Справа № 487/4413/25
Провадження № 1-кп/487/563/25
29.07.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 22024150000000314 від 29.11.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України
встановив:
На розгляді Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження № 22024150000000314 від 29.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання прокурор посилався на відсутність підстав, передбачених кримінально-процесуальним кодексом для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки жоден з таких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечувала. Зазначила що до її підзахисного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Звертав увагу суду на те, що він не ухилявся від слідства та суду, а тому його процесуальна поведінка дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави на досудовому розслідуванні. Крім того термін застосування цього запобіжного заходу неоднаразово продовжувався судом в ході судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Отже обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно із ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.».
Пунктами 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України.
Отже, враховуючи неможливість до спливу строку раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення, суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання.
На теперешній час триває судовий розгляд даного кримінального провадження.
В свою чергу, метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
В ході розгляду даного клопотання суд доходить до висновку, що ризики, встановленні при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , а саме вчинення кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на срок від п'яти до восьми років з можливою конфіскацією майна, суд вважає, що ці обставини дозволяють спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності поведінку обвинуваченого, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду. Тож ризик переховування від суду є імовірним.
Разом з тим, судом враховано, що Указом Президента України №64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Так, з урахуванням того, що на теперішній час продовжується повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, тривають бойові дії, на території України введено воєнний стан, а ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, суд вважає обґрунтованим наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Судом також враховано наявність обставин, які відповідно до вимог ст. 178 КПК України, повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема: вік та стан здоров'я обвинуваченого; притягнення до кримінальної відповідальності в минулому; соціальні зв'язки, але вказані обставини не зменшують заявлених ризиків та не свідчать про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 діб.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів
постановив:
Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 26.09.2025 року включно з правом внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.
У разі звільнення ОСОБА_5 з під варти внаслідок внесення застави, покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1