28.07.2025 Справа № 914/3189/23
Господарський суд Львівської області у складі судді У.І.Ділай, розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (вх.№2973/25 від 11.07.2025)
про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області
у справі №914/3189/23
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт», м.Одеса
про зобов'язання поставити товар.
Суддя Ділай У.І.
Секретар Ю.Кохановська
За участі представників:
Від заявника: Шегинський Р.А. - представник;
Від відповідача: не з'явився;
11.07.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (вх.№2973/25 від 11.07.2025) про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В.П. з 08.05.2025, за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №174 від 11.07.2025, відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 31.03.2025 року, призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх. №2973/25 від 11.07.2025) у справі № 914/3189/23. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи заяву передано для розгляду судді Ділай У.І.
Ухвалою від 16.07.2025 заяву прийнято судом та призначено до розгляду на 24.27.2025 о 10:30 год.
Ухвалою від 24.07.2025 розгляд заяви відкладався на 28.07.2025 до 10:30 год.
По завершенні судового засідання 24.07.2025 до суду надійшли додаткові пояснення (заперечення) відповідача на заяву про зміну способу виконання рішення.
28.07.2025 надійшла заява відповідача (боржника) в якій він просить суд відмовити в задоволенні заяви ТзОВ «Укртексколор» про зміну способу виконання рішення та провести судове засідання 28.07.2025 без участі представника ТзОВ «Крафт».
Представник ТзОВ «Укртексколор» в судове засідання 28.07.2025 з'явився, повідомив що скерував до суду додаткові пояснення щодо вартості арматури, просив задоволити заяву про зміну способу виконання рішення.
Після завершення судового засідання 22.07.2025 надійшли додаткові пояснення ТзОВ «Укртексколор».
Відповідач в судове засідання не з'явився.
В процесі розгляду заяви та матеріалів справи судом -
встановлено:
В провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Трускавецький В.П.) перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» про зобов'язання поставити товар.
29.02.2024 Господарським судом Львівської області прийнято рішення яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртексколор», зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179640,00 грн та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» 2694,60 грн витрат на оплату судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №914/3189/23 від 22 липня 2024 року рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23 було залишено без змін.
13.08.2024 на примусове виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 29.02.2024 та Постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі № 914/3189/23 видано наказ, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Степна, буд. 1; ідентифікаційний код 31760612) поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код 32181056) арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179640,00 грн.
Як зазначається у заяві ТзОВ «Укртексколор» про зміну способу виконання рішення, 20 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження №76105012 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Степна, буд.1; ідентифікаційний код 31760612) поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.93, ідентифікаційний код 32181056) арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179 640,00 гривень).
23 вересня 22024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було складено Акт приватного виконавця про наступне: «На момент виходу приватного виконавця за адресою: м. Одеса, вул. Степна, 1 з метою вручення постанови про відкриття виконавчого провадження та копії виконавчого документу, але правцівник ТОВ «Крафт» повідомив, що керівництво знаходиться за адресою: м. Одекса, вул. Канатна. 9.»
27 вересня 22024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було складено Акт приватного виконавця про наступне: «На момент виходу за адресою м. Одеса, вул. Канатна, 9 з метою вручення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 вересня 2024 року №ВП7605012 та копії виконавчого документа №914/3189/23 від 13 серпня 2024 року Господарського суду Львівської області, за відповідною адресою знаходиться ТОВ «Крафт» до приватного виконавця вийшов чоловік, який повідомив, що він являється заступником Директора ТОВ «Крафт» Тормос Михайло Васильович, тел. НОМЕР_1 , після повідомлення йому про відкриття ВП №76105012 відносно боржника ТОВ «Крафт» він повідомив, що не являється заступником Директора ТОВ «Крафт» та відмовився від підпису про отримання постанови про відкриття ВП №76105012 та копії виконавчого документу, але відповідну Постанову про відкриття ВП №76105012 та копію виконавчого документу залишено заступнику директора Тормосу Михайлу Васильовичу.»
07 жовтня 2024 року стягувач повідомив приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про те, що станом на 07 жовтня 2024 року рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23 від 29 лютого 2024 року не виконане.
07 жовтня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем в межах виконавчого провадження ВП №76105012 було прийнято Постанову про накладення штрафу згідно якої за невиконання рішення суду на боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» було накладено штраф у розмірі 5 100,00 гривень.
29 жовтня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем в межах виконавчого провадження ВП №76105012 було прийнято Постанову про накладення штрафу згідно якої за невиконання рішення суду на боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» було накладено штраф у розмірі 10 200,00 гривень.
28 січня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем в межах виконавчого провадження №76105012, з огляду на неможливість виконання рішення суду без боржника, було прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, як стверджує заявник, виконати рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23 без участі боржника неможливо, а боржник своєю бездіяльністю фактичного перешкоджає його виконанню.
У своїх запереченнях на заяву про зміну способу виконання рішення, відповідач(боржник) просить відмовити ТзОВ «Укртексколор» в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення та зазначає, що позивач (стягувач) не довів неможливість виконання рішення суду у справі №914/3189/23, а зміна способу виконання не може погіршувати становище боржника та змінювати зміст рішення. Заявлена до стягнення позивачем сума є необґрунтованою. А тому, враховуючи вказане, відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» в задоволені заяви про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29 лютого 2024 року у справі №914/3189/23 шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» 261 825,30 гривень.
При прийнятті ухвали за результатами розгляду заяви, суд виходив з наступного.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Частиною 1 ст. 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» п. 40, заява № 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов висновку, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012 зазначив, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За змістом ч. 1 ст. 331 ГПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.
Частиною 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом (схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 17.07.2019 у справі № 748/2827/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та в постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 179/1341/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 759/10301/15-ц, від 09.12.2020 у справі № 464/6966/16-ц).
У пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Отже, зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше.
При цьому, суд наголошує на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, надані на підтвердження таких обставин, за приписами ст. 86 ГПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 зазначив, що та обставина, що саме боржник відповідно до судового рішення зобов'язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки хоч і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод в його виконанні. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.
З наявних в матеріалах справи доказів та Постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.01.2025 вбачається, що незважаючи на вжиті приватним виконавцем заходи, рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23 залишається невиконаним.
У відповідності до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як зазначено у Постанові про закінчення виконавчого провадження №76105012 від 28.01.2025 щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/3189/23 від 13.08.2024, приватний виконавець 27.11.2024 скерував на адресу ГУНП в Одеській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Суд приходить до висновку, що приватним виконавцем вжито достатніх та належних заходів щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (виїзди на місце реєстрації боржника, накладення штрафів за невиконання вимог державного виконавця), про зобов'язання поставити на користь стягувача товар передбачений пунктом 2 його резолютивної частини.
Боржник у своїх запереченнях на заяву про зміну способу виконання рішення факт невиконання рішення суду щодо зобов'язання поставити позивачу арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179640,00 грн не спростував.
Невиконання боржником судового рішення, незважаючи на ряд вжитих державним виконавцем заходів, у тому числі, із застосуванням каральних заходів процесуального примусу (неодноразове накладення штрафу), вказують на ухилення боржником від виконання судового рішення, яке полягає у не передачі визначеного в рішенні майна у визначені державним виконавцем строки, що призвело до порушення прав та інтересів стягувача та унеможливлює виконання судового рішення.
У зв'язку з неможливістю виконання рішення суду в частині поставки визначеного у рішення майна, заявник просить господарський суд змінити спосіб виконання рішення з зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» 261825,30 грн.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорюванням та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання в порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Зміна способу виконання рішення в порядку, визначеному ст. 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб та порядок, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені у рішенні.
Як вже зазначалось вище, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23 від 29.02.2025 встановлено вартість арматури 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон - 179640,00 грн.
Зважаючи на те, що заявником надані докази невиконання боржником вимог виконавчого документа, враховуючи здійснені державним виконавцем заходи з примусового виконання рішення суду Господарського суду Львівської, з огляду на те, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТзОВ «Укртексколор» про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості майна, встановленої в рішенні Господарського суду Львівської області у справі №914/3189/23 від 29.02.2025, відповідно до вимог ст. 331 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 234, 235,331 ГПК України, суд, -
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (вх.№2973/25 від 11.07.2025) задоволити частково.
2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі 914/3189/23 від 29 лютого 2024 року з зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» (65098, Одеська обл., м. Одеса, вул. Степна, буд. 1; ідентифікаційний код 31760612) поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код 32181056) арматуру 18 міри А500 С у кількості 7,485 тон на загальну суму 179640,00 грн на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (54028, м.Миколаїв,вул.Космонавтів, буд. 81, офіс 522; ідентифікаційний код 31760612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртексколор» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93; ідентифікаційний код 32181056) 179640,00 грн.
3.В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України. Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Уляна ДІЛАЙ