Справа №478/528/25 пров. №2/478/410/2025
про відмову у відкритті провадження
28 липня 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради, Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,
05 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Казанківської селищної ради, Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-МК №034221 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,2796 га., кадастровий номер: 4823655100:23:000:0173, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області.
Вказана земельна ділянка перебувала в користуванні (оренді) у СТОВ «Відродження» на підставі договору оренди землі №336 від 31 січня 2018 року, який було укладено строком на 7 років, до 31 січня 2025 року.
З метою продовження орендних правовідносин, 03 лютого 2025 року між позивачем ОСОБА_1 та СТОВ «Відродження» було підписано договір оренди землі №735. Під час проведення державної реєстрації зазначеного вище договору оренди позивач ОСОБА_1 перебуваючи у Центрі надання адміністративних послуг Казанківської селищної ради дізнався про арешт його майна отримавши Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки:414981995, де в розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна» мається запис - тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 6871310; зареєстровано: 26.03.2008 14:48:34 за №6871310 реєстратором Казанківська державна нотаріальна контора, 56002 Миколаївська область Баштанський район сщ. Казанка, вул. Миру 213, (05164)9-13-32, info@kz.mk.notary.ua; підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділ державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області; об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; заявник: Казанківська державна нотаріальна контора 56000 Миколаївська обл., Казанківський район, смт. Казанка, вул. Миру, 213.
Звернувшись до Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивач ОСОБА_1 отримав відповідь з якої йому стало відомо, що у Другому відділі державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі провадження щодо нього на виконанні не перебувають. Надати інформацію щодо арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділу державної виконавчої служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області не виявляється можливим, оскільки виконавчі провадження, які перебували на виконанні Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, знищено згідно з п.1-2 Розділу 11 «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання, через що зняти арешт з майна неможливо.
Посилаючись на зазначені вище обставини та на те, що позивач ОСОБА_1 не є боржником у будь-яких виконавчих провадженнях, є власником майна, на яке було накладено арешт, накладення арешту на належне останньому майно обмежує його права як власника щодо вільного розпорядження вищевказаним майном, представник позивача просив звільнити майно з-під арешту (скасувати арешт майна) реєстраційний номер обтяження - 6871310, що зареєстровано - 26.03.2008 року за №6871310 реєстратором Казанківська державна нотаріальна контора 56002, Миколаївська область, Баштанський район, сщ. Казанка, вул. Миру, 213, (05164)9-13-32, info@kz.mk.notary.ua, на підставі обтяження - Постанова про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділ державної виконавчої служби Казанківського РУЮ Миколаївської області, накладений на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про арешт нерухомого майна.
Дана позовна заява надійшла до суду 05 травня 2025 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2025 року справу розподілено судді Сябренко І.П.
Пред'явлена позовна заява ухвалою судді від 09 травня 2025 року була залишена без руху, оскільки її було подано без додержання вимог встановлених п.2 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 червня 2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу такого висновку.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальним правилом (ч.1 ст.5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Звертаючись з позовом до суду, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд звільнити майно з-під арешту (скасувати арешт майна) реєстраційний номер обтяження - 6871310, що зареєстровано - 26.03.2008 року за №6871310 реєстратором Казанківська державна нотаріальна контора 56002, Миколаївська область, Баштанський район, сщ. Казанка, вул. Миру, 213, (05164)9-13-32, info@kz.mk.notary.ua, на підставі обтяження - Постанова про арешт майна боржника АА №081719 від 17.03.2008 року Відділ державної виконавчої служби Казанківського РУЮ Миколаївської області, накладений на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про арешт нерухомого майна.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст.19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Так, колегія Верховного Суду у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20, дійшла наступних висновків, що: «Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що ця особа не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 201/6486/20 (провадження № 61-19066св20), підстав відступити від зазначених висновків суд не встановив.
Верховний Суд зауважує, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.»
Приписами ч.4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, а тому він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Виходячи з наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 у відкритті провадження у справі за його позовом до Казанківської селищної ради, Другого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 28.07.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко