Справа № 473/1395/25
іменем України
"28" липня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Миаджан» про розірвання договору оренди земельної ділянки,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «»Миаджан» про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому вказував, що він є власником земельної ділянки загальною площею 4,7154 га, розташованої в межах території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з чотирьох окремих ділянок:
- ділянка 1, площею 3,82 га, кадастровий №4822055000:04:000:0079;
- ділянка 2 площею 0,69 га, кадастровий №4822055000:03:000:0569;
- ділянка 3 площею 0,20 га, кадастровий №4822055000:04:000:0125;
- ділянка 4 площею 0,054 га, кадастровий №4822055000:03:000:0614.
30 вересня 2020 року ОСОБА_1 уклав з ПП «Миаджан» договір оренди належної йому земельної ділянки площею 3,8195 га з кадастровим №4822055000:04:000:0079.
Договір укладено строком на 20 років.
Відповідно до умов договору орендар набув право на особисте використання об'єкта оренди за призначенням та зобов'язався щорічно в строк до 31 грудня поточного року сплачувати орендну плату в грошовій формі у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням щорічної індексації), що на час укладення договору відповідало вимогам п. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року №92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» та складало 3 257,90 грн, а після закінчення строку дії договору - повернути їх орендодавцю у стані, не гіршому ніж на момент отримання в оренду.
Разом з тим, у вказаному договорі сторони узгодили можливість внесення до нього змін в частині розміру орендної плати шляхом укладення додаткового договору - у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
Водночас, 1 липня 2024 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» від 09 травня 2024 року №3706-ІХ, відповідно до якого на землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120-1 ЗК України, розмір орендної плати не може становити менше 12 % від нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.
Позивач, вказував на те, що з моменту укладення договору оренди жодного разу не переглядався розмір орендної плати, внаслідок цього та змін у законодавстві, змін розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, а тому 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу лист із пропозицією збільшити розмір орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також проект додаткової до договору.
Однак 09 січня 2025 року ПП «Миаджан» надіслало позивачу відповідь з відхиленням пропозиції орендодавця, а також зустрічну пропозицію збільшити розмір орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також проект додаткової до договору, на що ОСОБА_1 не погодився.
Тому, враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди земельної ділянки в судовому порядку.
25 березня 2025 року суд своєю ухвалою відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
30 квітня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позову.
В підготовчі засідання, призначені на 10 червня 2025 року та 28 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені (через електронний кабінет представника позивача Боднарука В.В., що підтверджується Реєстрами підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» учасником справи), причини неявки суду не повідомили. Заяви, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи без їх участі в матеріалах справи відсутні.
Представник відповідача Ліпатов С.В. в підготовче засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву про проведення підготовчого засідання без його участі.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу (п. 1 ч. 2 ст. 198 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
За результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
За встановленого, оскільки позивач та його представник повторно не з'явилися в підготовче засідання та не подали суду заяв про розгляд справи без їх участі, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 257-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Миаджан» про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: О.В. Вуїв