Справа № 487/4662/25
Провадження № 3/487/1150/25
Заводський районний суд м. Миколаєва
Іменем України
28.07.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -
28.06.2025 о 08:18 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своє дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілій, чим спричинив домашнє насильство, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не був присутнім, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви та клопотання від нього не надходили. Суд, враховуючи приписи ст. 268 КУпАП, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки настання фізичної, психологічної або матеріальної шкоди потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення в тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, викладені у протоколі обставини та додані до нього письмові докази дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. При накладенні стягнення враховуються загальні засади накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 33-35, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 251, 252, 277, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287-289 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Т.А. Карташева