Справа № 471/505/24
Провадження №2/471/11/25
Номер рядка звіту 67
28 липня 2025 року с-ще Братське
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Прокопчук Н.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/505/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Братський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Братський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем проживали спільно без реєстрації шлюбу в період з квітня 2012 року по квітень 2019 року. Останні чотири роки уже не проживають разом, фактично роз'їхались по різним населеним пунктам, припинили будь-які сімейні відносини. Під час спільного проживання у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При реєстрації народження дітей присутніми були позивач і відповідач, реєстрація проходила після надання ними медичних довідок про народження кожного з дітей та підтвердження позивача про його батьківство, оскільки на момент реєстрації народження дітей позивач думав, що є їх біологічним батьком. З часом, коли діти підросли позивач звернув увагу про відсутність будь-якої зовнішньої схожості дітей і позивача так як і його рідні, так і рідні матері дітей. Діти також мають зовсім інші групи крові відмінну від батька і матері. Таким чином, позивач обґрунтовано підозрює, що він не є і бути не може біологічним батьком вказаних дітей. Позивач звертається до суду з даною позовною заявою оскільки хоче захистити своє право в тому числі і на уникнення обов'язків щодо виховання, утримування дітей біологічним батьком яких не являється.
22.05.2025 року позивач під час підготовчого судового засідання підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
25.03.2025 року відповідачка під час судового засідання зазначила, що заперечує проти позовних вимог, однак проводити генетичну експертизу вона не бажає, оскільки в м. Миколаєві небезпечно через постійні обстріли. На наступні призначені судові засідання відповідачка не з'являлась про причини неявки суду не повідомила.
29.07.2025 року представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Просив про задоволення позовних вимог.
Від представника Баштанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Від представника Братського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 8).
Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9). Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК України - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011року №96/5 установлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Вирішення цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Усі ці складові могли бути з'ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами для підтвердження чи спростування факту оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, N 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).
Вирішуючи питання встановлення ключової обставини, яка має значення для вирішення справи (наявність кровного споріднення між позивачем та дитиною) та з огляду на відсутність висновку експерта, суд бере до уваги поведінку сторін, яка унеможливила проведення експертизи.
Ухвалами суду від 10 червня 2024 року та 26 червня 2025 по справі були призначені судово-генетичні експертизи. Відповідачка була повідомлена про необхідність з'явитися до експертної установи у визначений експертом день та час, однак для проведення експертного дослідження не з'явилася, явку дітей не забезпечила.
Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Крім того, відповідно до правової позиції ВС, викладеної у постановах від 06.05.2020 та 07.07.2021 у справі №201/11183/16-ц, провадження №61-23601св18 та №61-1846св21 відповідно, а також у постанові від 23.10.2019 у справі №382/2559/15-ц, провадження №61-31251св18, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Оскільки відповідач ухилялася від проведення генетичної експертизи, висновок якої є необхідним доказом для вирішення даної справи, іншим шляхом встановити спорідненість між дітьми та батьком суд не має можливості, за такого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними позивачем та підлягають задоволенню.
За заявою позивача позовні вимоги слід залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 49, 76-82, 89, 103, 108-109, 206, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Братський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити з актового запису № 7 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого 21 червня 2017 року Виконавчим комітетом Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, відомості про батька дитини - ОСОБА_1 .
Виключити з актового запису № 65 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого 27 серпня 2013 року Братським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості про батька дитини - ОСОБА_1 .
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Треті особи:
Братський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 24793353, місце знаходження: вул. Миру, 115, с-ще Братське Вознесенського району Миколаївської області.
Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 26173100, місце знаходження: вул. Ярослава Мудрого, 1, м. Баштанка, Баштанського району, Миколаївської області.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя Гукова І. Б.,