Провадження № 3/470/207/25
Справа № 470/629/25
28 липня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф.,
за участю секретаря Коверзнєвої К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від Баштанського районного відділу поліції Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця смт Веселинове Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
20 червня 2025 року об 11 год. в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків передбачених ст.ст. 150,155 Сімейного Кодексу України щодо належного виховання неповнолітніх біологічних дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: кімнати в будинку мають занедбаний стан, антисанітарія, діти мають брудний одяг, продукти харчування відсутні. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 28). Клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Суд не зобов'язаний з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,суд керується ч.1 ст. 268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з урахуванням вищенаведеного, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положенням ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Диспозиція статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №148751 від 20 червня 2025 року (а.с. 1); актом обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї (а.с. 21-24).
Таким чином суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст.184 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.26, 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять гривень) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: на розрахунковий рахунок UA UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Після сплати судового збору оригінал квитанції надати на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя С. Ф. Орлова