29.07.2025м. СумиСправа № 920/864/24(920/695/25)
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши матеріали справи № 920/864/24(920/695/25)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Котельня північного промислового вузла» (40020, м. Суми, вул. Сумської ТРО, 6, ЄДРПОУ 44360724)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Північно-Східна лізингова компанія» (42333, Сумська область, Сумський район, с. Велика Чернеччина, вул. Промислова, 6, ЄДРПОУ 42179719)
про стягнення 411256 грн 28 коп.
представники сторін у судове засідання не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю “Котельня північного промислового вузла» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 411256,28 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, витрат по сплаті судового збору в розмірі 8823,33 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою від 28.05.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Котельня північного промислового вузла» до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/864/23 банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Північно-Східна лізингова компанія» та відкрити провадження у справі; справа № 920/864/24(920/695/25) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
16.06.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, де він зазначив, що позов не грунтується на чинному законодавстві та не підлягає задоволенню. Крім того відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 25.06.2025 суд постановив: справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін; призначити справу до розгляду в судове засідання на 15.07.2025.
Ухвалою від 15.07.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 29.07.2025.
23.07.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про залучення ТОВ «Брокінвестгруп» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
В обґрунтування необхідності залучення третьої особи відповідач зазначає, що рішення суду, ухвалене за результатами розгляду позову, може вплинути на права та обов'язки ТОВ «Брокінвестгруп» як орендаря, який відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення ЛУ-2018 від 01.07.2018 має відшкодовувати комунальні послуги.
Частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з відповідача за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року на підставі договору про надання послуги постачання теплової енергії, а тому до предмета доказування в межах справи входять обставини, з якими матеріальний закон пов'язує наявність чи відсутність підстав для стягнення заявленої заборгованості в межах вказаного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, ТОВ «Брокінвестгруп» не є стороною договору.
Правовідносини, що виникають з виконання договору оренди нежитлового приміщення ЛУ-2018 від 01.07.2018 не є об'єктом дослідження в межах цієї справи, оскільки не охоплюються предметом та підставою позовних вимог.
Будь-якого документального підтвердження своїх доводів ТОВ “Північно-Східна лізингова компанія» суду не надало.
Таким чином, суд вважає, що клопотання відповідача про залучення ТОВ «Брокінвестгруп» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є безпідставним та задоволенню не підлягає.
29.07.2025 до суду надійшла заява представниці відповідача Шевченко Г.Г. про проведення засідання за її відсутності.
Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.10.2021 №627 та від 22.11.2022 №521 Товариство з обмеженою відповідальністю “Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатками до вказаних рішень, у тому числі, для будинку, розташованого за адресою м. Суми, вул. Лесі Українки, буд. 14.
Відповідно до інформаційної довідки від 07.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Східна лізингова компанія» є власником нежитлового приміщення загальною площею 331,5 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Лесі України, 14.
Таким чином, у відповідності до вищевказаних рішень Виконавчого комітету Сумської міської ради, позивач надає послуги з постачання теплової енергії для нежитлового приміщення, власником якого є відповідач.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 411256,28 грн за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року на підставі публічного договору, який згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» було публічно доведено до відома усіх споживачів шляхом оприлюднення на офіційному сайті ТОВ “Котельня північного промислового вузла».
Позивач зауважує, що для ведення діловодства на підприємстві договір з Відповідачем було зареєстровано за внутрішнім номером № ПР435/001 від 01.11.2021 і саме вказаний номер договору використовується Позивачем у актах приймання-передачі теплової енергії, рахунках, вимогах про оплату тощо.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії ТОВ “Котельня північного промислового вузла» опублікований на офіційному сайті ТОВ “Котельня північного промислового вузла» https://kppv.sumy.ua за посиланням https://kppv.sumy.ua/wp-content/uploads/2024/01/Typovyj-dohovir-z-indyvidualnym-spozhyvachem-z-zaiavoiu-pryiednannia-TOV-KPPV.pdf.
У матеріалах справи відсутні докази того, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті виконавця послуги, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», співвласники багатоквартирного будинку за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Лесі Українки, буд. 14, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, у зв'язку з чим індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, опублікований на вебсайті ТОВ “Котельня північного промислового вузла», вважається укладеним з відповідачем.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу та температури. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 7 договору).
Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу) (зі змінами внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358 «Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг»).
Пункт 12 договору встановлює, що у разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 30 договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Згідно з п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 33 договору встановлено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п. 38 договору).
На підставі п. 41 договору споживач зобов'язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нежитлове приміщення, що знаходиться у багатоквартирному будинку за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, буд. 14 та належить відповідачу, не обладнане вузлом комерційного обліку теплової енергії, отже, до встановлення такого вузла обліку загальний обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до формул 10-12 Методики розподілу.
Зокрема, споживання теплової енергії для потреб опалення приміщення розраховується за формулою = (опалювальна площа приміщення/площа для розподілення опалення)*Гкал на опалення.
Фактичний обсяг споживання теплової енергії будинком у розрахунковому періоді розраховується за формулою 11 Методики.
Коефіцієнт відключень розраховується за формулою 12 Методики.
Нормативне теплове навантаження будинку розраховується за формулою 10 Методики.
У період листопад 2021 року - квітень 2022 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «КППВ» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.11.2021 №636 «Про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» тарифів на теплову енергію, її виробництво та постачання, тарифів на послуги з постачання теплової енергії» на рівні 6407,78 грн за 1 Гкал (без ПДВ) для категорії споживачів «інші споживачі».
У період листопад 2024 року - квітень 2025 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «КППВ» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради 27.10.2022 №476 «Про застосування тарифів на теплову енергію, (її виробництво, транспортування, постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано» на рівні 6407,78 грн за 1 Гкал (без ПДВ) для категорії споживачів «інші споживачі» (пункт 1.1.3.1 вказаного рішення).
На виконання умов договору в період з листопада 2021 року по квітень 2022 року позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 411256,28 грн (з ПДВ), а саме відповідно до:
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у липні 2024 року від 31.07.2024 на суму 19,85 грн та рахунку №ПР435/001 від 31.07.2024;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у серпні 2024 року від 31.08.2024 на суму 19,85 грн та рахунку №ПР435/001 від 31.08.2024;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у вересні 2024 року від 30.09.2024 на суму 19,85 грн та рахунку №ПР435/001 від 30.09.2024;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у жовтні 2024 року від 31.10.2024 на суму 10310,75 грн та рахунку №ПР435/001 від 31.10.2024;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у листопаді 2024 року від 30.11.2024 на суму 40945,50 грн та рахунку № ПР435/001 від 30.11.2024;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року, грудень 2024 року від 31.12.2024 на суму 220357,67 грн та рахунку №ПР435/001 від 31.12.2024;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у січні 2025 року від 31.01.2025 на суму 33550,37 грн та рахунку №ПР435/001 від 31.01.2025;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у лютому 2025 року від 28.02.2025 на суму 46607,22 грн та рахунку №ПР435/001 від 28.02.2025;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у березні 2025 року від 31.03.2025 на суму 32815,48 грн та рахунку №ПР435/001 від 31.03.2025;
- акта прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у квітні 2025 року від 30.04.2025 на суму 26609,74 грн та рахунку №ПР435/001 від 30.04.2025.
Акти прийому-передачі теплової енергії не були підписані відповідачем, разом з тим, вказані у актах суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується довідками про розподіл теплової енергії, непідписання вказаних актів не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані послуги.
30.01.2025, 15.04.2025, 09.05.2025 разом з вимогами № 134, № 488, №583 позивач направив відповідачу акти приймання-передачі послуг та рахунки на оплату, проте відповідач акти не повернув, рахунки не оплатив, що стало підствою для звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи за актом обстеження вбудованого нежитлового приміщення, площею 331,5 кв.м, за адресою: вул. Лесі Українки, 14 від 07.02.2023, працівниками позивача було зафіксовано, що система опалення приміщення підключена до загальнобудинкової системи опалення. На момент складання акта приміщення не експлуатувалось, доступ був відсутній. Будинок має один інженерний ввід та не обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії.
01.08.2023 позивач звернувся до голови Сумської міської ради з запитом на отримання публічної інформації №1012, у якому просив надати інформацію про те, чи приймалося Виконавчим комітетом Сумської міської ради та/або постійно діючою міжміською комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення або будь-яким іншим уповноваженим органом рішення про надання дозволу на відключення приміщення по вул. Лесі Українки, 14 від мереж централізованого опалення та надати копію відповідного рішення.
Листом від 03.08.2023 № 86/05.01-14 Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради повідомив позивача про те, що запитувана інформація та документи стосовно прийняття рішення постійно діючою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води про відключення нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, 14 від централізованого опалення в Департаменті інфраструктури міста Сумської міської ради відсутні.
Механізм відключення будинків та окремих приміщень від мереж централізованого опалення визначається «Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 (далі Порядок).
Пункт 4 розділу І Порядку передбачає, що орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі Комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку, для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд комісії (пункт 4 розділу III Порядку).
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника (пункт 5 розділу III Порядку).
Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (пункт 9 розділу III Порядку).
Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення) (пункт 10 розділу ІІІ Порядку).
Згідно з положеннями пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 1 розділу ІІІ Порядку, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Позивачем зазначено, що станом на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, 14, не відповідав вимогам пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», так як хоча б половина квартир та нежитлових приміщень відповідного будинку не була відокремлена (відключена) від централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Крім того відповідач не звертався до постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води Сумської міської ради з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, не отримував необхідного погодження, а отже, самовільно здійснив відключення приміщень від системи постачання теплової енергії без залучення уповноваженої організації та без розробленого проекту відключення.
Будь-яких доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.
Самовільне відключення приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за послуги теплопостачання. Споживач, що самовільно відключив належне йому приміщення від систем централізованого опалення, зобов'язаний оплачувати послуги з теплопостачання в такому ж порядку і розмірах, якби відповідне відключення ним проведено не було.
Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 по справі № 915/89/16. від 14.02.2018 по справі 462/6393/15-ц. від 17.05.2018 по справі № 922/2186/17. від 22.05.2018 по справі № 904/8810/17.
Пунктом 37 Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи викладене, споживач житлово-комунальних послуг, зобов'язаний нести видатки на утримання такого майна, зокрема, оплачувати послуги з постачання теплової енергії для потреб належного йому приміщення, та нести відповідальність за зобов'язаннями з оплати отриманих житлово-комунальних послуг та утримання належного йому майна.
Доводи відповідача про те, що приміщення є відокремленим від будинку не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
У відповідності до п. 3 розділу І Методики розподілу розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав, та згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 цього Закону співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Отже, усі власники нежитлових приміщень повинні брати участь у витратах на утримання будинку.
У відзиві на позов відповідач заперечує щодо позовних вимог, звернувши увагу суду на те, що рішенням виконкому Сумської міської ради від 22.11.2022 № 518 визначено загальну опалювальну площу житла - 3996,3 кв.м, вбудованих приміщень - 16 кв.м, у той час як позивачем нарахована оплата відповідачу за отримані послуги з постачання теплової енергії за 331,5 кв.м.
Судом установлено, що відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.08.2023, власником нежитлового приміщення, загальною площею 331,5 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, 14, є відповідач.
07.02.2023 працівниками позивача було здійснено обстеження будинку за адресою: м. Суми, вул. Лесі Українки, 14, в ході якого було, зокрема, виявлено нежитлове приміщення, яке належить відповідачу, про що зафіксовано в акті від 07.02.2023, відповідно до якого, система опалення вбудованого нежитлового приміщення, загальною площею 331,5 кв.м, підключена до загальної будинкової системи опалення, що також підтверджує факт отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії.
Щодо доводів відповідача про неналежну якість послуг, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.
Водночас суд відзначає, що ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку здійснити перерахунок вартості послуг саме у разі неналежного виконання договору.
Чинним законодавством передбачений порядок врегулювання відносин між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 28 вказаного Закону (згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830).
Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідачу надано послуги не в повному обсязі, або неналежної якості.
Крім того відповідно до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії сторонами погоджено:
- у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості виконавець зобов'язаний самостійно протягом місяця, що настає за розрахунковим, здійснити перерахунок вартості послуги за весь період її ненадання, надання не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф) у розмірі 0,01 відсотка вартості середньодобового споживання послуги з постачання теплової енергії, визначеної за попередній опалювальний період (а у разі ненадання послуги у попередньому опалювальному періоді за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів), за кожен день ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості (за винятком нормативних; строків проведення аварійно-відновних робіт або періоду, протягом якого здійснювалася ліквідація або усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням послуги, що виникли з вини споживача (п. 46 договору);
- оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, наданий її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 47 договору).
Відповідно до п. 47 договору перевірка відповідності якості надання послуги здійснюється відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 № 1145. Виконавець зобов'язаний прибути на виклик споживача для перевірки якості надання послуги у строк не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання відповідного повідомлення споживача.
Виконавець не несе відповідальності за ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості, якщо доведе, що в точці обліку послуги її якість відповідала вимогам, установленим актами законодавства та цим договором. Виконавець не несе відповідальності за ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості під час перерв, передбачених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 48 Договору).
Разом з тим, відповідач не надав суду документального підтвердження незадовільної якості послуг.
Твердження відповідача про невиконання позивачем у встановлені договором строки обов'язку щодо надсилання відповідачу рахунків згідно з п. 33 договору суд вважає безпідставними, оскільки договір не містить обов'язку позивача надсилати відповідачу поштою рахунки. Пункт 33 договору передбачає, що позивач формує та надає рахунок відповідачу. Поряд з цим, за змістом договору строк оплати послуг не залежить від дати отримання рахунку. За умовами п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Ураховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 411256,28 грн заборгованості.
Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності.
За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до частин 4 та 5 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
На переконання відповідача, перебіг трирічної позовної давності до позовних вимог за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року сплив.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що на момент ухвалення судового рішення в цій справі, триває.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»: пункт 19 викладено в такій редакції: « 19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Таким чином, строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України (загальна позовна давність) з моменту введення воєнного стану (з 24.02.2022) продовжені на строк його дії.
Отже, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за пред'явленими позовними вимогами про стягнення заборгованості за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року не сплив.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд ураховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
Згідно із підп.. 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги позову, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 6168,84 грн.
Разом з тим, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, заявник мав сплатити 4935,07 грн.
За подачу позову позивачем сплачено 8823,33 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 2212 від 15.05.2025.
Ураховуючи викладене, позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 3888,26 грн (8823,33-4935,07 = 3888,26).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4935 грн 07 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Північно-Східна лізингова компанія» (42333, Сумська область, Сумський район, с. Велика Чернеччина, вул. Промислова, 6, ЄДРПОУ 42179719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Котельня північного промислового вузла» (40020, м. Суми, вул. Сумської ТРО, 6, ЄДРПОУ 44360724) заборгованість за послуги з постачання теплової енергяї в розмірі 411256 грн 28 коп. (чотириста одинадцять тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 28 копійок) та 4935 грн 07 коп. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 07 копійок) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено 29.07.2025.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суддя В.В. Яковенко