8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1882/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (61071, місто Харків, вулиця Кибальчича, будинок 45, ідентифікаційний код 36818258)
про стягнення 150 452,14 грн
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (відповідач) про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 150 452,14 грн, з яких: основний борг у сумі 100 000,00 грн, пеня у сумі 22 096,00 грн, три проценти річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційні втрати у сумі 23 256,86 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 6167-ОСББ(23)-32 постачання природного газу від 19.10.2023 щодо оплати спожитого природного газу у період з жовтня 2023 по квітень 2024 р.р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1882/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз'яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив.
16.06.2025, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстровано 17.06.2025 за вх. №14267, в якому він визнає позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені - 23 601,25 грн, 3% річних - 4 839,93 грн та інфляційних втрат - 21 288,85 грн, наполягаючи на тому, що при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем не враховано положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206, відповідно до якої до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Відповідач вважає, що зважаючи на те, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на правовідносини з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Кибальчича 45», як юридичної особи, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, розташованого в Харківській міській територіальній громаді, яка з 15.09.2022 віднесена до території можливих бойових дій та наразі дата припинення можливості бойових дій не визначена, позивач неправомірно здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляції за період дії воєнного стану в Україні.
Як вказано відповідачем, аналогічні висновки висловлені Східним апеляційним господарським судом у постанові від 22.04.2025 у справі №922/4718/24 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до ОСББ "Кибальчича 45" про стягнення коштів за договором №2078-ПСО-32 постачання природного газу від 16.11.2022.
20.06.2025, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№14616), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає вказані аргументи відповідача у відзиві безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, з огляду на те, що ОСББ є юридичною особою, тому відсутні правові підстави стверджувати, що ОСББ відноситься до категорії "побутовий споживач" або "колективний споживач", або населення. ОСББ у спірних правовідносинах виступає як юридична особа, яка відноситься до категорії непобутовий споживач. З урахуванням наведеного, позивач не надавав, а відповідач не отримував житлово-комунальні послуги в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за спірним Договором постачання природного газу №6167-ОСББ(23)-32, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин положень Постанови КМУ №206 відсутні.
23.06.2025, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення (вх.№14835), в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені - 23 601,25 грн, 3% річних - 4 839,93 грн, інфляційних втрат - 21 288,85 грн, та покласти судові витрати по сплаті судового збору пропорційно на обидві сторони.
30.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№15377), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №157 від 27.06.2025 про сплату частини боргу на суму 30 095,55 грн та закрити провадження в частині стягнення вказаної суми на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
02.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення щодо доводів наведених у запереченні на відповідь на відзив, які зареєстровано 03.07.2025 за вх.№15607, в яких він просить позовні вимоги задовольнити повністю.
02.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яку зареєстровано 03.07.2025 за вх.№15610, в якій зазначено, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено платіж в рахунок оплати частини суми основного боргу на поточний рахунок позивача у розмірі 30 096,55 грн згідно з платіжною інструкцією від 27.06.2025 №157, а відтак сума непогашеного основного боргу становить 100 000,00 грн. Одночасно позивачем зменшено суму пені у зв'язку з виявленням арифметичної помилки та збільшено розмір позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, та інфляційних втрат згідно нового розрахунку станом на 29.06.2025. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 150 452,14 грн, у тому числі: основний борг у сумі 100 000,00 грн, пеню у сумі 22 096,00 грн, три проценти річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційні втрати у сумі 23 256,86 грн, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Розгляд справи продовжено з урахуванням зменшення розміру позовних вимог до 150 452,14 грн, з яких: основний борг у сумі 100 000,00 грн, пеня у сумі 22 096,00 грн, три проценти річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційні втрати у сумі 23 256,86 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) 19.10.2023 укладено договір № 6167-ОСББ(23)-32 постачання природного газу з додатковою угодою від 31.01.2024 №1 (далі - договір).
В преамбулі вказаного договору зазначено, що цей договір укладено керуючись Законом України "Про ринок природного газу", Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 (зі змінами) (далі - Положення), Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання v сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2496 від 10.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (надалі Правила постачання природного газу), Постановою НКРЕКП №2491 від 30.09.2015 "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» (надалі - Кодекс ГТС). Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" (далі - Кодекс ГРМ), Постановою НКРЕКП №3011 від 24.12.2019 "Про встановлення тарифів для ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки" та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини у сфері постачання природного газу.
Відповідно до умов п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1 п.4 Положення об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а відповідач прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 1 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 55,500 тис.куб.м.
За умовами п.2.3 договору підписанням цього договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).
Згідно з пп. 3.5.1 п. 3.5 договору Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акти), підписані уповноваженим представником Споживача, а саме: акт на обсяг І (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які зазначаються з урахуванням п. 2.1., пп.2.2.3. та пп. 3.5.2. договору, їх ціна (визначається відповідно до Розділу 4 цього Договору) та вартість.
Загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.3 договору).
Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 3.5. Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.5.4 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.
За умовами п.13.1 договору даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15.04.2024 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, на виконання умов Договору протягом жовтня 2023 - квітня 2024 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 349 901,90 грн, що підтверджується:
- Актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2023, обсяг переданого газу: 1,68653 тис.м.куб, вартістю: 12 790,45 грн,
- Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2023, обсяг переданого газу: 6,85793 тис.м.куб, вартістю: 52 009,76 грн,
- Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2023, обсяг переданого газу: 9,74288 тис.м.куб., вартістю: 73 888,90 грн,
- Актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2024, обсяг переданого газу: 11,37139 тис.м.куб., вартістю: 86 239,34 грн,
- Актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2024, обсяг переданого газу: 8,92543 тис.м.куб., вартістю: 67 689,46 грн,
- Актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2024, обсяг переданого газу: 7,38938 тис.м.куб., вартістю: 56 040,23 грн,
- Актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2024, обсяг переданого газу: 0,16400 тис.м.куб., вартістю: 1 243,76 грн.
Дані акти приймання-передачі підписані без претензій та зауважень відповідачем щодо кількості та вартості поставки природного газу.
Відповідач в порушення п. 5.1. договору за спожитий природний газ розрахувався частково у сумі 249 901,90 грн (349 901,90 грн - 219 805,35 грн - 30 096,55 грн = 249 901,90 грн), що підтверджується банківською випискою з клієнт-банкінгу АТ "ОЩАДБАНК" та платіжною інструкцією від 27.06.2025 №157, внаслідок чого сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за жовтень 2023-квітень 2024 р.р. складає 100 000 грн.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн основного боргу, 22 096,00 грн пені, 5 099,28 грн 3% річних та 23 256,86 грн інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також ураховуючи те, що відповідачем у відзиві фактично визнано позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 100 000,00 грн, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені у сумі 22 096,00 грн, 3% річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційних втрат у сумі 23 256,86 грн, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Початком відліку періоду прострочення зобов'язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов'язання.
За приписами п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
За умовами п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Так, Закон України "Про ринок природного газу" виокремлює серед суб'єктів ринку природного газу категорії побутового споживача та споживача:
1) побутовий споживач (відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 зазначеного Закону) - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
2) споживач (відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 зазначеного Закону) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Отже в даному випадку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" в інтересах співвласників уклав договір з позивачем про постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Суд зазначає, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.
Діяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а, відтак, така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.
Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб (надані відповідачем послуги з опалення та постачання гарячої води населенню).
В порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не підтверджено наявність в його розпорядженні належних і допустимих в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів про те, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, але й суб'єктами господарювання.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Схожа за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Отже оскільки позивачем нарахування пені здійснено за період з 16.12.2023 по 13.12.2024, нарахування 3% річних здійснено за період з 16.12.2023 по 01.01.2025, інфляційних втрат здійснено за період з 01.04.2024 по 30.04.2025 на заборгованість, утворену у період з жовтня 2023 по квітень 2024 р.р., тобто в період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", приписи якої забороняє нарахування та стягнення з населення (які є мешканцями ОСББ "Кибальчича 45") неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені у сумі 22 096,00 грн, 3% річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційних втрат у сумі 23 256,86 грн задоволенню не підлягають, адже є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості на суму 30 095,55 грн, у зв'язку з її оплатою згідно платіжної інструкції №157 від 27.06.2025 суд зазначає наступне.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Втім як вище встановлено судом, 02.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яку зареєстровано 03.07.2025 за вх.№15610, в якій зазначено, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено платіж в рахунок оплати частини суми основного боргу на поточний рахунок позивача у розмірі 30 096,55 грн згідно з платіжною інструкцією від 27.06.2025 №157, а відтак сума непогашеного основного боргу становить 100 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Розгляд справи продовжено з урахуванням зменшення розміру позовних вимог до 150 452,14 грн, з яких: основний борг у сумі 100 000,00 грн, пеня у сумі 22 096,00 грн, три проценти річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційні втрати у сумі 23 256,86 грн.
Отож беручи до уваги те, що позивачем зменшено розмір позовних вимог у зв'язку оплатою відповідачем частини суми боргу згідно платіжної інструкції №157 від 27.06.2025 та предметом спору, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог є стягнення основного боргу у сумі 100 000,00 грн, пеня у сумі 22 096,00 грн, три проценти річних у сумі 5 099,28 грн та інфляційні втрати у сумі 23 256,86 грн, вказане клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу на суму 30 095,55 грн не підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, сума судового збору у розмірі 1 610,08 грн покладається на відповідача, решта сума судового збору у розмірі 812,32 грн покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 11, 382, 385, 509, 525, 526, 530, 549, 610-611, 626-629, 655, 714, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1, 4, 6, 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 5, 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково у сумі 100 000,00 грн.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" (61071, місто Харків, вулиця Кибальчича, будинок 45, ідентифікаційний код 36818258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 100 000,00 грн, а також судовий збір у сумі 1 610,08 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "29" липня 2025 р.
Суддя І.О. Чистякова