Справа № 474/378/25
Провадження № 2/474/182/25
Іменем України
(заочне)
24.07.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.
розглянув матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
29.04.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), про стягнення заборгованості, в якому після подання уточненої позовної заяви, 02.07.2025р., позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором № 3200062 від 16.10.2021р. у розмірі 51 120 грн. 00 коп.
Позов обґрунтований тим, що 16.10.2021р. між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою був укладений в електронній формі Договір 3200062, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000 грн. 00 коп., з процентами за користування кредитом у розмірі 6 000 грн., що становить 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та з визначенням також стандартної процентної ставки - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. У разі прострочення виконання позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування нарахувати проценти за стандартною ставкою визначеною договором, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України. Також у договорі сторони погодили умови щодо пролонгації строку користування кредитними коштами після завершення строку користування кредитом.
26.01.2022р. було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт капітал" право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3200062.
10.03.2023р. було укладено договір № 10-03/2023/01 між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект Центр" про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3200062.
Заборгованість за вказаним кредитним договором відповідачем залишається непогашеною, та розмір такої станом на день формування позовної заяви становить: 8 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом); 41 600 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1 520 грн. 00 коп. - заборгованість за комісіями, а тому позивач просив стягнути вказану заборгованість з відповідача.
Він же просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
26.06.2025р. представницею позивача Ткаченко М. на виконання ухвали суду від 26.05.2025р. подано письмові пояснення до яких долучено детальний розрахунок боргу за договором № 3200062. Та нею ж 26.06.2025р. подано клопотання про витребування доказів від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк": 1) інформацію чи видавалася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 картка № НОМЕР_2 ; 2) докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 8 000 грн. які 16.10.2021р. були на неї перераховані, а саме виписку по рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за номером картки № НОМЕР_2 за період з 16.10.2021р. по 22.10.2021р.
Представниця позивача Ткаченко М. в судові засідання 02.07.2025р. та 24.07.2025р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви просила розглядати справу за відсутності представника позивача, дала згоду на заочний розгляд справи
Відповідачка в судові засідання 02.07.2025р. та 24.07.2025р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом безпосереднього вручення судової повістки під розпис відповідачці. Відзив на позов не надала, про причини неявки суд не повідомила, з клопотаннями чи заявами на адресу суду не зверталася.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
24.07.2025р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.
16.10.2021р. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "Мілоан" з Анкетою-заявою на кредит № 3200062 в якій виявила бажання на отримання кредиту у сумі 8 000 грн. 00 коп. на строк 30 днів, з кінцевою датою повернення кредиту - 15.11.2021р., під 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (6 000 грн.) та комісію за надання кредиту у розмірі 1 520 грн. (19% від суми кредиту, одноразово). У ній же зазначено про надані позичальником згоди на фінансовий моніторинг, правила кредитування, бюро кредитних історій. А також міститься перелік дій щодо процесу оформлення та розгляду заяви, а саме за 16.10.2021р. у погодинному розрізі: о 03:12:20 - заповнення заяви; о 03:12:34 - автоматична перевірка; о 03:12:39 - перевірка у БКІ; о 03:12:44 - перевірка у БКІ; о 03.12.44 - скоринг; о 03:14:50 - скоринг; о 03:14:51 - підтвердження зміни умов; о 03:41:01 - обробляється; о 03:41:27 - підписання договорів; о 03:42:00 - оброблена; погоджені умови кредитування: замовлена сума - 20 000 грн., замовлений строк - 30 днів, погоджена сума - 8 000 грн., погоджений строк - 30 днів, комісія за надання кредиту - 19% одноразово; ставка процентів - 2,5% за кожен день користування.
16.10.2021р. між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3200062, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 16.10.2021р. (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 15.11.2021р. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту складають 7 520 грн. у грошовому виразі та 317,286 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна вартість кредиту 15 520 грн. 00 коп. Комісія за надання кредиту становить 1 520 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 6 000 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п. 1.1-1.6 розд. 1 кредитного договору № 3200062).
У пункті 2.1 розд. 2 кредитного договору № 3200062 передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування ним у розмірах визначених п.п. 1.5.1-1.5.2 кредитного договору та у строк визначений п. 1.4 кредитного договору. Нарахування процентів здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей п. 2.2.3 договору (п.п. 2.1-2.2.2 розд. 2 кредитного договору № 3200062).
Також, у п. 2.2.3 розд. 2 кредитного договору № 3200062, сторони погодили, зокрема, що проценти нараховуються за стандартною ставкою, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності та спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка (2,5%) протягом первісного строку кредитування визначеного у п.1.3 (30 днів), запропонована позичальнику зі знижкою,є меншою за стандартну.
Пролонгація строку кредитування передбачена у п. 2.3 договору № 3200062. Зокрема, згідно п. 2.3.1.2. пролонгація на стандартних умовах відбувається наступним чином. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредиту позичальником у спосіб вказаний цим пунктом договору, загальний період пролонгації на стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредиту нараховуються за стандартною ставкою визначеною у п.1.6 договору.
Право відступлення вимоги за цим кредитним договором № 3200062 передбачено у п.п. 3.2.6 розд. 3.
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (пункт 4.2 договір № 3200062).
Відповідно до п.п. 6.1 та 6.2 розд. 6 кредитного договору № 3200062, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства/мобільний додаток. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
Згідно п. 7.1 розд. 7 кредитного договору № 3200062, договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту у спосіб визначений п.2.1 договору.
Додатком під № 1 до договору № 3200062 є Графік платежів та додатком № 2 до нього є Паспорт споживчого кредиту № 3200062.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладений договір № 3200062 від 16.10.2021р. ідентифікований товариством "Мілоан". Акцепт договору підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J34729 дата відправлення якого позичальнику 16.10.2021р. на номер телефону НОМЕР_3 .
Обставини зарахування коштів в сумі 8 000 грн. згідно договору № 3200062 від 16.10.2021р. підтверджуються: квитанцією Liqpay, за якою номер платіжної операції 1795110480, дата та час 16.10.2021р. о 16:42, сума 8 000 грн. від платника ТОВ "Мілоан" отримувачу картка 414949*47; довідкою АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-250707/55620-БТ від 11.07.2025р. та випискою за договором про рух коштів з 16.10.2021р. до 22.10.2021р., згідно яких в банку на ім'я клієнта ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 16.10.2021р. було зараховано кошти в сумі 8 000 грн.
У розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ "Мілоан" за кредитним договором № 3200062 за період з 16.10.2021р. до 14.01.2022р. та детальному розрахунку боргу (в якому відображено операції по кредитному договору вчинювані первісним та наступними кредиторами) за період з 16.10.2021р. до 09.04.2025р. міститься інформація про надання кредиту та про щоденні нарахування та погашення за кредитом, а саме, що 16.10.2021р. відповідачці було надано кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп., та вказаної ж дати нарахована одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 1 520 грн. 00 коп. (п.1.5.1 розд.1 кредитного договору). Після чого, у період з 17.10.2021р. до 15.11.2021р. (30 днів) ТОВ "Мілоан" відбувалося нарахування процентів, за зниженою процентною ставкою (2,5%) та з 16.11.2021р. до 14.01.2022р. (60 днів) - за стандартною (5%) процентною ставкою. Також у період з 16.10.2021р. до 26.01.2022р. відповідачем не вносилися кошти на погашення заборгованості. Та станом на 26.01.2022р. заборгованість відповідачки по кредиту становила: тіла кредиту - 8 000 грн., проценти - 30 000 грн., комісія - 1 520 грн.
26.01.2022р. між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, за умовами якого клієнт (первісний кредитор) відступає за плату своє право грошової вимоги, а фактор здійснивши фінансування приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками. З дати відступлення права вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за договором фінансових послуг. Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості відбувається після здійснення повної оплати фінансування.
26.01.2022р. між сторонами договору факторингу № 26-01/2022-83 підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників (додаток № 4 до договору факторингу № 26-01/2022-83).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83, у ньому під порядковим номером 1063 значиться боржниця ОСОБА_1 , кредитний договір № 3200062, сума боргу по тілу кредиту - 8 000 грн. 00 коп., сума боргу по відсоткам 30 000 грн. 00 коп., комісія 1 520 грн. 00 коп.
27.01.2022р. між сторонами договору факторингу № 26-01/2022-83 проведено розрахунки щодо оплати лоту за договором факторингу № 26-01/2022-83 (платіжне доручення № 324190002).
У розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ "Вердикт Капітал" за кредитним договором № 3200062 за період з 26.01.2022р. до 10.03.2023р., та детальному розрахунку боргу (в якому відображено операції по кредитному договору вчинювані первісним та наступними кредиторами) за період з 16.10.2021р. до 09.04.2025р., міститься інформація про заборгованість відповідачки станом на дату відступлення права вимоги, як: сума боргу по тілу кредиту - 8 000 грн. 00 коп., сума боргу по відсоткам 30 000 грн. 00 коп., комісія 1 520 грн. 00 коп. Та з них же вбачається нарахування відповідачці ТОВ "Вердикт капітал" відсотків у період з 26.01.2022р. до 23.02.2022р. (28 днів) у розмірі 11 600 грн., виходячи із суми боргу за тілом кредиту 8 000 грн. та відсоткової ставки 5% за кожен день користування.
10.03.2023р. між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги, а останнє набуло право вимоги первісного кредитора до боржників зазначених у Додатках № 1 та № 3 до договору (реєстри боржників), за договорами позики (кредитними договорами).
10.03.2023р. між сторонами договору № 10-03/2023/01 про відступлення права вимоги підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників, та 31.03.2023р. - Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
У Реєстрі боржників (додаток № 3 до договору) від 10.03.2023р. під порядковим номером 25603 значиться боржниця ОСОБА_1 номер договору 3200062, сума боргу за тілом 8 000 грн., за процентами - 41 600 грн., за комісією 1 520 грн.
З розрахунку заборгованості за договором № 3200062 виготовленого станом на 09.04.2025р. ТОВ "Коллект центр", та детального розрахунку боргу (в якому відображено операції по кредитному договору вчинювані первісним та наступними кредиторами) за період з 16.10.2021р. до 09.04.2025р. вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість по кредиту: сума боргу за тілом 8 000 грн., за процентами - 41 600 грн., за комісією 1 520 грн.
Відповідачкою не було надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення нею кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та спростовують правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.
02.09.2024р. між ФОП " Субора Н.С. " та позивачем укладено договір № 02-09/2024-3 про надання правової допомоги відповідно до якого виконавець на підставі звернення клієнта яке оформлене у формі заявки на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками договору, прийняв на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги клієнту: правову інформацію, консультації, роз'яснення з правових питань, правового супроводу, захисту інтересів, складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на захист інтересів клієнта, представляти інтереси клієнта. Вартість послуг виконавця визначається на підставі тарифів виконавця і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги.
Згідно з заявкою про надання юридичної допомоги № 29 від 01.03.2025р. та витягу з акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025р. за договором № 02-09/2024-3 між сторонами цього договору, виконавцем надано юридичну допомогу у справі про стягнення заборгованості з боржниці ОСОБА_1 за договором № 3200062, а саме: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартістю 2 000грн./1 годину, всього в сумі 4 000 грн.; складання позовної заяви у часі 4 години вартістю 3 000 грн./1 годину, всього в сумі 12 000 грн. В загальному вартість наданих послуг - 16 000 грн.
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачкою та ТОВ "Мілоан" кредитного договору № 3200062 від 16.10.2021р. у письмовій формі в електронній формі, а також обставини перерахування їй кредитних коштів згідно його умов.
ТОВ "Вердикт капітал", а надалі і ТОВ "Коллект центр" у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за вказаним вище кредитними договорами.
Щодо вимог про стягнення процентів, то суд вважає доцільним зазначити наступне.
Згідно укладеного між сторонами договору кредит у сумі 8 000 грн. було надано відповідачці строком на 30 днів, з 16.10.2021р. до 15.11.2021р.
При цьому п. 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1.).
Пунктом п. 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
За відсутності доказів повернення відповідачкою кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом до 15.11.2021р., відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 договору.
Відтак, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачкою своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто до 15.11.2021р., відповідно, остання продовжила користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.
Поряд з цим, системний аналіз положень п.п. 1.1 - 1.4 кредитного Договору щодо порядку та строку кредитування (30 днів), п.п. 2.2-2.4 кредитного Договору щодо пролонгації (60 днів), дають підстави для висновку, що термін користування кредитними грошима розпочався 17.10.2021р. та закінчився 14.01.2022р., оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами кредитного Договору не передбачено можливість його подальшої пролонгації.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Тому суд, погоджується з розрахунком заборгованості виготовленим ТОВ "Мілоан" за кредитним договором № 3200062 за період з 16.10.2021р. до 14.01.2022р. та детальним розрахунком боргу (в якому відображено операції по кредитному договору вчинювані первісним та наступними кредиторами) в частині, за період з 16.10.2021р. до 14.01.2022р., який містить інформацію про надання кредиту та про щоденні нарахування та погашення за кредитом, а саме, що 16.10.2021р. відповідачці було надано кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп., та вказаної ж дати нарахована одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 1 520 грн. 00 коп. (п. 1.5.1 розд. 1 кредитного договору). Після чого, у період з 17.10.2021р. до 15.11.2021р. (30 днів) ТОВ "Мілоан" відбувалося нарахування процентів, за зниженою процентною ставкою (2,5%) та з 16.11.2021р. до 14.01.2022р. (60 днів) - за стандартною (5%) процентною ставкою. Також у період з 16.10.2021р. до 26.01.2022р. відповідачкою не вносилися кошти на погашення заборгованості. Та станом на 26.01.2022р. (дату відступлення права вимоги до ТОВ "Вердикт капітал") заборгованість відповідачки по кредиту становила: тіла кредиту - 8 000 грн., проценти - 30 000 грн., комісія - 1 520 грн.
Тому, суд вважає, що первісним кредитором ТОВ "Мілоан" правомірно нараховано відповідачці проценти згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору в межах погодженого сторонами строку кредитування (30 днів), з врахуванням його пролонгації (п. 2.3.1.2 - що не перевищує 60 днів), за ставками 2,5% (пільговий період 30 днів) та 5% (стандартна процентна ставка після закінчення пільгового періоду, з 16.11.2021р. до 14.01.2022р.), всього у розмірі 30 000 грн.
Та саме такі суми заборгованості по тілу кредиту, по відсоткам та комісії підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, тобто всього у сумі 39 520 грн. 00 коп.
Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. 00 коп.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-УІ).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід / Захід Альянс Лімітед" проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Представницею позивача на підтвердження понесених витрат надано договір № 02-09/2024-3 від 02.09.2024р., заявку про надання юридичної допомоги та витяг з акту про надання юридичної допомоги за договором № 02-09/2024-3, а саме: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартістю 2 000грн./1 годину, всього в сумі 4 000 грн.; складання позовної заяви у часі 4 години вартістю 3 000 грн./1 годину, всього в сумі 12 000 грн. В загальному вартість наданих послуг - 16 000 грн..
Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь ТОВ "Коллект Центр" з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 12 369 грн. 60 коп. (77,31%).
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 872 грн. 76 коп. (77,31%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором № 3200062 від 16.10.2021р. станом на 29.04.2025р. в загальній сумі 39 520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп., з яких: 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 1 520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.
У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованості за договором № 3200062 від 16.10.2021р. станом на 29.04.2025р. в загальній сумі 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 1 872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 76 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 369 (дванадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 60 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 64 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 630 (три тисячі шістсот тридцять) грн. 40 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний "29" липня 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол