29 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 11/Б-664
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025
та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (в частині зменшення розміру нарахування та виплати грошової винагороди)
у справі № 11/Б-664
за заявою кредитора Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
до боржника Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Окряка А.В. про визнання поточних грошових вимог відносно боржника ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» (вх. №7119 від 13.09.2024) у справі №11/Б-664 відмовлено; відхилено кредиторські грошові вимоги арбітражного керуючого Окряка А.В. про визнання поточних грошових вимог відносно боржника ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» в сумі 898 661,25 грн заборгованості та у сумі 6056,00 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відмовлено у задоволенні вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича б/н від 02.05.2025 (вх.ЗАГС №01-05/1332/25 від 02.05.2025). Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025 у справі №11/Б-664 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2025 зокрема затверджено звіт арбітражного керуючого Окряка А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації у справі №11/Б-664 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" за період з 01.07.2018 по 01.05.2024 у сумі 781 996,00 грн. Прийнято звіт арбітражного керуючого Окряка А.В. про використання коштів банкрута Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" у справі №11/Б-664 у сумі 169 685,11 грн, до відома. Відкладено судове засідання у справі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 апеляційну скаргу ТзОВ Фірма «Агро» б/н від 23.02.2025 (вх. №01-05/489/24 від 24.02.2025) задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2025 у справі №11/Б-664 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Окряка А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації у справі №11/Б-664 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" за період з 01.07.2018 по 01.05.2024 у сумі 781 996,00 грн, скасовано. В цій частині прийнято нове рішення. Затверджено частково звіт арбітражного керуючого Окряка А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації у справі №11/Б-664 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" за період з 01.07.2018 по 01.05.2024 у сумі 430 059,90 грн. В решті вимог про нарахування та виплату грошової винагороди, відмовлено.
10.07.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (в частині зменшення розміру нарахування та виплати грошової винагороди) у справі № 11/Б-664, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025, постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 та передати справу на новий розгляд; скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 в оскаржуваній частині; ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2025 залишити в силі в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Окряка А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури ліквідації у справі №11/Б-664 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас" за період з 01.07.2018 по 01.05.2024 у сумі 781 996,00 грн.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становить 3 028 грн.
Відповідно до п.10 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку. У зв'язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 9 689,60 грн. (3 028 *2 * 200%* 0,8).
Крім того, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (3 028 грн х 0,8).
Отже звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 12 112 грн.
Проте скаржником сплачено 4 844,80 грн. судового збору за подання касаційної скарги, що менше ніж це встановлено законом.
Сума судового збору, яку необхідно доплатити скаржнику, складає 7 267,20 грн.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зокрема зазначає, що при прийнятті ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 судами порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали та постанови, а від так є незаконними та необгрунтованими, у зв'язку з чим підлягають скасуванню на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.277 та ст. 280 ГПК України. Крім того, скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 є п.п. 1,3,4, ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Проте скаржник, не зазначає, конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, передбаченої (передбачених) відповідним пунктом частини другої статті 287 ГПК України, так і підставу касаційного оскарження з урахуванням статті 310 ГПК (конкретна її частина/частини та конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на відповідний пункт, відповідної частини статі 287 ГПК України у разі, якщо вважає, що судом допущено порушення норм процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, статті 4,7,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -
1.Касаційну скаргу арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.02.2025 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (в частині зменшення розміру нарахування та виплати грошової винагороди) у справі №11/Б-664 - залишити без руху.
2.Надати арбітражному керуючому Окряку Анатолію Володимировичу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 7 267,20 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої доплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
4. Роз'яснити скаржнику у справі №11/Б-664, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.