іменем України
28 липня 2025 року м. Снігурівка
справа №485/867/25
провадження № 2/485/403/25
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Бодрової О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю. розглянувши заяву представника відповідача Журика Андрія Леонідовича про відвід судді від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
установив:
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Підготовче судове засідання у справі призначено на 06 серпня 2025 року.
30 червня 2025 року через електронний суд представник відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журик А.Л. подав заяву про відвід головуючого судді Бодрової О.П., посилається на те, що суддя провела судове засідання 26.06.2025, розглянула та задовольнила клопотання представника позивача, при цьому не вирішила питання щодо прийняття зустрічного позову. Наведене, на думку заявника, свідчить про неупередженість судді.
Вивчивши мотиви поданої заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Положеннями ст.40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
За умовами ч. 3, 4ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Отже, якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ'єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів:
а) суб'єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об'єктивним у справі;
б) об'єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб'єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об'єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», № 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», № 16812/17 від 18 липня 2019 року).
Оцінивши доводи заяви, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід судді Бодрової О.П. відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді, та обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені. Заявник не вказав будь-яких об'єктивних і обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.
Отже, викладені заявником обставини про упередженість судді не підтверджені будь-якими доказами, не є об'єктивно обґрунтованими. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Бодрова О.П. виявляє особисту упередженість. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності суддів не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу судді від участі у розгляді справи. При цьому, суд звертає увагу на те, що питання про прийняття зустрічного позову судом не вирішувалось. Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України, таке питання вирішується у підготовчому засіданні, якщо це питання не було вирішено раніше.
Як вбачається з матеріалів провадження, підготовче провадження ще не закрито.
За позицією Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію,то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, № 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Докази, які б могли свідчити про упереджене ставлення судді Бодрової О.П. заявником не надані і в матеріалах провадження відсутні.
Оскільки обставини, на які посилається заявник, як на підставу для відводу судді Бодрової О.П., не дають підстав для сумніву в неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді, суд вважає, що заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що заява про відвід надійшла раніше, ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, така підлягає передачі до канцелярії суду для визначення складу суду у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст.36,40 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Бодрової О.П. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості - визнати необґрунтованою та передати до канцелярії суду для визначення складу суду у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П.Бодрова