Справа № 471/441/25
Провадження №1-кп/471/64/25
Номер рядка звіту 17
28 липня 2025 року с-ще Братське
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще Братське Миколаївської області кримінальне провадження зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152170000046 від 15.02.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Людмилівка, Братського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
14.02.2025 року близько 12:00 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували в одній з кімнат житлового будинку за місцем свого спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей час між останніми виникла сварка на ґрунті неприязних відносин, в результаті якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 при цьому усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки, ОСОБА_5 , тримаючи ОСОБА_8 правою рукою за верхній одяг, наніс їй не менше 3-х ударів кулаком лівої руки в область обличчя, після чого остання тікаючи від ОСОБА_5 вибігла з будинку на вулицю.
ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 наздогнав останню біля хвіртки домоволодіння, схопивши останню за одяг та повалив на землю, в подальшому нанісши не менше 4-х ударів ногами в область грудної клітини ОСОБА_9 , чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини: локальний перелом грудини на рівні 4-го міжребір'я; конструкційні переломи правих 4-5-6-7 по умовній середньо-ключичній лінії, конструкційні переломи лівих 3-12-х ребер по передній пахвовій лінії; локальні переломи лівих 5-10 по задній пахвовій лінії; локальні переломи лівих 7-8 ребер по лопатковій лінії; розриви пристінкової плеври в області локальних переломів; крововилив у клітковину переднього середньостіння; гемопневмоторакс зліва; підшкірна емфізема на шиї, обличчі та грудній клітині зліва, колапс лівої легені.
Закрита тупа травма грудної клітини, оцінюється в комплексі, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
18.02.2025 року в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 перебуваючи на лікуванні у КП "КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня" - померла.
Смерть ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв'язку з виявленою у неї закритою тупою травмою грудної клітини з переломом грудини, з множинними переломами ребер за різними анатомічними лініями з розривами пристінкової плеври, з крововиливом у клітковину переднього середньостіння та в області переломів ребер, з гемопневмотораксом зліва, підшкірною емфіземою на шиї, обличчі та грудній клітині зліва, колапсом лівої легені.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 виявився травматичний шок.
Нанесення ОСОБА_5 ударів ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілої.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 суду показав, що близько 15 років він проживав однією сім'єю з ОСОБА_8 у її будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . 14.02.2025 року близько 12.00 години він та ОСОБА_8 сіли обідати у будинку та між ними виникла сварка через те, що остання не хотіла віддавати кошти, які вони позичали в інших осіб. Під час сварки він вдарив ОСОБА_8 , а вона вибігла з будинку на подвір'я, він наздогнав її та знову наніс удари. Скільки було ударів та у які частини тіла він точно не пам'ятає. Потім він заніс ОСОБА_8 до будинку та пішов на подвір'я покурити. Повернувшись до будинку він побачив на ній синці та викликав поліцію та швидку. Раніше між ними також виникали сварки та він наносив ОСОБА_8 тілесні ушкодження, однак остання до поліції не зверталася. Вказав, що у вчиненому щиро кається, просить вибачення у сім'ї загиблої.
Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_8 є її рідною сестрою, проживали поряд. 14.02.2025 року вона бачила сварку між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , однак не втрутилася, оскільки погано себе почувала. Обвинувачений з її сестрою проживали разом тривалий час, між ними виникали сварки та ОСОБА_5 наносив ОСОБА_8 тілесні ушкодження. Вона казала сестрі щоб викликала поліцію та не жила разом з ОСОБА_5 , однак ОСОБА_8 його боялася та просила не втручатися у їх відносини. ОСОБА_10 також погрожував і їй-свідку. Просила визнати ОСОБА_5 винним та призначити йому справедливе покарання.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона є сестрою ОСОБА_8 , яка тривали час проживала з ОСОБА_5 , який систематично вчиняв по відношенню до неї фізичне насилля. Однак ОСОБА_8 просила не втручатися у їхні відносини, так як його боялася. 15.02.2025 року їй зателефонували та повідомили, що сестра знаходиться у лікарні. Коли вона приїхала до сестри то остання повідомила, що її 14.02.2025 року побив ОСОБА_5 за її словами він її бив «як футбольний м'яч».
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що ОСОБА_8 є її тіткою. 15.02.2025 року їй зателефонували та сказали, що тітка знаходиться у лікарні в м. Вознесенськ. Вона приїхала до тітки у лікарню, стан її був тяжкий, вона не могла вставати з ліжка, їсти, була слабкою. ОСОБА_8 розповіла, що вони з ОСОБА_5 вечеряли, останній вживав алкоголь, випив декілька чарок та почав сваритися з нею. Щоб уникнути сварку вона вийшла на подвір'я, однак ОСОБА_5 наздогнав її та почав наносити удари. Після чого заніс до будинку та ліг спати. Після того як прокинувся викликав поліцію. ОСОБА_5 часто ображав тітку, вона казала, що боїться його, а від нього піти не може, оскільки проживали у її будинку.
08.07.2025 року судом було допитано спеціаліста лікаря-хірурга ОСОБА_13 , який зазначив, що працює лікарем-хірургом в КНП "Братська лікарня", ОСОБА_8 привезли до лікарні зі скаргами на біль у ребрах, грудній клітці. На обличчі був синець. Вона розповідала, що її побили, і зробив це ОСОБА_14 . Зазначала, що такі випадки траплялися не вперше - раніше він уже ламав їй руку. На біль у животі вона не скаржилася. Також було встановлено, що померла мала виразку, однак від нанесення травм вона утворитися не могла.
08.07.2025 року під час судового засідання експерт ОСОБА_15 пояснив, що повністю підтримує висновки, викладені ним за результатами проведення експертного дослідження. Смерть ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв'язку з виявленою у неї закритої травми грудної клітини з переломом грудини, з множинними переломами ребер за різними анатомічними лініями з розривами пристінкової плеври, з крововиливом у клітковину переднього середостіння та в області переломів ребер, з гемопневмоторексом зліва, підшкірною емфіземою на шиї, обличчі та грудній клітині зліва. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 виявився травматичний шок. Переломи ребер у потерпілої не могли утворитися від проведення серцево - легеневої реанімації. ОСОБА_8 було нанесено не менше 10 ударів.
Окрім показів обвинуваченого, потерпілої та свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується письмовими доказами, а саме:
-рапортом від 14.02.2025 року 21.29 год. згідно якого ОСОБА_5 повідомив на лінію «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_2 побили його співмешканку;
- протоколом огляду місця події від 19.02.2025 року (огляд трупа в приміщенні КП «КНП Вознесенська лікарня») та фото таблиця до нього;
- стенограмою повідомленням ОСОБА_5 про побиття ОСОБА_8 з якої встановлено, що на запитання оператора зв'язку «хто побив Вашу співмешканку» ОСОБА_5 відповів -« ОСОБА_16 »;
-висновком молекулярно-генитичної експертизи № СЕ-19/115-25/4153-БД від 25.03.2025 року;
-висновком молекулярно-генитичної експертизи № СЕ-19/115-25/4171-БД від 25.03.2025 року ;
-висновком експерта № 33 від 13.04.2025 року відповідно до якої «Смерть ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв'язку з виявленою у неї закритої травми грудної клітини з переломом грудини, з множинними переломами ребер за різними анатомічними лініями з розривами пристінкової плеври, з крововиливом у клітковину переднього середостіння та в області переломів ребер, з гемопневмоторексом зліва, підшкірною емфіземою на шиї, обличчі та грудній клітині зліва. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 виявився травматичний шок. Локалізація, характер, масивність виявлених тілесних ушкоджень унеможливлюють їх утворення внаслідок падіння із вертикального положення на тверду площину, як із приданням прискорення, так і без нього».
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі "Берктай проти Туреччини", рішення від 07.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії", показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Отже, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведено повністю, дії ОСОБА_5 , суд кваліфікує: за ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України є тяжким злочином.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" роз'яснює, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити з сукупності всіх обставин справи, зокрема форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно із ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України - є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 який в силу ст. 89 раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, пенсіонер суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі межах санкцій ст.121 ч. 2 КК України, оскільки саме таке покарання на думку суду є достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст..ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід залишити раніше обраний у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судових експертиз, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21.02.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведення судових експертиз у сумі 48266 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят шість) гривень 85 копійок на користь держави.
Речові докази:
- кофту чоловічу сірого кольору, нічну сорочку зі слідами речовини бурого кольору, котрі перебувають в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;
- мобільні телефони марки "Nomi", "Nokia" - повернути законним володільцям;
- CD-R диск з записами відеофайлів (бодікамера), CD-R диск з аудіо записами; медичну картку стаціонарного хворого №467/320 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра перебуває у Вознесенському бюро СМЕ - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1 ,