справа № 619/6542/24
провадження № 1-кп/619/173/25
іменем України
28 липня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024221230000168 від 14.02.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Військовозобов'язаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) із присвоєним йому військовим званням «рядовий». Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого продовжено, у зв'язку із військового агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України оголошено та проводиться загальна мобілізація. У зв?язку з викладеним, ОСОБА_5 відповідно до повістки про уточнення анкетних даних 06.02.2024 пройшов військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) та відповідно взятий на військовий облік військовозобов?язаних. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) від 6 лютого 2024 року N? 14/219 військовозобов?язаного ОСОБА_5 визнано придатним до військової служби за віком і станом здоров?я. Військовозобов?язаному ОСОБА_5 у встановленому законом порядку 6 червня 2024 року вручено повістку про обов'язок з'явитися на 08 годину 00 хвилин 08 лютого 2024 року на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його призову за мобілізацією до Збройних Сил України і попереджено про притягнення до відповідальності за неявку у вказаний строк. Незважаючи на це ОСОБА_5 , будучи військовозобов?язаним, а також придатним до військової служби і не маючи відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, а також відповідно до ст. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» - права на альтернативну службу, та будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) для подальшого відправлення у команді N? A1363 для проходження військової служби у зв?язку з оголошенням мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, без надання підтверджуючих документів, з метою ухилення від призову, убувати за мобілізацією в Збройні Сили України категорично відмовився, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України та ст. 65 Конституції України, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про повну мобілізацію» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилившись в такий спосіб від призову за мобілізацією. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 щодо пред'явленого обвинувачення та висновки суду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Пояснив, що пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до військової служби та був взятий на військовий облік військовозобов?язаних. Йому було вручено повістку про обов'язок з'явитися 8 лютого 2024 року на призовну дільницю з метою проходження військової служби. Але з висновком ВЛК він не погодився, вважає, що за станом здоров'я він не може виконувати обов'язки військовослужбовця, має проблеми зі спиною. Крім того, він проживає з батьками похилого віку, які часто хворіють і потребують сторонньої допомоги. Також обвинувачений пояснив, що йому було роз'яснено співробітниками ТЦК наслідки нез'явлення у визначені в повістці дату та час, а саме, що його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Разом з цим, вважаючи, що стан його здоров'я не дозволяє належним чином нести службу, він вирішив не з'являтися в означений в повістці день до ТЦК. В судовому засіданні також зазначив, що йому відома санкція статті 336 КК України. Щиро розкаюється у вчиненому.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, та його захисника дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст.349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Мотиви суду при призначенні покарання
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представником уповноваженого органу з питань пробації була складена досудова доповідь за ухвалою суду, згідно з якою орган пробації дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як середні.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг від сусідів та мешканців селища не надходило.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує положення ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді мінімальної санкції, передбаченої ст. 336 КК України, та саме таке покарання є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.
При цьому, суд не знайшов підстав для застосування положень ст. 75 КК України, у зв'язку з наступним.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією злочинів, передбачених ст. 12 КК України, хоча й відносяться до нетяжкого злочину, але спрямоване на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, під час дії воєнного стану.
Звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 15 листопада 2023 року (справа№641/1067/23, провадження №51-5308км23), від 19 березня 2024 року (справа №676/4559/22, провадження №51-5696км23), від 03 грудня 2024 року (справа №591/6556/23, провадження №51-2412км24), в яких зазначено про недопустимість призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.336 КК України.
За таких обставин застосування до ОСОБА_5 такої правової пільги, як звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України не буде відповідати вимогам закону України про кримінальну відповідальність, а також засадам та меті покарання, визначеним ст.50, 65 КК України.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Клопотань про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили прокурором не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку звернення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1