справа № 619/5833/23
провадження № 1-кп/619/99/25
іменем України
29 липня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дергачі кримінальне провадження №42023222070000030 від 01.06.2023 стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тинне Сарненського району, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,-
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №42023222070000030 від 01.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказала, що обвинувачений має місце проживання та буде з'являтися до суду, а ризики, на які посилався прокурор, є необгрунтованими. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, просила звільнити обвинуваченного із під варти та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував.
Суд, заслухавши учасників процесу, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою з наступних підстав.
Суд вбачає наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі від 10 до 12 років.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що його дії були направлені на пособництво державі-агресору, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх прав та обов'язків.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність продовження запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Суд не вбачає наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений раніше не судимий; інших підстав вважати, що він може вчинити новий злочин суд не вбачає.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Заперечення захисту не є підставою для застосування до обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу.
При цьому суд вважає, що в даному кримінальному провадженні слід не визначати альтернативного заходу у виді застави, згідно ч. 6 ст. 183 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 194, 197, 199, 314, 315, 376 КПК України, суд, -
Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 вересня 2025 року включно без визначення застави.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_7