справа № 619/10067/24
провадження № 2/619/367/25
Ухвала
Іменем України
29 липня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа №619/10067/24,
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради,
вимоги позивача: про визнання дій незаконними.
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 16.12.2024 звернувся до суду з позовом, у якому просить, з урахуванням зміни позовних вимог, визнати порядок дій суб'єкта владних повноважень Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, який став підставою прийняття наказу №8 від 14.12.2021 про взяття на облік малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зазнала психологічного насильства - незаконним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.12.2024 справу №619/10067/24 розподілено судді ОСОБА_3 .
Ухвалою судді ОСОБА_3 від 17.12.2024 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Відповідно до ухвали суду від 17.06.2025 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до Розпорядження №01-07/41/2025 від 23.07.2025 призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Дергачівського районного суду Харківської області.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №619/10067/24 розподілено судді Нечипоренко І.М.
При вирішенні питання про призначення справи до розгляду, суддя дійшла висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункти 1, 2, 8 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Оскільки у позивача виник спір з суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень - Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, тобто наявний публічно-правовий спір між сторонами, отже, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у Постанові від 22 травня 2019 року у справі № 705/5060/18, прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, у них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як передбачено ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд
постановив:
Закрити провадження у цивільній справі № 619/10067/24 за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради про визнання дій незаконними.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Нечипоренко