вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
22.07.2025 Справа № 917/2139/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Киричук О.А., за участю секретаря судового засідання Тертичної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Джорджіан Алко Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кашкан Логістик»
про стягнення 68316,77 доларів США
представники: згідно протоколу
До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Джорджіан Алко Груп» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кашкан Логістик» про стягнення 68316,77 доларів США за Контрактом на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020, з яких 58390,40 доларів США основного боргу та 9926,37 доларів США штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару за Контрактом на поставку товарів від 01.06.2020 № 01/06/20/1 (далі - Контракт від 01.06.2020).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі № 917/2139/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 533 доларів США 94 цента пені. В іншій частині позову відмовлено.
Судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 58 390,40 доларів США мотивовані його відсутністю, оскільки встановленими обставинами справи та її матеріалами підтверджується, що Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.07.2021 (далі - Угода про зарахування від 01.07.2021) сторони дійшли згоди зарахувати вказаний борг за зобов'язаннями по Контракту від 01.06.2020 зустрічними однорідними вимогами за зобов'язаннями за Договором про заміну сторони у зобов'язанні від 07.05.2021 № 01/05-21.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 9 926,37 доларів США за прострочення оплати поставленого товару, то місцевий суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, здійснивши арифметичний розрахунок та з урахуванням фактичної поставки останньої партії товару 12.04.2021, зважаючи на умови Контракту про оплату решти 50% вартості товару з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати його прийому, виснували таке. Фактично період прострочення складає 19 днів (з 12.06.2021 до 30.06.2021, а саме до укладення Угоди про зарахування від 01.07.2021), а тому вірним є нарахування і стягнення пені частково у сумі 5 533 доларів США 94 цента.
Постановою від 20.03.2025 у cправі Верховний Суд рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 917/2139/23 у частині стягнення 5 533 доларів США 94 цента пені скасував; справу № 917/2139/23 у частині стягнення пені направив на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області; в іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 917/2139/23 залишив без змін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 справу для розгляду передано судді Киричуку О.А.
Ухвалою від 02.04.25 суд постановив прийняти справу № 917/2139/23 до свого провадження, призначити підготовче засідання у справі на 29.04.2025, запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення та розрахунок пені з урахуванням постанови Верховного Суду від 20.03.2025 по даній справі.
Ухвалою від 29.04.25 суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.06.2025 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
Від відповідача 23.05.25 та 03.06.25 надійшли письмові пояснення та розрахунок пені з урахуванням постанови Верховного Суду від 20.03.2025 по даній справі.
Ухвалою від 05.06.2025р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/2139/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 22.07.2025.
У судовому засіданні 22.07.2025 представник надав пояснення по суті позову з врахуванням постанови Верховного Суду від 20.03.2025 по даній справі.
Позивач явку представника не забезпечив.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У судовому засіданні 22.07.2025 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази.
Під час розгляду даної справи суд врахував, що статтею 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Тож, судом під час нового розгляду справи враховуються вказівки, які містяться у постанові Верховного Суду від 20.03.2025.
У судовому засіданні 22.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 22.07.2025.
У судовому засіданні 22.07.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
При первісному розгляді справи судами встановлено, що:
- між ТОВ «Кашкан Логістик» (покупець) та ТОВ «Джорджіан Алко Груп» (продавець, нерезидент) 01.06.2020 укладено Контракт на поставку товару;
- продавець (виробник) у разі прийняття замовлення до виконання зобов'язаний протягом 3-х денного терміну здійснити акцепт оферти шляхом оформлення специфікації та попереднього рахунку на партію товару (далі - «Специфікація», «Попередній рахунок»), а покупець після отримання специфікації зобов'язаний протягом 3-х денного терміну направити продавцю (виробнику) підписану специфікацію на поставку товару, після чого замовлення вважається узгодженим сторонами і обов'язковим до виконання (п.п. 1.4., 1.5. Контракту);
- ціна товару, що підлягає оплаті покупцем, визначається на підставі Додатку № 1, з урахуванням можливих змін відповідно до п.п. 1.2. та 1.6. цього Контракту, вказується у Специфікації (п. 1.4.), підтверджується покупцем (п. 1.5.) і відбивається в усіх товаросупровідних документах (п. 4.1. Контракту);
- умови платежу вказуються у Специфікації і в Попередньому рахунку по кожній партії поставленого товару, з урахуванням номенклатури товару (п. п. 1.4., 4.2. Контракту);
- покупець зобов'язаний здійснювати платіж за погодженою сторонами ціною і термінами, вказаними у Специфікації і Попередньому рахунку (п. 4.4. Контракту);
- покупець несе відповідальність перед продавцем за несвоєчасно здійснену оплату за товар в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 7.3.1 Контракту);
- продавець 21.10.2020 виставив покупцю попередній рахунок (proforma-invoice) № 1 на оплату товару на загальну суму 126 472,80 доларів США та з умовами поставки: FCA «Free Carrier» «ИНКОТЕРМС 2010», за адресою: « 4806, Грузия, село Греми, Кварельский муниципалитет, Кахетинский регион»;
- у той же день сторони погодили специфікацію № 2 до Контракту, згідно з якою дійшли згоди, зокрема, про таке: 1) умовою поставки товару є FCA «Free Carrier» «Інкотермс 2010», за адресою: 4806, Грузія, село Гремі, Кварельського муніціпалітету, Кахетинський регіон; 2) погоджена вартість товару складає 126 472,80 доларів США; 3) умови оплати: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати прийому товару. Датою прийому/передачі товару вважається, дата (CRM) товарно-транспортної накладної; 4) строк поставки: протягом 30 календарних днів, з моменту надходження передоплати (грошових коштів) на рахунок продавця (виробника) за партію товару;
- покупець здійснив попередню оплату товару в розмірі 50% його вартості, що становить 63 236,40 доларів США, на підтвердження чого матеріали справи містять копії платіжних доручень: від 20.11.2020 № 3JBKLKB у сумі 30 000 доларів США; від 27.11.2020 № 4JBKLKB у сумі 15 000 доларів США; від 07.12.2020 № 5JBKLKС у сумі 15 000 доларів США; від 11.12.2020 № 6JBKLKС у сумі 3 236,40 доларів США;
- товар за цією специфікацією не був поставлений покупцю;
- надалі сторони Контракту домовилися про зміну умов поставки товару та його вартості шляхом укладення 03.03.2021 Додатку № 2 до Контракту, яким визначено, зокрема: 1) нову вартість одиниць товару; 2) змінено умови поставки: товар поставляється на умовах DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою 52005, Україна, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Мічуріна, 15;
- згідно з виставленим продавцем попереднім рахунком (proforma-invoice) від 03.03.2021 № 1-1 загальна вартість партії товару становить 135 688,80 доларів США;
- поставка вказаного товару була поділена на 4 партії, на кожну з яких продавець виставив рахунки-фактури та складені специфікації: рахунки-фактури та специфікації від 04.03.2021 №№ 1, 2, 3, 4 на суми 35 220 доларів США, 36 105,60 доларів США, 36 062,40 доларів США та 28 300,80 доларів США відповідно, в яких сторони як і в Додатку № 2 від 03.03.2021 до Контракту погодили та продублювали нові умови поставки, а також додатково визначили нові умови оплати товару (аналогічні за змістом специфікації № 2 від 21.10.2020 до Контракту);
- продавець здійснив поставки товару відповідачу такими партіями за Міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR): дві поставки від 15.03.2021 у сумі 35 220 доларів США та у сумі 36 105,60 доларів США відповідно; дві поставки від 05.04.2021 у сумі 36 062,40 доларів США та у сумі 28 300,80 доларів США відповідно, - на загальну вартість поставленого товару у сумі 135 688,80 доларів США;
- покупець частково оплатив товар на загальну суму 14 200 доларів США за платіжними дорученнями: від 09.03.2021 № 7JBKLL3 у сумі 9 200 доларів США та від 12.05.2021 № 9JBKLL5 у сумі 5 000 доларів США;
- з урахуванням оплат на загальну суму 63 236,40 доларів США (за непоставлений товар за платіжними дорученнями від 20.11.2020 № 3JBKLKB, від 27.11.2020 № 4JBKLKB, від 07.12.2020 № 5JBKLKС та від 11.12.2020 № 6JBKLKС), а також часткової оплати на загальну суму 14 200 доларів США (за поставлений товар за платіжними дорученнями від 09.03.2021 № 7JBKLL3 та від 12.05.2021 № 9JBKLL5), покупець загалом сплатив 77 436,40 доларів США вартості товару за Контрактом від 01.06.2020, через що наявний борг за поставлений товар на загальну суму 58 252,40 доларів США (135 688,80 доларів США - 77 436,40 доларів США);
- неналежне виконання ТОВ «Кашкан Логістик» обов'язку щодо повної оплати поставленого товару за Контрактом від 01.06.2020 стало підставою для звернення ТОВ «Джорджіан Алко Груп» з позовними вимогами про стягнення залишку боргу та акцесорною вимогою про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судами також встановлено, що:
- між ТОВ «Кашкан Логістик» та ТОВ «Джорджіан Алко Груп» 01.07.2021 укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за змістом якої сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями ТОВ «Кашкан Логістик» перед ТОВ «Джорджіан Алко Груп» за Контрактом від 01.06.2020 стосовно припинення таких у повному обсязі у сумі 58 252,40 доларів США, що еквівалентно 1 586 067,22 грн, а також припинення зобов'язань ТОВ «Джорджіан Алко Груп» перед ТОВ «Кашкан Логістик» за Договором про заміну сторони у зобов'язанні від 07.05.2021 № 01/05-21 у сумі 1 586 067,22 грн, із залишком невиконаних грошових зобов'язань у сумі 413 932,78 грн. Зміст вказаної угоди сторонами не заперечується і така не визнавалася недійсною в судовому порядку.
У зв'язку із зазначеним суди виснували про врегулювання питання поставки та оплати товару за Контрактом від 01.06.2020 та визнання доведеною відповідачем обставину відсутності в нього станом на 01.07.2021 суми основної заборгованості за зазначеним Контрактом, а тому суди відмовили у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ «Джорджіан Алко Груп».
В частині вимог щодо нарахування та стягнення основної заборгованості за поставлений товар за Контрактом від 01.06.2020 судові рішення учасниками справи не оскаржувалися.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 9 926,37 доларів США за прострочення оплати поставленого товару, суди, зважаючи на встановлені обставини фактичної поставки останньої партії товару 12.04.2021 та визначену умовами Контракту можливість оплати решти 50% вартості товару з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати його прийому, виснували, що фактично період прострочення складає 19 днів (з 12.06.2021 до 30.06.2021, а саме до укладення Угоди про зарахування від 01.07.2021). Здійснивши арифметичний розрахунок місцевий суд дійшов висновку (з яким годився і суд апеляційної інстанції), що вірним є нарахування і стягнення пені у сумі 5 533 доларів США 94 цента.
Постановою від 20.03.2025 у cправі Верховний Суд рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 917/2139/23 у частині стягнення 5 533 доларів США 94 цента пені скасував; справу № 917/2139/23 у частині стягнення пені направив на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Судом під час нового розгляду справи враховано вказівки, які містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2025року, зокрема:
- суди попередніх інстанцій в цій справі помилково ототожнили такі поняття як «можливість розрахунку» та «нарахування» (обчислення) з безпосередньо «заявленням вимог» та «стягненням» пені й помилково послалися на вказані в оскаржуваних судових актах висновки Верховного Суду в обґрунтування наведеного ними в цій справі мотивування для здійснення нарахування пені в іноземній валюті за договірною відсотковою ставкою.
- суди попередніх інстанцій ... дійшли помилкового висновку, що оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то відсутні підстави для вказаного обмеження для розміру пені.
- Верховний Суд вважає частково обґрунтованими аргументи скаржника про незастосування у цій справі висновків Верховного Суду щодо можливості нарахування пені на зобов'язання вираженні в іноземній валюті, зокрема у справі № 916/4692/15, в якій Верховний Суд відхилив доводи скаржника про те, щодо зобов'язань, виражених в іноземній валюті, застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ неможливе та суперечить чинному законодавству України.
- під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені у цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
На виконання вимог суду відповідач надали письмові пояснення з урахуванням вказівок Верховного Суду.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вказівки касаційної інстанції, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 10. Контракту при підписанні даного договору сторони керуються чинним законодавством України.
Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
За змістом ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 липня 2021 року (а.с.81) позивач та відповідач відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зарахували зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, указаними в п. п. 1 цієї Угоди та у п. 1 цієї Угоди вказали, що грошові зобов'язання ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» (Україна) перед ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (Грузія) за Контрактом на поставку товарів № 01/06/20/1 від 1 червня 2020 року припиняються в сумі 58 252,40 доларів США.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем. У частині вимог про стягнення суми основного боргу Верховний Суд залишив без змін рішення першої та апеляційної інстанцій.
Разом з тим, позивач у позові також заявив вимоги про стягнення 9926,37 доларів США пені за прострочення оплати товару. Постановою від 20.03.2025 у cправі Верховний Суд рішення Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 917/2139/23 у цій частині скасував; справу № 917/2139/23 у частині стягнення пені направив на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області
Суд враховує, що відповідно до Попереднього рахунку № 1-1 від 03 березня 2021 року, умовами оплати є: 50% - передоплати від суми попереднього рахунку за партію Товару, 50% - відстрочення платежу 60 календарних днів, з моменту передачі Товару Покупцю.
Позивач у позові зазначає, що передача 4 партії товару була здійснена 05.04.2021, а отже відповідач мав сплатити другі 50% вартість товару з відстрочкою у 60 календарних днів, з моменту передачі товару покупцю, тобто до 04.06.2021.
На підставі викладеного позивач нарахував пеню за період прострочки з 05 червня 2021 року за 34 дні прострочення.
У п. 4.2. Контракту № 01/06/20/1 сторони узгодили, що умови платежу вказуються в Специфікації і в Попередньому рахунку (п. 1.4.) по кожній партії поставленого товару, з урахуванням номенклатури товару.
У Специфікаціях № 1 від 04.03.2021р. на суму 35 220,00 доларів США, № 2 від 04.03.2021р. на суму 36 105,60 доларів США, № 3 від 04.03.2021р. на суму 5 36 062,40 доларів США, № 4 від 04.03.2021р. на суму 28 300,80 доларів США сторони погодили нові умови поставки та оплати товару. Товар поставляється на умовах: DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Мічуріна, 15. Умови оплати: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати прийому товару.
У Попередньому рахунку № 1-1 від 03 березня 2021 року, на який посилається позивач, також обумовлені умови оплати: 50% - передоплати від суми попереднього рахунку за партію Товару, 50% - відстрочення платежу 60 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.
Позивач у позові зазначає, що передача 4 партії товару була здійснена 05.04.2021, проте це не підтверджується матеріалами справи.
Як свідчать відмітки митних органів на Міжнародних товарно-транспортних накладних (CRM) від 15.03.2021р. та від 05.04.2021, товар після проходження митного контролю переданий покупцю 24.03.2021 та 12.04.2021 відповідно, що підтверджується відтисками печаток митних органів на цих товарно-транспортних накладних.
Відповідач у відзиві визнає ту обставину, що фактично товар отриманий покупцем після проходження митного контролю 24.03.2021 та 12.04.2021.
Інших доказів щодо дати доставки товару відповідачу позивач суду не надав.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, останнім днем для проведення оплати вартості товару є 11.06.2021, а прострочення оплати починається з 12.06.2021, та триває до 30.06.2021 (до укладення Угоди про зарахування від 01.07.2021). Отже, період прострочення складає 19 днів.
При новому розгляді справи суд враховує, що у справі, що розглядається, позивачем (продавцем) товару за контрактом є юридична особа-нерезидент, а правовідносини виникли на підставі зовнішньоекономічного Контракту на поставку товарів, який було укладено відповідно до міжнародних комерційних умов та правил міжнародної торгівлі. При цьому умови Контракту передбачали виконання договірних зобов'язань та відповідальність перед продавцем за несвоєчасно здійснену оплату за товар покупцем у вигляді пені в іноземній валюті, оскільки це не суперечить чинному законодавству України, зокрема й вимогам статей 192, 533 ЦК України.
Водночас згідно з умовами пункту 10.1. Контракту при підписанні даного договору сторони керуються чинним законодавством України. А отже, умовами Контракту сторони визначили, що правовідносини за договором регулюються матеріальним правом України.
Вирішуючи питання щодо правомірності заявленої до стягнення пені, суд, перш за все, вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 546 ЦК України - пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні.
Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14 та у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, предметом судового розгляду були, зокрема, вимоги про стягнення пені в іноземній валюті за неналежне виконання зобов'язань виражених в іноземній валюті. У зазначених постановах Верховним Судом був сформований висновок про застосування норми статей 192, 533, 543 ЦК України та статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до якого чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні, а також, що чинне законодавство України пов'язує максимальний розмір пені з розміром облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищенаведені норми, приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунку позивача було встановлено його помилковість, пов'язану із неправильним визначенням періоду прострочення, а також неврахуванням вищевикладеної правової позиції Верховного Суду України, суд вважає обґрунтованим нарахування та обчислення пені у національній валюті України - гривні з врахуванням статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за період з 12.06.2021 по 30.06.2021 на суму 11077,78 грн.
Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11077,78 грн пені підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, у іншій частині вимог суд у задоволенні позову відмовляє.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 166,17 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАШКАН ЛОГІСТИК» (адреса 39800, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 5-А; ідентифікаційний код 36965823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (адреса 4600, Грузія, м. Кутаїсі, вул. Чечелашвілі, 3-ій провулок, буд. № 4; ідентифікаційний код ІПН 412719312) 11077,78 грн. пені, 166,17 грн витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 29.07.2025
Суддя Киричук О.А.