22.07.2025 Справа № 914/1702/25
За позовом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Громадської організації “Здорова Галичина», м.Львів
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львівпро розірвання договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації способом викупу б/н від 2018 року, укладеного між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією “Здорова Галичина» на підставі ухвали господарського суду Львівської області у справі №914/2235/18 від 02.09.2025.
Суддя Ділай У.І.
Секретар Ю.Кохановська
За участі представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача : Цибак О.В.-представник;
Від третьої особи на стороні позивача: Чернобай С.С.-представник.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача Громадської організації “Здорова Галичина» за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів про розірвання договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації способом викупу б/н від 2018 року, укладеного між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією “Здорова Галичина» на підставі ухвали господарського суду Львівської області у справі №914/2235/18 від 02.09.2025.
Відповідно протоколу передачі судової справи від 29.05.2025, справу №914/1702/25 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.25 на 11:00 год.
Ухвалою від 17.06.2025 та 08.07.2025 розгляд справи відкладався на 08.07.2025 та 22.07.2025 відповідно.
В судове засідання 22.07.2025 з'явився представник відповідача та третьої особи. Представник відповідача просив суд залишити позов без розгляду зважаючи на повторну неявку позивачем в судове засідання та невиконаня вимог ухвал суду. Представник третьої особи на стороні позивача проти залишення позову без розгляду заперечив, оскільки вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.
Позивач в судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі та ухвал-повідомлень від 17.06.2025 та 08.07.2025 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання 17.06.2025, 08.07.2025 та 22.07.2025 не надав. Станом на дату та час судового засідання в канцелярію суду клопотань про відкладення судового засідання чи розгляд справи за наявними матеріалами без його участі від позивача не надходило.
Розглянувши усне клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та матеріали справи, суд зазначає таке.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
У пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач(його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі N 910/16978/19.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі N 905/458/21.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів даної господарської справи, ухвалою від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.25 на 11:00 год. Цією ж ухвалою суд зобов'язав позивача подати суду для огляду оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів позовної заяви, встановив 10-денний строк з отримання відзиву для подання письмової відповіді на нього та поклав обов'язок забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.
Ухвалами від Ухвалою від 17.06.2025 та 08.07.2025 розгляд справи відкладався за клопотанням позивача на 08.07.2025 та 22.07.2025 відповідно. При цьому клопотання про відкладення судового засідання подані різними представниками Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Доказів на підтвердження неможливості позивача забезпечити в судових засіданнях явку іншого уповноваженого представника Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, наявність яких вбачається з Витягу з ЄДРЮО ФО та ГО долученого до матеріалів справи, суду не надано.
Крім того, вимог ухвали суду від 03.06.2025 в частині подання відповіді на відзив на позов та надання для огляду оригіналів доказів, що долучені до позову в копіях, позивач також не виконав.
Обов'язок забезпечити явку представника Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради покладався на позивача ухвалами від 03.06.2025, 17.06.2025 та 08.07.2025.
Матеріалами справи підтверджується факт належного повідомлення позивача про дату та час судових засідань у справі та отримання такої інформації Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради Довідками про доставку електронного листа в кабінет сторони у підсистемі «Електронний суд».
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18.
Як вже зазначалось вище, станом на 22.07.2025 позивач клопотань про відкладення судового засідання чи розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не подавав, належних доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання 17.06.2025 та 08.07.2025 до матеріалів справи не долучив, вимог ухвал суду від 03.06.2025,17.06.2025 та 08.07.2025 не виконав.
За вказаних обставин, Господарський суд Львівської області доходить висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Разом з тим суд звертає увагу позивача, що залишення позовної заяви без розгляду, не порушує прав позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина четверта статті 226 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.183, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд, -
Позов Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Громадської організації “Здорова Галичина» за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про розірвання договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації способом викупу б/н від 2018 року, укладеного між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією “Здорова Галичина» на підставі ухвали господарського суду Львівської області у справі №914/2235/18 від 02.09.2025, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України. Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст ухвали виготовлено 28.07.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ