28 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1701/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід суддів Краснова Є. В. , Мачульського Г. М., Рогач Л. І., у справі
за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, м. Кременчук Полтавської області, в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про визнання недійним договору оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації,
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Горішньоплавнівська міська рада) з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якому просив визнати недійсним укладений між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_1 договір оренди земельних ділянок, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2017, номери записів про інше речове право: 19534293, 19534258, 19534631, 19533356, 19533261 та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з одночасним припиненням цього права відповідача.
29.02.2024 Господарський суд Полтавської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024, про закриття провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 17.07.2024 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
19.11.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, про задоволення позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про закриття провадження у справі. Крім того, скаржник заявив клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2024.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
22.07.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Кириченко Галини Володимирівни надійшла заява про відвід суддів: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М. від розгляду даної справи.
Заяву мотивовано тим, що при визначенні судді-доповідача та суддів у справі був порушений порядок визначення судді для розгляду справи, передбачений Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, погодженим наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 № 529 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 №119) - надалі Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
На переконання заявника, положення розділу "Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді" Положення про автоматизовану систему документообігу суду не містять підстав для передачі раніше визначеному складу суду даної справи, оскільки станом на день надходження касаційної скарги від 21.07.2025 у справі № 917/1701/23 у Верховному Суді провадження у цій справі було відсутнє. Тому справа № 917/1701/23 мала бути розподілена між суддями Верховного Суду в порядку, визначеному розділом "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Заявник вважає, що наведені вище обставини свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи Верховним Судом та є підставою для відводу суддів.
Заявник також зазначає, що цією колегією суддів розглядалась касаційна скарга Прокурора на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України, отже, зазначені судді вже висловили свою думку про господарську юрисдикцію справи.
Водночас підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 визначено, зокрема, порушення норм процесуального права (стаття 20 ГПК України), а також необхідність відступлення (шляхом уточнення) від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України).
Так, касатор оскаржує рішення судів першої і апеляційної інстанції, посилаючись, зокрема, на ту обставину, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
За таких обставин заявник вважає, що при новому перегляді судових рішень у справі судді Краснов Є. В, Рогач Л. І., Мачульський Г. М. мають безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи відповідно до раніше зроблених ними висновків.
З огляду на викладене та з посиланням пункти 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заявник вважає, що вказані обставини беззаперечно викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності цієї колегії суддів під час розгляду даної касаційної скарги.
За приписами частин третьої, сьомої, восьмої статті 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Розглянувши подану заяву про відвід колегії суддів суд касаційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення суддів для розгляду справ врегульовано, зокрема, статтями 6, 32, Розділом ХІ ГПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7.
Частинами першою-третьою статті 6 ГПК України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІКС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частинами першою-третьою статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
За приписами частини восьмої статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:
- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;
- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;
- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;
- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);
- повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді (далі - Засади), що вводяться в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1.3 Засад збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Рішення зборів суддів касаційних судів та зборів суддів Великої Палати, а також видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів та Великої Палати діють в частині, що не суперечить цим Засадам (пункт 1.4).
Відповідно до пункту 2.3 Засад для розгляду судової справи колегією суддів автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС) визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Відповідно до пункту 11 Засад у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 затверджено Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, згідно із підпунктом 1 пункту 4 яких передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Отже, розподіл касаційної скарги, яка надійшла в межах однієї справи, після нового її розгляду судом нижчої інстанції здійснюється в загальному порядку.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024, зокрема, затверджено постійну колегію суддів у такому складі: Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Рогач Л. І.
Оскільки згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2024 для розгляду справи № 917/1701/23 вже визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І., то касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2024 у справі № 917/1701/23 підлягала передачі раніше визначеному складу суду, тобто колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Таким чином, автоматичний розподіл даної судової справи відбувся 22.07.2025 відповідно до норм ГПК України, приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду та рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 № 1.
Враховуючи викладене, доводи заявника щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду цієї справи не відповідають дійсності та спростовуються вищевикладеним.
Статтею 35 ГПК України також визначено підстави для відводу (самовідводу) судді: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини 1 цієї статті).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Приписами частини четвертої статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.
Посилання заявника щодо участі цієї колегії суддів у розгляді цієї ж справи, у якій судді вже висловили свою думку щодо господарського юрисдикції справи з прийняттям відповідної постанови, фактично зводяться саме до незгоди із ухваленою в цій справі постановою Верховного Суду від 17.07.2024, однак не містять обґрунтованих аргументів, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, яким заявлено відвід. Решта доводів, викладених у заяві про відвід, є лише припущеннями про існування певних обставин, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Таким чином, слід зазначити, що вказані заявником обставини не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, а ізнших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, ним не зазначено.
Отже, за результатами розгляду заяви про відвід суддів від розгляду справи № 917/1701/23 Суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
За таких обставин, заява представника ОСОБА_1 адвоката Кириченко Г.В. про відвід колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М. у розгляді справи не містить обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності. Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу та необхідність передачі заяви на авторозподіл для її розгляду.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд
Передати матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.11.2024 у справі № 917/1701/23 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М. від розгляду справи № 917/1701/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач