Справа № 214/6138/25
2/212/4691/25
29 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкін І.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ГАРАЖНО -БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «КОСМОС» до ОСОБА_1 про стягнення членських внесків,
встановив:
В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу на підставі ухвали Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2025 року надійшла вказана позовна заява, для розгляду за підсудністю.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті членських внесків за 2023 рік та 2024 рік в розмірі 1950, 00 гривень.
Вирішуючи питання про прийняття позову до свого провадження та відкриття провадження у справі, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За статтею 125 Конституції України проголошено: судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статі 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про кооперацію" та частиною першою статті 99 Господарського кодексу України (далі - ГК України) одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав (частина шоста статті 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справах №683/351/16-ц та №695/2665/16-ц).
У свою чергу, асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Тобто у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону України "Про кооперацію").
За змістом статті 8 Закону України "Про кооперацію" вбачається, що основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов'язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №509/577/18 дійшла висновку, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №592/2083/15-ц дійшла висновку, що спір за позовом про стягнення з члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник з корпоративних відносин, а тому його варто розглядати за правилами господарського судочинства.
Також Верховний Суд у постановах від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22, від 28.02.2024 у справі №906/160/23 дійшов висновку, що неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його обов'язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень. Тобто Верховний Суд у кожній справі вважав спір корпоративним, який стосувався саме порушення корпоративних прав асоційованого члена.
У постанові від 13.09.2023 у справі №916/147/22 Верховний Суд розглянув спір про стягнення з членів кооперативу грошових коштів (заборгованості зі сплати внесків) на користь кооперативу саме у порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою статті 20 ГПК України), зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, з огляду на предмет спору членів обслуговуючого кооперативу необхідно вважати носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його членами, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, - корпоративними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18 зробила висновки, що спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу.
Критеріями визначення юрисдикції спору (корпоративний це спір або спір про право цивільне) визнаються:
а) характер спірних правовідносин - корпоративні відносини мають бути пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб'єктивних цивільних прав; а цивільні - із захистом цивільного права;
б) суб'єктний склад сторін - сторонами спору є юридична особа корпоративного типу, її учасники (засновники, акціонери, члени), у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа; чи особа не має у цій юридичній особі корпоративних прав;
в) предмет спору - захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов'язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи, чи захист цивільних прав і інтересів, що випливають з інших цивільних правовідносин, зокрема правовідносин інвестування або споживчих правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що суди правильно визначили цивільно-правову природу правовідносин між сторонами і що предметом спору у цій справі є відповідальність відповідача за несвоєчасне внесення інвестиційних коштів на будівництво квартир, які передані їй у власність, та відшкодування майнової і моральної шкоди (зустрічні позовні вимоги асоційованого члена до Кооперативу).
Дослідивши зміст кооперативних договорів, за якими відповідач зобов'язався внести забудовнику пайові внески у розмірі, порядку та на умовах, визначених договорами, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що назва коштів пайовими внесками, а договорів - кооперативними на їх інвестиційну природу не впливає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Кооператив у справі не заявив позовних вимог про стягнення саме пайових внесків, які за загальним правилом є власністю Кооперативу та витрачаються ним на власні потреби; суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, а справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас у цій справі спір виник не у зв'язку із здійсненням інвестиційної діяльності (фінансування будівництва), а стосується стягнення передбачених статутом членських внесків з члену кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу. Таким чином, висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №750/319/18, не підлягають застосуванню у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що спір у даній справі виник між ГАРАЖНО -БУДІВЕЛЬНИМ КООПЕРАТИВОМ «КОСМОС» та його членом щодо стягнення членських внесків, які справляються для забезпечення поточної діяльності Товариства, суд вважає, що у силу положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
За правилами пункту 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, виходячи із обґрунтування позовних вимог, суб'єктивного складу сторін, предмету спору та характеру спірних правових відносин убачається, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки місцевому загальному суду не підвідомчі, так як відносяться до юрисдикції господарських судів, у зв'язку з чим у відкритті провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись 3, 186, 353-355 ЦПК України
постановив:
У відкритті провадження за позовом ГАРАЖНО -БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «КОСМОС» до ОСОБА_1 про стягнення членських внесків - відмовити.
Позовну заяву з додатками повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до Господарського суду Дніпропетровської області за правилами положень ГПК України в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 29.07.2025 року.
Суддя І. Б. Чайкін