Справа № 127/10261/25
Провадження 2/127/1951/25
17 липня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/10261/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов сформований в системі «Електронний суд», зареєстрований судом 01.04.2025 року і мотивований тим, що 01.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 01.07.2024-100000008, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, в сумі 5 000 грн. на строк 98 днів з дати його надання, з умовою сплати відсотків, комісії за надання кредиту та поверненням кредиту згідно графіка. Дата надання кредиту - 06.10.2024 року, процентна ставка - фіксована незмінна - 1, 35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту - 750 грн, неустойка - 50, 00 грн. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Кредит був наданий шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441 11ХХ ХХХХ 3673, вказані у заявці на видачу кредиту, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач отримав та використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання і не погасив борг, тому заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 01.07.2024-100000008 від 01.07.2024 року станом на 06.10.2024 року становить 14 865 грн.
Зазначена сума складається з заборгованості по тілу кредиту - 5 000 грн., процентів - 6 615 грн., комісії - 750 грн. та неустойки - 2 500 грн.
На підставі ст.ст. 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 01.07.2024-100000008 від 01.07.2024 року в загальній сумі 14 865 грн. та судовий збір - 2 422,40 грн.
Представник позивача - Балюх Є.О. (довіреність № 2712/25-03 від 27.12.2024 року) в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно за місцем реєстрації проживання. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 01.07.2024-100000008, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, в сумі 5 000 грн. на строк 98 днів з дати його надання, з умовою сплати відсотків, комісії за надання кредиту та поверненням кредиту згідно графіка. Дата надання кредиту - 06.10.2024 року, процентна ставка - фіксована незмінна - 1, 35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту - 750 грн, неустойка - 50, 00 грн. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Кредит був наданий шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441 11ХХ ХХХХ 3673, вказані у заявці на видачу кредиту, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Кредитний договір був підписаний споживачем одноразовим ідентифікатором з кодом підтвердження Е123 за наданим відповідачем фінансовим номером телефону НОМЕР_1 .
Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 12), на підставі договору про переказ коштів, укладеного з ТОВ «Споживчий центр» 01.04.2024 року № ФК-П-2024/01-2, 01.07.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 в сумі 5 000 грн. номер транзакції іРау.ua- 439921784, призначення платежу: видача за договором кредиту № 01.07.2024-100000008.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач отримав та використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання і не погасив борг, тому заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 01.07.2024-100000008 від 01.07.2024 року станом на 06.10.2024 року становить 14 865 грн.
Зазначена сума складається з заборгованості по тілу кредиту - 5 000 грн., процентів - 6 615 грн., комісії - 750 грн. та неустойки - 2 500 грн.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення з ОСОБА_1 кредитного договору № 01.07.2024-100000008 від 01.07.2024 року та отримання позичальником кредитних коштів в загальній сумі 5 000 грн.
Відповідно до наданих розрахунків заборгованості, які не були оспорені відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 01.07.2024-100000008 від 01.07.2024 року станом на 06.10.2024 року становить 14 865 грн.
Суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в частині стягнення неустойки в сумі 2 500 грн., оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: заборгованість по тілу кредиту 5 000 грн., заборгованість по процентам 6 615 грн., 750 грн. комісії, а всього 12 365 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (83, 18 %) в сумі 2 014, 95 грн. (2 422,40 ? 83, 18 ?100= 2 014, 95).
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, р/р НОМЕР_4 000 026 506 026200 756) заборгованість за кредитним договором № 01.07.2024-100000008 від 01.07.2024 року в розмірі 12 365 (дванадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. та судові витрати - судовий збір в сумі 2 014(дві тисячі чотирнадцять) грн. 95 коп.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 17 липня 2025 року.
Суддя: