Справа №: 148/1462/25
Провадження №: 3/148/675/25
28 липня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350646 від 04.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме, що він 04.06.2025 о 00:17 год. в с. Мазурівка Тульчинського району керував автомобілем «Опель Вектра», д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вини у вчиненні даного правопорушення не визнав і пояснив, що 03.06.2025 він знаходився у своїх батьків вдома та невмітив, що вже була пізня година за 00:00 год. і розпочалась комендантська година, після чого він швиденько зібрався та почав їхати додому і вже 04.06.2025 о 00 год. 17 хв. був зупинений працівниками поліції під час спілкування з працівниками поліції йому повідомили, що від нього чути запах алкоголю, він повідомив працівникам поліції, що алкоголю не вживав так як знаходився у батьків і розумів, що йому потрібно буде ще вертатися додому на автомобілі. Працівники поліції запропонували пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», він не погодився і сказав, що бажає освідування пройти лише в лікарні. Працівники повідомили, що якщо він не буде проходити освідування за допомогою приладу «Драгер», то вони розцінять це як відмову з його сторони від проходження освідування і складуть відносно нього протокол за порушення ст. 130 КУпАП, а саме керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також відмова від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Він заперечив, проте працівники поліції його заперечення не брали до уваги та склали відносно нього протокол за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Вважає, що протокол за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП відносно нього суперечить об'єктивним обставинам справи та дії працівників поліції є не законними, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2025 (а.с.2), акт та направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.3,4), СD диск з відеозаписом, який належить Тульчинському РВП (а.с.10,18), приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Диспозиція ст.130 ч.1 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 266 ч. 2 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350646 від 04.06.2025 на переконання суду за своїм змістом не відповідає вимогам ст. ст. 251, 256 КУпАП, оскільки зазначена у протоколі інформація не відповідає долученим до матеріалів справи документам та показам в судовому засіданні самого правопорушника. Достовірно не встановлено факт перебування водія ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Зокрема, матеріали справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 містять розбіжності, а саме в акті огляду та в
направленні на огляд водія з метою виявлення ознак алкогольного сп'яніння вказано, що ОСОБА_1 відмовився від освідування, проте останній не відмовлявся від проходження освідування, окрім того не встановлено суті правопорушення, які саме дії інкримінують правопорушнику чи керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння чи відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану сп'яніння. Дії працівників поліції не відповідають вимогам Інструкції, КУпАП та нормативно-правовим актам.
Оглянутий відеозапис, який долучений до матеріалів справи на переконання суду не відповідає вимогам ст.. 251 КУпАП, оскільки не містить жодних записів (файлів) та взагалі на відеозаписі відсутнє відображення подій 04.06.2025.
Судом до Тульчинського РВП надсилався лист з інформацією про те, що при ознайомленні з матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , а саме з СD-диском встановлено, що даний диск не містять будь-яких відео чи аудіо записів. Органом поліції, інформація викладена в листі, а також посилання суду на те, що докази мають надаватись органам, який складав протокол про адміністративне правопорушення не була проігнорована та надано було СD-диск, проте знову ж таки при відтворенні даного диску було встановлено відсутність будь-яких відео чи аудіо записів із фіксацією обставин події які передувало складанню протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №350646 від 04.06.2025 відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП.
Оцінюючи долучений до матеріалів справи диск з відеофіксацією правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в
спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Отже, долучений диск із відсутнім відеозапис не можна вважати належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Суд позбавлений можливості всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оскільки надані диски із відсутнім відеозаписом, не можуть бути належними та допустимими доказами, так як не відповідають матеріалам справи, показам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та проведений з порушенням вимог законодавства, оскільки не містить жодних файлів відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провівши аналіз зібраних по справі доказів, суд прийшов до висновку, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 , працівником поліції в повній мірі не дотримано вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП. Дії працівників поліції не відповідають вимогам Інструкції, КУпАП та нормативно-правовим актам зазначеним вище.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08),на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене,
позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, атакож не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, та відповідно, наявність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд не вбачає належним чином доведеної вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, вислухавши показання в судовому засіданні особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350646 від 04.06.2025, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченогост.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може
ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 129 п. 2 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП слід провадженням закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 130, 247 п.1, 245, 256, 280, 284, 284 КпАП України, суд -
Адміністративну справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: