Справа №478/297/25 пров. №2/478/198/2025
28 липня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Крюкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,
21 березня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 09 грудня 2021 року приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О., позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, площею 9.4544 га, кадастровий номер: 4823681700:05:000:0055, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.
Зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 07 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 грудня 2021 року, номер запису про інше речове право: 45884503.
За його умовами, позивач ОСОБА_1 передав в оренду відповідачу ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку, строком на 10 років, під зворотне зобов'язання останнього сплачувати орендну плату у грошовій формі в розмірі 7658 грн на рік, з урахуванням коефіцієнту індексації, у строк з 01 по 30 грудня кожного року.
Однак, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 , в період з 2021 по 2024 роки, не сплачує орендну плату за користування землею.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 систематично порушує умови договору, а саме, з 2021 по 2024 роки оренду плату за користування землею не проводив, представник позивача просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 07 грудня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 грудня 2021 року, номер запису про інше речове право: 45884503; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за період з 2021 по 2024 роки включно, в розмірі 42850 грн 85 коп. та судові витрати в сумі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.
22 квітня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, в якій посилаючись на те, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, подана в порушення вимог ч.2 ст.175 ЦПК України, просив зазначену позовну заяву залишити без руху.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 30 квітня 2025 року не з'явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, проте поштовий лист повернений до суду із причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.58-60).
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та продовжено розгляд справи.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року відмовлено ОСОБА_4 у допуску до участі у справі. Роз'яснено позивачу ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України він має право брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання призначене на 13 год. 04 червня 2025 року не з'явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, проте поштовий лист повернений до суду із причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.106-107).
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче судове засідання по справі відкладено та призначено на 11 год. 30 хв. 25 червня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 25 червня 2025 року не з'явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, проте поштовий лист повернений до суду із причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.108-109).
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 год. 30 хв. 15 липня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 12 год. 30 хв. 15 липня 2025 року не з'явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, проте поштовий лист повернений до суду із причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.119-120).
Позивач ОСОБА_1 повторно у судове засідання призначене на 11 год. 28 липня 2025 року не з'явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, проте поштовий лист повернений до суду із причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.123-124).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.ч.1, 2, 5 ст.223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважних причин не з'явився до судового засідання, будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи, дотримання процесуальних строків.
Пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на повторне неприбуття позивача в судове засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.257, 260, 353, 354 ЦПК України , суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі м, - залишити без розгляду.
Роз'яснити право позивача на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення ухвали - 28.07.2025 року.
Суддя Сябренко І.П.