив рахувати початок відбування остаточного покарання ОСОБА_3 з вказаної дати. Зазначені обставини викладені у вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року.
Як вбачається з тексту вироку, він складений у відповідності до вимог ст. 374 КПК України з посиланням на норми діючого процесуального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту.
Мотивувальна та резолютивна частини винесеного у даній справі вироку є зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення.
У вироку суду також міститься посилання на закон, яким суд керувався при його ухваленні.
Стаття 380 КПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню, а мотиви прийняття судового рішення не підлягають роз'ясненню в порядку статті 380 КПК України.
Роз'яснюючи вирок, суд не в праві змінювати зміст вироку, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі.
Відтак необхідність роз'яснення судового рішення може зумовлюватися його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків.
Суд зауважує, що вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2024 року в справі № 302/1179/24, залишений в силі ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК України та засуджений до 5 (п'яти) років позбавлення волі самостійно не виконується. Призначене ним покарання було враховане при призначені покарання засудженому ОСОБА_3 вироком Міжгірського районного суду від 20 березня 2025 року в справі №302/407/25 й частково приєднано до цього покарання. Зазначеним вироком було призначено засудженому ОСОБА_3 остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі й постановлено рахувати строк відбування покарання з моменту затримання - з 23 січня 2025 року.
Враховуючи наведене - підстави для роз'яснення вироку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 380 КПК України, суд
Заяву Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№ 89)» від 01 липня 2025 року № 89/5-3917/Бк про роз'яснення вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області про обчислення початку строку відбування покарання у виді позбавлення волі - залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження протягом семи днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні, в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1